Життеві історії (Сторінка 12)

У спекотні дні, коли припікає сонце, нерідко ми просто «обгораємо». Не кажучи все про те, що шкіра обличчя стає червоною, лущиться, стає сухою. У декого може навіть виникнути алергія на яскраві сонячні промені. Звісно, засмагу далеко не всі перено...

Квіти багатьом приносять задоволення лише тим, що ними можна милуватися. Утім квітникарство – це не лише миті насолоди, але й робота з ними, і витрати. Проте радість від споглядання краси все це перекриває.

На Закарпатті господині потроху приступили до консервації. Сезон, можна сказати, уже в розпалі. Якщо в попередні роки цим жінки займалися переважно у серпні, то наразі вже з червня почали робити перші закрутки.

У середині літа, а саме в місяці липні, більшість господинь на Рахівщині починають викопувати озимий часник. Дуже важливо знати, коли саме це робити, щоб потім в зимі часник зберігався якомога довше.

Колись закарпатці найчастіше знайомилися на вулиці чи у кінотеатрах, зараз же молодь – переважно у соцмережах… Утім є дуже ексклюзивні випадки, коли двох людей зводить разом випадковість. Зокрема, Наталія Роман із Тячева познайомилася зі своїм чол...

На Закарпатті – період цвітіння і збору різних лікарських рослин. Зараз природа буяє, а ті, хто знається на цілющих якостях її дарів, роблять собі запаси на зиму.

Закарпатці – люди заощадливі і дуже працьовиті. Магазинні варення та джеми, компоти та різну консервацію купують наші земляки дуже рідко, усе воліють робити вдома самотужки. Кажуть, що так набагато дешевше, та й приємніше.

Квіти люблять усі, особливо жінки. Але часом чоловіки стають набагато кращими квітникарями, ніж представники прекрасної половини. І їхні рукотворні дива просто вражають.

Нещодавно у Закарпатській ОВА заговорили про те, аби у лісі на Шахті в Ужгороді створити культурний простір. За словами Віктора Микити, очільника області, Шахтинський лісовий масив варто перетворити на сучасний парк, аби ужгородці мали більше зеле...

Зараз весь світ усвідомлює, яку загрозу для планети становить пластик. Оскільки він розкладається дуже повільно: 450-1000 років, а утилізується дуже низькими темпами, постає питання, що з ним робити. Закарпатські екоактривісти постійно б’ють на сп...