Психологиня розповіла, як закарпатцям налаштуватися на свята під час війни та не ставати Грінвічем для рідних

Наближаються зимові свята, але у багатьох піднесеного настрою, як у попередні роки, немає. У державі війна, у когось батьки, чоловіки, сини, на жаль, на фронті, хтось втратив близьких протягом останнього часу, у когось матеріальні труднощі, а хтось настільки заклопотаний, що йому просто не до веселощів. І все ж… на ці казкові дні дуже чекає малеча, яка вірить у дива та мріє про подарунки.

Тож як не зіпсувати Різдво та Новий рік хоча б найменшим? Як створити в родині спокійну і піднесену атмосферу і не відчувати при цьому докорів сумління? Чи варто влаштовувати якісь святкування у ці непрості часи взагалі? Про це та інше «Карпатський об’єктив» говорив із психологинею з Києва, яка наразі проживає на Закарпатті Ренатою Шевчук.

«Є події, на які впливати ми не можемо»

Чомусь із наближенням зимових свят пригадується книга Доктора Сьюза «Про Грінча, який украв Різдво». Справді, зараз мотиви головного героя розповіді легше зрозуміти більшості наших краян. На жаль, багатьом наразі не зовсім радісно… і замість піднесеного настрою більше відчувається апатія та певний песимізм. Звісно, мова не про те, щоб проводити ці дні у гучній компанії із салютами, а про прості посиденьки у тісному родинному колі…

Але як святкувати, коли на серці смуток?

«Передусім, що б там не було, а життя триває і ми повинні жити. А жити – значить сприймати адекватно події, які відбуваються довкола нас. Ніхто не каже, що потрібно проводити вечірки з дикими танцями та караоке, але можна просто провести час за дружньою бесідою та смачною вечерею разом із найдорожчими людьми. Аби не мучили докори сумління можна перед святами піти до церкви, помолитися за живих і поставити свічки за упокій тих, хто відійшов у засвіти. Атмосфера у храмі допомагає розслабитися і зняти внутрішню напругу. Крім того, свято – це ще привід відпочити від роботи, перемкнутися на іншу хвилю, перезавантажитися, аби потім, із новими силами, рухатися далі. Дам ще одну пораду. Якщо є змога, займіться доброчинністю, просто допоможіть тому, хто цього дуже потребує. Після таких вчинків, як правило, смуток із серця зникає», – розповіла «Карпатському об’єктиву» Рената.

— Чи можна взагалі дозволяти собі радіти, коли в державі війна? Адже комусь зараз дуже погано, хтось втратив домівку, а хтось – родичів…

— На жаль, є події, на які впливати ми не можемо. Так, у наших силах посильно допомогти комусь, підтримати, але не кардинально змінити реальність. Тому те, що вже відбулося, ми можемо просто прийняти. Із іншого боку, ми повинні навчитися помічати довкола нас приємні дрібниці, радіти їм, бути вдячними долі, чи Богу за кожну позитивну мить, за прожитий день.

Не секрет, що війна та конфлікти призводять до багатьох складних емоцій, серед яких смуток, страх, обурення та безперервна тривога. У таких умовах дійсно важко радіти або відчувати щасливі моменти.

Але в той же час ми повинні знаходити бодай якісь утішні моменти, які стануть для нас джерелом сили та надії у майбутньому.

— А як впоратися з почуттям провини?

— Загалом, почуття провини – це нормальна людська реакція. Але важливо знати як впоратися з ним, намагаючись зрозуміти, як то кажуть, першоджерело.

Спробуйте з’ясувати, чому ви відчуваєте провину. Зараз багато хто не дозволяє собі радіти просто через те, що в державі війна і всі говорять, що веселощі не на часі. Ніхто не каже, що слід забувати про реалії й «відриватися на повну», але й цілковито відмежовуватися від життя також не варто. Проаналізуйте, що найбільше вас засмучує, візьміть аркуш паперу, запишіть думки, поговоріть із друзями, прогуляйтеся містом, поїдьте трохи на природу. Врешті-решт, просто вибачте себе, відпустіть ситуацію… і продовжуйте рухатися далі…

— Добре. Як же тоді не зіпсувати настрій собі та оточуючим?

