Виноградівчанка перетворює чашки та ложки на витвори мистецтва

Кожному хочеться пити каву чи чай із гарного посуду. Особливо прискіпливими в цьому питанні є діти. Своїми улюбленими напоями вони полюбляють ласувати із гарних чашок та розмішувати їх «казковими» ложечками.

Саме так колись мріяла і Вікторія Дан. Однак, зізнається, що вибір тоді в магазинах був доволі вбогим, тому, коли виросла, вирішила взятися за втілення у життя своїх юнацьких фантазій…

Чому закарпатка захопилася таким незвичним декоруванням посуду? Чи багато часу займає така робота? Що вдається найважче? Про це та інше вона розповіла «Карпатському об’єктиву».

Полімерна глина – унікальний матеріал

Вікторія – молода мама. Її донечці 2 роки. Саме після народження Вероніки виноградівчанка й почала виготовляти оздоби для посуду.

«Мені з дитинства самій бракувало гарних чашечок. Тоді знайти щось цікаве було проблемою. Наразі не те, щоб не було вибору, але купити щось дійсно якісне та за доступною ціною насправді важко. Крім того, мені хотілося, аби моя Верушка пила з чогось унікального, з такого, як ні в кого. Взагалі я дуже люблю гарний посуд. Крім того, займаюся виготовленням іграшок та прикрас із полімерної глини. Тож мені спало на думку самій почати оздоблювати вже готові вироби різними фігурками казкових персонажів», – розповіла закарпатка «Карпатському об’єктиву».

Деякий посуд Вікторія взагалі виготовляє сама.

«Гончарної майстерні не маю, але гончарному ремеслу навчилася ще під час навчання в університеті. За фахом я скульптор, навчалася в художньому виші. Полімерна глина дає можливість не обпалювати у спеціальній печі виріб. Звісно, мрію і про круг, і про піч, і про те, аби керамікою займатися професійно. Але поки що працюю так, як маю змогу та як дозволяють фінанси. Тобто купую магазинний виріб і причепурюю його різними цікавинками. Це можуть бути як квіти, так і овочі та фрукти для дорослих, або ж різні милі тваринки чи ляльки для діток. Найбільше подобається робота саме з посудом для малечі», – запевняє Вікторія.

Чому саме чашки та ложки?

«Розписом та створенням тарілок займається дуже багато майстринь. Чашки ще можна знайти креативні. А от із ложками взагалі проблема. Взагалі я мрію відкрити невеликий магазин і назвати його «Скриня чудес», де для найдорожчих людей можна було б знайти особливі речі, зроблені вручну із душевними теплом. Можна, звісно, прикрашати посуд і в техніці декупажу, але для мене більш цікавою власне є ліпка. Хенд-мейд – не той товар, на якому можна багато заробити, тож втілити в життя багато задумів поки що не можу. Люди купують найбільш необхідне і найчастіше – це продукти. Проте вірю, що ситуація такою буде не завжди і поступово все у нас налагодиться. Тим більше, що цікавих ідей виношую чимало!», – зізнається умілиця.

Робота над декором однієї чашки займає у Вікторії декілька годин. Але не можна сказати, що за цей час виріб буде точно готовим.

«Усе виконується поетапно. Спочатку потрібно виліпити фігурку. Це можна робити як за допомогою готових форм, які продаються в Інтернеті, так і вручну. Вручну буде більш ексклюзивно. Потім виріб потрібно висушити. Після цього деколи ще щось можу підфарбувати, підлакувати. Так само і з ложками. Загалом потрібно бути готовим до того, що все одразу не буває», – ділиться досвідом закарпатка.

Глина – слухняна

Полімерну глину майстриня вважає дуже слухняним матеріалом, працювати з яким дуже приємно.

