Закарпатка розводить ангорських кроликів, пряде вовну і в’яже шкарпетки

2023 рік за китайським гороскопом – рік Кролика. Усі ми знаємо, що це – добра, але полохлива тваринка, яку дехто утримує вдома заради м’яса.

Утім декоративні кролики на Закарпатті останнім часом стають дедалі популярнішими і все більше людей заводить їх заради задоволення, а не щоб потім з’їсти.

Таміла Ковач із Хуста вже 7 років розводить ангорську породу, каже, що кращих кроликів у світі не існує і дуже задоволена своїм хобі, адже воно приносить їй не лише радість, але й гроші.

Як молода жінка захопилася цими вуханями, як навчилася прясти і чому для неї кращих домашніх улюбленців не існує? Про це вона розповіла «Карпатському об’єктиву».

Кролик замість собаки і кота

Тамілі 32 роки. У неї двоє діток і невелике помешкання, через що не змогла свого часу купити старшій доньці собаку.

«Ми живемо у квартирі, а Рената, моя старша донечка, дуже хотіла кавказьку вівчарку. Це – велика порода і в нас не було можливості утримувати її в таких умовах, які маємо. Доньці подобається все габаритне і волохате. Тож ми купили їй перського котика. Утім кошенятко захворіло і через кілька місяців померло. У донечки було таке горе, що кішок вона більше не хоче навіть зараз. Врятувати Барса ветеринари не змогли і тепер кожне кошеня їй нагадує нашого красеня. Аби втішити Ренату, чоловік привіз із відрядження з Київщини пару ангорських кроликів. Вони були ще зовсім крихітними. Маленькі волохані припали до душі нам усім одразу. Вони швидко ростуть, є дуже розумними, легко піддаються дресируванню. У нас засклений балкон і ми обладнали там для них вольєр на всю площу. Так і почалося наше нове захоплення вухатими пухнастиками», – ділиться з «Карпатським об’єктивом» думками закарпатка.

Невдовзі у Сніжка і Сніжани з’явилося перше потомство і маляткам діти дуже раділи.

«Крольченят ми не продавали. У дітей були друзі, які теж хотіли кроликів і ми їх просто роздарували. Тоді ми ще мало знали про породу і поступово почали її вивчати, спілкуватися з селекціонерами, шукати літературу, досліджувати поведінку, здобувати нові знання. Згодом ми купили ще кількох кроликів і наше мимовільне захоплення переросло у справу життя», – наголошує Таміла.

Оскільки агнорськапорода є унікальною у плані пуху, хустянка вирішила, що може мати зі своїх кроликів не лише естетичне задоволення, але й дещо заробити.

«Кролики – це не просто краса, але й користь. Але їх потрібно постійно розчісувати і ми спочатку не знали, що робити з пухом. Один кролик на рік може давати більше пів кілограма пуху. І його можна раціонально використати. Моя бабуся була ще тоді живою і вона знала прясти. Колись у селах багато жінок вміли це робити. Я попросила її навчити й мене. Колись у дитинстві я за нею спостерігала, але у суть справи не вникала, а згодом пошкодувала. Прясти нескладно, але робота клопітка. До прядіння вовну т реба заздалегідь готувати за допомогою дощечок зі цвяхами. Нехитре пристосування можна зробити самотужки. Також повинне бути веретено. Воно також із дерева. Нитки можуть бути різної товщини. Чим тонша нитка, тим вона вважається дорожчою. Веретено обмотується пряжею за годинниковою стрілкою. Коли спрядена нитка стає довгою, її слід намотувати на веретено. Потім нитки намотуються у клубки. Нитки із клубків скручуються разом і лише відтак вони стають придатними для в’язання. Це – цілий процес. Він довгий, але неймовірно цікавий. До того ж я вміла в’язати, навчи ла мама. Тому вирішила, що нитки не повинні стояти у шафі без застосування. І почала із них дочкам в’язати рукавички, шарфики, шапочки, шкарпетки. На дотик такі вироби дуже приємні, до того ж легкі і теплі взимку. Поступово я на це «підсіла» і наразі пряду, в’яжу і продаю готові вироби через Інтернет. Є в мене замовниці і на самі нитки, навіть на шерсть. Хутро кроликів є придатним для використання на пряжу із семимісячного віку. Можна, до слова, прясти й на електропрядці. У такому разі веретено не потрібне. Отже, відколи у мене ангорські кролики, я зрозуміла, що особисто для мене ці милі пухнасті створіння є набагато кращим варіантом домашніх улюбленців, ніж коти та собаки. Дітям теж неабияка радість! У них тепер є не лише домашні красені, але й багато прекрасних речей із натуральних матеріалів… Наразі у нас більше 20 кроликів. Був би приватний будинок, могла б утримувати ще більше», – запевняє Таміла.

Чим цікаві ангорські кролики

Про породу жінка знає дуже багато і може розповідати годинами. За її словами, походять ці кролики з Туреччини, але зараз є дуже популярними в Угорщині, Чехії, Словаччині, Франції та Польщі.