— Покращення настрою, як власного, так і оточуючих, можна досягти за допомогою різних стратегій та підходів. Ось кілька порад, які можуть допомогти…

Займайтеся фізичною активністю. Рух — це відмінний спосіб збільшити рівень енергії та покращити настрій. Спробуйте займатися спортом, йогою чи просто прогулятися на свіжому повітрі.

Практикуйте релаксацію та медитацію. Заспокійливі практики можуть допомогти вам зняти стрес, зосередитися та покращити настрій. До цієї ж категорії для віруючих людей може відноситися молитва.

Дотримуйтеся здорового харчування. Збалансована дієте може поліпшити ваше фізичне та психічне здоров’я.

Відпочивайте достатньо. Намагайтеся спати від 7 до 9 годин на добу. Якісний сон важливий для вашого настрою та емоційного стану.

Розвивайте власні інтереси. Займайтеся тим, що вас цікавить та приносить задоволення. Це може бути мистецтво, музика, читання або будь-яке інше хобі.

Спілкуйтеся з друзями і близькими. Здорові стосунки можуть бути великою підтримкою у важкі часи. Поділіться власними почуттями та емоціями зі своїми близькими.

Практикуйте вдячність. Кожен день знайдіть час думки про те, щоб подумати або записати десь, за що ви вдячні, Богу, людям, собі. Це може позитивно вплинути на настрій і на ставлення до життя.

Якщо мова йде про тимчасове покращення настрою, то просто намагайтеся показати близьким свою любов, говоріть із ними відверто, хваліть, виявляйте готовність їх підтримати, згадуйте спільні позитивні моменти.

«Не забирайте у дітей дитинство! Вони вірять у казку і чекають дива!»

— Із дорослими все більш-менш зрозуміло. А як щодо дітей? Чи обов’язково дарувати їм до свят подарунки?

— Так. Навіть якщо немає достатньо коштів, можна щось зробити власними руками, порадувати домашньою випічкою, солодощами, чи хоча б невеликими дрібницями. Не забирайте у дітей дитинство! Вони вірять у казку і чекають дива! Ці дні наповнені для них особливим змістом, вони здаються фантастичними. Нехай, коли виростуть, мають про що згадати. Бажано не забувати радувати чимось приємним і дорослих родичів. Крім того, ставте ялинку. Бодай найменшу штучну, але нехай малеча разом із вами її наряджає. Це – зближує, розвиває почуття відповідальності, а також піднімає настрій. Посидьте разом із малюками за новорічним святковим столом, побавтеся, поговоріть про щось веселе та приємне. Навіть у скрутні часи потрібно дарувати одне одному увагу та тепло.

— Якщо нещодавно із життя пішла близька людина, її не вистачатиме за столом. Що робити, аби свято не перетворилося на вечір-реквієм?

— Згадайте про неї щось хороше, помоліться, запаліть свічку. Якщо вам дуже болісно, поговоріть про свої почуття з близькими, вони, як ніхто, зможуть вас зрозуміти і розрадити. Якщо хочеться поплакати – не стримуйте сліз! Але пам’ятайте, що ваше життя триває і ви повинні й надалі виконувати власну місію на землі, іти вперед та просто жити.

— Якщо покликали у гості, а вам не хочеться. Відмовитися, чи ні?

— Зверніть увагу на власні почуття і робіть так, як хочеться саме вам. Можна завжди коректно відмовитися, якщо немає бажання святкувати з кимось у одній компанії. Будьте щирі самі з собою та з людиною, яка зробила пропозицію. Можете запропонувати якусь альтернативу, якщо вона є. Крім того, неодмінно подякуйте за запрошення, навіть якщо в гості йти не збираєтеся.

— Коли людина самотня і не має з ким провести ці зимові дні. Що їй робити?

— Самотність – це можливість глибше пізнати себе. Займіться самозвитком, фізичною активністю, знайдіть для себе хобі. Що ж стосується свят, то можна поїхати в туристичну поїздку кудись, або ж просто більше бувати на природі. Крім того, існує багато онлайн-груп, які гуртують довкола себе людей, які можуть допомогти потребуючим навіть дистанційно. Варто скористатися такою нагодою. Підтримка інших може надати вам відчуття цінності та значущості.

Справді, ми господарі і свого життя, і власного настрою… тож маємо навчитися створювати його собі самі! Не будьмо сердитими Грінчами для оточуючих у ці дні!

Марина АЛДОН