Як у церкві Перечина Богоявлення Господнє відзначили та воду освячували

Цьогоріч греко-католики Закарпаття та вірники Православної церкви України втретє відзначили Святе Богоявлення Господнє 6 січня. Зауважу, що римо-католики нашого краю відзначали і раніше церковні свята за григоріанським календарем, який діє понад 440 років. Мукачівська греко-католицька єпархія у 2023 році перейшла на григоріанський календар, а ПЦУ – на новоюліанський, у зв’язку з чим дата 19 січня змістилася на 13 днів наперед.

6 січня 2026 року припало на вівторок. Напередодні вночі на Закарпатті насипало снігу, похолодало, на що зима вказала, що ввійшла у свої календарні права, і така погода додала радості та святкового настрою. Одягнувшись тепло, закарпатці зібралися і пішли до місцевих храмів на святкове Богослужіння, взявши із собою воду для освячення.

Свято має декілька назв: Богоявлення, святе Богоявлення Господнє, Хрещення Ісуса Христа, Водощі, Водохреща. Воно приурочене хрещенню Ісуса Христа в річці Йордан Іваном Предтечею. Пізніше від цього свята зародилися такі обрядово-звичаєві традиції, як хрестини, освячення самої води.

У греко-католицькому храмі Миколая Чудотворця Літургія розпочалася о десятій годині. Незважаючи на робочий день, до церкви прийшло багато людей, щоб помолитися і освятити воду, бо, за повір’ям, йорданська вода має лікувально-цілющі та чарувальні властивості, силу, помічна при недугах, не псується цілий рік.

Цього дня співається тропар Богоявлення, гл.1: «Коли в Йордані хрестився Ти, Господи, Троїчне явилося поклоніння: бо Родителя голос свідчив Тобі, возлюбленим Сином Тебе називаючи; і Дух у виді голубинім засвідчив твердість слова: явився Ти, Христе Боже, і світ просвітив, слава Тобі».

Після служби Божої та спеціальної молитви, обряду занурення свічок та хреста у ємкість з водою, отець Мирослав освятив воду вірникам. Багато хто щороку приносить воду в емальованих давніх кантах, які використовуються сугубо для освячення води на Водощі та на Маковія, та в банках, пластикових пляшках різної ємкості. Водночас перечинці стежать і за модою – тара була і в сучасних корзинах з лози, декорованих різнокольоровими стрічками, святковою мішурою, гілочками самшиту.

Як писав етнограф Юлій Кул, перечинці кропили освяченою водою обійстя й усіх домашніх. «Дай, Боже, і на той рік дочекатися, аби від водиці-йорданиці сили-моци набратися!» – примовляли, кроплячи хату, подвір’я, прибудови та різний інвентар. Крім того, кожен старався пригубити трохи з тієї свяченої води: дівчата – щоб були вродливими, хлопці – дужими, сміливими, хворі – щоб виздоровіти, сердиті – подобрішати, а всі разом – щоб сповнитися любові одне до одного й до рідної землі

Після обіду отець Мирослав розпочав освячувати домівки парафіян. Освяченню передує тропар Богоявлення, молитва відвідин та многолітствіє. Оскільки пан отець залишив мені буклетик з привітанням єпископа МГКЄ Теодора Мацапули, я можу ознайомити з текстом і вас. «Відвідай, молимось до Тебе, Владико, цей дім і далеко від нього віджени всі затії диявола. Хай твої святі ангели мешкають у ньому, захороняючи його в мирі, і хай твоє святе благословення буде тут завжди. Обережи, молимось до Тебе, Владико, від пожежі, від бурі, від погибелі, пошесті, недуг, від усіх ворожих бід і нападів, щоб дім тих, що на Тебе надіються, був без журби. Бо тебе хвалять усі сили небесні і Тебе славить усе сотворіння на віки віків. Амінь».

Водощами, за звичаєвою традицією, завершувався барвистий каскад численних різдвяно-новорічних свят. Так і казали: «Іван Предтеча Сина Божого похрестив і двері сяткам зачинив». Крім того, набирав повсякденної чинності новий зимовий звичай, відомий під назвою – м’ясниці, які славилися щедрістю сватанок, оглядин, заручин та весіль. Недарма казали: «Водощі несуть сватів у гості».

6 січня православні (мп) Закарпаття, зокрема і Перечина, відзначали Святвечір, а сьомого – Різдво. Отож, одні християни сьогодні закінчують відзначати різдвяно-новорічні свята, вшановуючи Івана Хрестителя, а в інших ще попереду – коляди, Василя, Водощі.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора