Ялинки та коники з шоколаду створює хустянка

Здається, немає людини, яка б не любила шоколад. Цей унікальний продукт можна і їсти, і пити. Ним оздоблюють солодощі, десерти, страви. Він надихає, додає бадьорості, настрою.

А якщо це не просто плитка, а квітка, іграшка, ялинка з шоколаду, то можна отримати не лише смакове, але ще й естетичне задоволення від кондитерського виробу. Так, зокрема, вважає Тетяна Розман із Хуста. Уже чотири роки, як умілиця створює справжні шоколадні шедеври. Більше про них вона розповіла «Карпатському об’єктиву».

Хотіла потішити онука

Пані Тетяна завжди любила куховарити, пекти тортики. Готування ніколи не вважала тягарем, навпаки – якимось таїнством…

«Кажуть, що ми є тим, що їмо. Тобто продукти, які споживаємо справді стають частиною нас, адже вони наповнюють наше їство у всіх значеннях слова, збагачують організм корисними чи навпаки шкідливими речовинами. У нашій родині ніхто ніколи не мав зайвої ваги, хоч ми всі їмо дуже багато солодощів. Можливо, причиною є генетика, а можливо – надто рухливий спосіб життя. Я ніколи не сиділа, склавши руки. Рано овдовіла, тож аби забезпечити дітей, працювала одночасно і на двох, і на трьох роботах. На кухні проводити час мені приємно. Страви завжди сервірую по-особливому, прикрашаю їх, вигадую власні рецепти. Найбільше це тішить онуків. Із 13 років своїми руками почала пекти торти. Зараз бодай якесь тістечко є в нас на столі завжди. Без такого атрибуту не обходиться жодна сімейна вечеря. Останнім часом займаюся тим, що приносить мені найбільше задоволення – виготовляю солодощі, а саме – шоколад» – поділилася думками закарпатка з «Карпатським об’єктивом».

А перші шоколадки почала майстриня робити років 5 тому.

«Це був простенький звичайний шоколад із какао та з додаванням горішків. Рецепт знайшла в інтернеті. Спробувала, вийшло непогано. Просто хотілося потішити чимось смачненьким молодшого онука. Відтак періодично збирала рецепти, вивчала тонкощі, пробувала додавати у шоколад різні продукти. Але більш серйозно цією справою захопилася чотири роки тому. Тоді після проходження майстер-класу у однієї столичної кондитерки зрозуміла, що шоколад може бути справжнім шедевром і солодощі можуть бути дуже гарними. Естетику любила завжди, тож загорілася не на жарт. Купила різні форми, необхідні продукти і приступила до роботи. Моїм першим критиком і дегустатором був зять. Солодощі він обожнює. Тож у дечому хвалив, у дечому підказував, що можна було б покращити. Врешті-решт я створила свій власний рецепт – основу, що задовольняє і мене, й інших», – наголошує вона.

Власне рецептів зараз у хустянки декілька. Секретами вона не ділиться, бо каже, що тонкощі сама дізналася непросто. І вони не обійшлися їй безкоштовно. При цьому жінка продовжує вдосконалюватися та практикувати з новими складовими.

«Я постійно вчуся. Без цього аж ніяк. Та не нарікаю ні на що, бо всім задоволена. Шоколадна справа – це не просто розтопив масло, додав цукор, молоко та какао і розлив у форми. А хтось саме так, між іншим, думає. Про це мені неодноразово говорили знайомі. Насправді створити довершений смачний шоколад – ціла наука. Це – кольори, смаки, аромати, дизайн. І все повинно гармоніювати між собою. А варіантів самого продукту може бути безліч. Пробувала я робити і бельгійський, і молочний, і чорний гіркий, і рубіновий, і білий, і дубайський.. і масу інших. Кожен цікавий та вартий уваги», – впевнена Тетяна Розман.

У тренді коники

Важливим у створенні шоколаду майстриня вважає фантазію, але додає, що треба ще й володіти терпінням та мати до всього хист.

«Головне – любов до справи. Якщо людина не кайфує від захоплення – успіху не буде. Звичайно, повинна бути притаманна і наполегливість, і бажання доводити розпочате до логічного завершення. Добре, якщо є підтримка з боку близьких. Найбільше мене, скажімо, мотивує, коли хтось каже, що продукт йому смакує. Вдячні відгуки – потужна підпора. Це саме й слугує чудовим джерелом натхнення для творчості, – запевняє умілиця. – Крім того, треба бути завжди на хвилі, вивчати тренди. Так, я свої вироби продаю, бо з чогось жити мушу. І мені неймовірно приємно, що мій шоколад дарують навіть тим, хто мешкає у інших країнах. Наприклад, угорцям, чехам, словакам, німцям, італійцям».

Фігурні вироби займають у творчості пані Тетяни особливе місце.

«Найбільше подобається працювати над шоколадними квітами. Хоч це і непросто. Але для діток нерідко замовляють тваринок, персонажів мультфільмів і казок. Зараз, наприклад, перед зимовими святами у тренді шоколадні кульки, ялинки, коні, як символ наступного року. Тільки впродовж листопада я створила більше 50 різних коників. А загалом у моєму доробку вже точно до тисячі шоколадних виробів, – зізнається хустянка. – Нерідко працюю навіть ночами, коли є термінові замовлення. Але при цьому не втомлююся, бо мені цікаво, мене окриляє весь процес».

На великі вироби умілиця витрачає декілька днів, а от маленькі, каже, справа декількох годин.

«У мене дуже широкий асортимент продукції. Раніше займалась тортами, тож мала багато формочок. Утім чимало всього й докупила. Ніколи не шкодую вкладень у те, чим живу, в улюблену справу. Мені подобається розвиватися, експериментувати, вигадувати щось нове», – додає вона.

Свої вироби закарпатка вважає не просто шоколадом, а їстівними емоціями, адже в них вона вкладає не тільки талант, але й свій настрій, частку серця та любов.

«Усе я роблю передусім із любов’ю, – стверджує пані Тетяна. – І це мене справді робить щасливою. У майбутньому дуже б хотілося створити щось справді грандіозне. Навіть маю певні ідеї. Проте говорити про них поки не буду. Кажуть же: «Хочеш розсмішити Бога, розкажи йому про свої плани». Тому як буде згодом – покаже час. Проте, звісно, в мене є і задуми, і амбіції… Та при цьому всьому вони – другорядні. Бо для кожного з нас нині найбільш важливо, аби в державі запанував мир, щоб ми не чули більше звуки повітряних тривог і щоб якомога більше посміхалися діти».

Марина АЛДОН