«Поки немає досвіду, а комусь дорого купувати готовий виріб, хочеться спробувати щось створити своїми руками, раджу передусім починати з легких фігурок. У Інтернеті є безліч майстер-класів! Не ліпіть одразу людей, почніть із квіточки, сонечка, печива, ягідки. Купіть врешті-решт готові форми! Полімерна глина – це пластична маса, схожа на пластилін. Друга її назва – пластика. Ця сировина м’яка і податлива, поки не нагріється. Помістивши її у духовку, вона твердіє. Є також глина, яка застигає сама. Але спочатку будь-яка глина твердувата і її потрібно руками розім’яти, погріти долонями. Але з цього матеріалу можна зліпити все, що забажає душа. Хоча елементарні основи ліпки людина таки повинна мати. Плюс – варто підключати фантазію!», – каже Вікторія.

Ліплення виноградівчанка називає неймовірно захоплюючим процесом.

«Для молодих мам – це просто шикарне заняття! Ви можете ліпити разом з дітьми! Дайте їм пластилін, а собі беріть глину і створюйте щось разом. Або спочатку ліпіть обоє з пластиліну, поки не вдосконалите техніку. Коли дитина підросте, вона зможе й сама створювати цікаві речі самотужки. Такий процес дуже добре діє на моторику рук та чудово розвиває у діток образне мислення. Глина продається кольоровою, але поєднуючи барви, ви зможете отримати нові відтінки. Добре працювати на пластиковому ковбику, але підійде також скляна поверхня. Для виготовлення дрібних деталей варто мати під руками зубочистки, гострий ножик, аби відрізати шматки матеріалу, а для самих фігурок – форми. Також варто запастися наждачним папером, аби потім підрівняти нерівні поверхні», – зізнається умілиця.

За словами закарпатки, оскільки глина має термін придатності, нею варто скористатися одразу після придбання.

«Якщо ви купили глину і закинули, а через два роки про неї згадали, можете її викинути. Також не тримайте матеріал десь на підвіконні, де на нього будуть потрапляти прямі сонячні промені. Це негативно позначається на якості. Якщо глина така, що не твердіє сама, виріб із неї досить потримати у духовці хвилин 15 при температурі 100-130 градусів», – ділиться секретами Вікторія Дан.

Любов до рукоділля – з дитинства

Декоруванням чашок закарпатка займається приблизно два роки, утім із полімерною глиною працювала і раніше.

«Любов до рукоділля у мене з дитинства. Плюс я ще й творча людина і не можу сидіти без діла. Займаюся також виробами з гіпсу та виготовляю садові скульптури з бетону. Утім працювати з милими казковими персонажами найбільш приємно. До того ж можна робити це завжди у будинку, в теплі. Буває таке, що починаю щось ліпити зранку і навіть не побачу, як на вулиці вже стемніє. У перервах просто годую доньку і сама щось перекушую. Ніби час зупиняється під час роботи. Добре, що Вероніка – тиха і спокійна, не заважає, а також, що мені поратися по господарству допомагає мама», – зізнається молода жінка.

Особливої цілі заробляти на чашках Вікторія перед стобою не ставить, але радіє, коли її вироби знаходять поціновувачів.

«Такі чашки досить дорогі, тому найчастіше їх купують європейці. Маю постійних клієнток в Угорщині, Чехії, Польщі та Німеччині. Закарпатці готові придбати рідше, але багатьом я свої вироби дарую. Мене тішить, коли жінки кажуть, що з таким посудом діти почали краще їсти. Такі слова для мене є найвищою заслугою! Адже саме діткам адресована більшість виробів. Загалом мами більше радіють таким речам, ніж малеча. Можливо, саме через це нерідко жінки навіть для хлопчиків замовляють чашечки з казковими дівчатками, а не, скажімо, з машинками», – розповідає умілиця.

На майбутнє Вікторія планує організовувати майстер-класи для дорослих та підлітків, аби показати їм основи ліплення з полімерної глини.

«Скоріш за все, заняття проходитимуть у онлайн-форматі, бо запити надходять із різних куточків України. Зараз, як не прикро, складно всіх зібрати у одному місці, – стверджує вона. – Але своїми знаннями я готова залюбки поділитися».

Процес роботи з глиною доволі тривалий, тож усім, хто мріє спробувати з нею працювати, майстриня радить запастися терпінням. У той же час запевняє, що нічого неможливого немає, тому навчитися створювати дива своїми руками може абсолютно кожен, головне – мати бажання.

Марина АЛДОН