Галина Король створює картини з будівельних матеріалів

Інтер’єрний живопис останнім часом набуває все більшої популярності. Головною перевагою цього стилю є те, що цікаві полотна можуть створювати навіть не професійні митці і для роботи при цьому використовуються не зовсім звичні матеріали… Картини можуть стати чудовою окрасою будь-якого приміщення, а їхні автори мають змогу за допомогою підручних матеріалів втілювати в життя найсміливіші ідеї.

Галина Король із Ужгорода уже декілька років поспіль займається сучасним цікавим видом мистецтва. ЇЇ роботи нестандартні, об’ємні і зовсім технічно нескладні. Майстриня переконана, що творити прекрасне може кожен. Тож що потрібно вміти для того, аби займатися інтер’єрним живописом? Де цьому навчитися? Які матеріали можна використовувати? Про це та інше мисткиня розповіла «Карпатському об’єктиву».

Усе почалося з ремонту

Пані Галина не є професійною художницею, але мистецтво завжди дуже любила, навіть у юності трохи малювала. Проте в житті для себе обрала зовсім не творчу професію.

«Здобути фахову освіту майстрині пензля у молодості не могла. Я – з багатодітної родини, потрібно було одразу ж після школи йти працювати. Народилася й виросла я на Тячівщині, батьки були далекими від творчості, тож свою мрію перед ними навіть озвучувати боялася. Згодом закінчила кооперативний технікум і працювала все життя у сфері торгівлі. Вийшла заміж і залишилася жити в Ужгороді. Чоловік у мене будівельник, займається ремонтами, має золоті руки. У нас вдома завжди було багато залишків різного гіпсокартону, фарб, шпалер… Утім ці матеріали мене ніколи не надихали. 5 років тому ми робили капітальний ремонт власного житла і тоді на будівельний непотріб я глянула зовсім по-іншому», – поділилася думками з «Карпатським об’єктивом» жінка.

Відтак закарпатка почала шукати в інтернеті інформацію про те, як можна дати друге життя непотрібним речам, що зробити, наприклад, із гіпсу.

«Я натрапила на роботи однієї чеської художниці, яка займається інтер’єрним живописом і проводить майстер-класи для бажаючих. Спочатку уважно переглянула безкоштовні. Вони мене прямо запалили. Тоді Василь купив мені платний курс і я отримала багато цікавих та потрібних знань, у мене з’явилися власні ідеї, захотілося експериментувати, пробувати… Тим більше, що стіни у будинку були переважно голими, не вистачало картин. Я освоїла різні техніки і радію, що знайшла цікаве захоплення для душі. Часу у мене для творчості вдосталь, тож займатися улюбленою справою можу тоді, коли захочу. Проте найчастіше подобається братися до роботи зранку, для гри з кольорами важливе денне світло», – зізналася вона.

Нині в доробку майстрині більше трьох десятків картин, більшість яких вона подарувала друзям, родичам та знайомим.

«Великих вкладень у такий вид мистецтва особисто для мене робити не потрібно. Тож мені зовсім не складно зробити щось цікаве для інших і подарувати комусь приємні емоції, радість та піднесення. Мене тішить, коли оточуючі посміхаються. Картини ніколи не продаю, бо не вважаю себе фахівчинею, але й дарую тільки тим, кому вони щиро подобаються, хто вміє цінувати чужу працю, в яку вкладено частинку власного тепла», – наголосила жінка.

Процес приносить тільки задоволення

Для того, щоб створювати інтер’єрний живопис, потрібно передусім вивчити тонкощі роботи, але не тільки…

«Для того, щоб створити картину, необхідна ідея, а також інструменти та матеріали. Я користуюся шпателями, які в мене мають різну форму і які використовую залежно від ситуації, мастихіном (лопатками для малювання), пензлями та валиками. Крім того, варто подбати про аерозольні фарби, лаки, розчинники, текстурні пасти, шпаклівку, гіпс. Зараз у будівельних магазинах є велика різноманітність якісної продукції, тож придбати все це не важко. Цінова політика може бути різною. Для перших картин можна брати дешеві матеріали, адже спочатку, поки немає досвіду, не все може одразу вдаватися так, як задумано. Також я використовую тканину, різні види сіток, дріт, епоксидну смолу. У стилі люблю мінімалізм. Такі картини мають стильний та гарний вигляд. Подобаються білі та молочні кольори, пастельні відтінки, якими виводжу на полотні усілякі узори та химерні візерунки», – зазначає умілиця.

За словами ужгородки – інтер’єрний живопис – відносно нова течія у мистецтві, але зараз вона користується великою популярністю у всьому світі.

«Ще недавно картина мала бути тільки картиною і повинна була бути написаною лише фарбами, олівцем  чи чорнилом. Утім нині часи не ті і можливості у всіх набагато ширші. Концептуавальне мистецтво з’явилося у минулому сторіччі. Із того часу постійно видозмінювалося, доповнювалося і розвивалося. У такому стилі нині працює навіть багато професійних художників. І створюють вони справжні шедеври! Головним тут є передати ідею, творчий задум, а не правильно ідеально відтворити якісь форми. Іноді інтер’єрний живопис декому здається провокативним, або навіть примітивним, але все одно він знаходить все нових і нових прихильників у багатьох країнах. Така творчість насамперед спрямована на те, аби щось передати іншим, захопити увагу, залишити по собі емоцію», – зізнається пані Галина.

Над однією роботою майстриня може працювати і декілька годин, і кілька тижнів.

«Загалом картина створюється швидко. 2-3 години і ваш витвір готовий. Але часом, коли ідея не до кінця зріла перед початком роботи, доводиться чаклувати над полотном, щось переробляти, виправляти. Найдовше мені доводилося «попітніти» над карпатськими маками, які чомусь ніяк не виходили такими, як задумала. Це зайняло в мене 3 тижні. Найшвидше впоралася з верховинським струмком – за 35 хвилин. Але потрібно враховувати й те, що наносячи різні шари матеріалів на основу, їм потрібно давати ще й застигати і не все одразу можна підфарбовувати чи лакувати. Тому час, відведений конкретно на творчий процес важко розрахувати. Утім за роботою і годинник ніби спиняється, тож така праця, сам процес… приносить тільки задоволення і зовсім не обтяжує часовими рамками», – наголошує ужгородка.

 Головною перевагою інтер’єрного живопису Галина Король вважає те, що його можна створювати своїми руками і при цьому картини не потребують великих вкладень.

«У такому стилі працювати – одне задоволення, – переконує вона. – Можна створювати філософські роботи, пейзажі, натюрморти, абстракцію, що завгодно. Головне – мати хорошу уяву і не боятися експериментувати. Зазвичай я створюю картину під певне приміщення, але вона може стати оздобою будь-якого дизайну. Тішить і те, що непотрібні матеріали відтепер у мене оживають, відправляються не до смітника, а перетворюються на щось цікаве, варте уваги», – зізнається жінка.

У майбутньому ужгородка планує не зупинятися на досягнутому, а освоювати нові техніки і працювати над новими картинами.

«Планую навчитися також робити настінні панно. Фактично для їхнього створення підходять ті ж матеріали, плюс дерево, метал, картон, природні компоненти – кора, квіти, камені… Загалом задумів багато, головне хоч частину з них реалізувати. Також планую вдосконалювати стилі інтер’єрного живопису, працювати над великими за розмірами полотнами», – запевняє вона.

Із таким запалом, який має пані Галина, їй точно вдасться втілити у дійсність усі ідеї, опанувати ще не пізнані мистецькі напрямки та ще більше вдосконалити творчий почерк.

Марина АЛДОН