«Маємо угорську пару. Це – Ільдіка та Іштван. Так назвала їх молодша донька Каріна. Маємо німців Арнольда та Гелену. Є в нас і французи – Есмеральда та Анрі. Маємо й українців – Даринку та Петю. Загалом догляд за кроликами досить складний. У них довга шерсть – 15-25 сантиметрів, яку постійно потрібно розчісувати. Ці вухані не лякливі, дуже допитливі, люблять вивчати нові території, активні, їм подобається бавитися з дітьми, їх легко привчити до лотка, як кота. Розчісуватися люблять не всі… а робити це потрібно щонайменше двічі на тиждень. Особисто у мене доволі капризними є білі кролики. Вони з характером, але дуже гарні. Ця порода, між іншим, є однією з найстаріших у світі. Зараз вони є абсолютно у всіх країнах. До тгого ж… існує більше 30 різновидів породи, деякі можуть жити навіть у холодних умовах. Вага кролика – 3-5 кілограмів. Живуть вони 7-10 років. Існують і гіганти, які важать більше 6 кілограмів. Але величина не завжди означає, що кролик дасть більше пуху. Бо, скажімо, німецький ангорикможе дати навіть 1,5 кілограмів пуху на рік і важить при цьому трохи більше 3 кілограмів», – наголошує Таміла.

За її словами, є й карликові ангорські кролики, які важать до 2 кілограмів і їх у якості декоративних тварин заводять найчастіше.

«Далеко не всі хочуть займатися кроликами заради пуху. Це – дуже часозатратно. Я ніде не працюю, тому в мене є і вільний час, і бажання бавитися з тваринками, прясти, в’язати… Крім того, кролики не виділяють специфічного запаху, як кішки чи собаки, є чуже чистоплотними, вовну не потрібно мити. Вони невибагливі у їжі, їм не потрібно купувати дорогого м’яса, стійкіші до хвороб за котів», – зізнається жінка.

Утім, як запевняє вона, ці тваринки також потребують уваги, любові та ласки.

«Усім подобається, коли їх пестять, гладять. Кролики не виняток. Удень їм дуже до снагипоспати, а увечері і вночі стають більш активними, бешкетують, бігають, бавляться. Без нагляду залишати їх у помешканні не можна, бо можуть погризти дроти чи навіть стіни. Утім гризти вони мусять, як і хом’яки, бо їм потрібно заточувати зуби. Тому у вольєрі обов’язково треба щось ставити таке, щоб вони могли погризти, але не дерев’яні предмети. У крільчатнику має бути не лише мисочка для їжі та пиття, але й сінник, лоток-туалет, іграшки. Вольєр потрібно прибирати. Стрижу кроликів приблизно раз на місяць, розчісую двічі на тиждень. За шерстю потрібно доглядати, щоб не утворювалися ковтуни. Годую кроликів тричі на добу. Для цього можна використовувати готові корми з зоомагазинів, або готувати їх самотужки», – наголошує закарпатка.

Таміла додає, що моркву кролики справді люблять і це – не міф, також охоче ласують капустою, яблуками, зерном. А ще – їм неодмінно потрібно давати вітамінні добавки, крейду та сіль.

«У 5 місяців крольчиха може вже завагітніти. Кролики дуже плодючі. Для спаровування пару краще відділяти в окрему клітку від інших. Також самка з малюками не повинна бути у загальному вольєрі. Вагітність триває місяць. Народжується 6-8 маляток. Може бути навіть 10, але не в усіх самиць!», – розповідає Таміла Ковач.

Також жінка ділиться цікавими фактами з життя ангорських кроликів, які дізналася із власного досвіду та прочитала у відкритих джерелах.

«Порода походить від міста Ангіра, саме так колись називалася Ангара у Туреччині. Свого часу Наполеон навіть вкладав власні кошти у те, аби у Франції ця порода розвивалася, бо хутро кроликів вважалося дуже цінним. Та треба мати на увазі, що ці кудлані можуть вкусити не гірше, ніж песик. При вигулі люблять мітити територію. Тим не менше, вони тихі, милі і добрі. Вважається, що у світі нараховується зараз більше 50 мільйонів ангорських кроликів. Вони можуть бути не лише білими, але й попелястими, чорними, руденькими, коричневими. Забарвлення буває не лише однотонним, але й нерідко є плямистим», – розповідає вона.

Що ж стосується характеру кроликів і прогнозу на рік, то закарпатка пояснює:

«Кролики – створіння дуже мирні, але можуть між собою і побитися. Тому дражнити їх не варто. Як на мене, 2023 рік має принести нам усім мир, бо загалом кролик – не хижак, це – тварина, яка символізує спокій, скромність, співчутливість, ніжність. Та в той же час кролики можуть бути впертими, іти до кінця обраним шляхом навіть тоді, коли на ньому є якісь перепони. А загалом вірю в те, що рік принесе нам тільки хороше і всі життєві випробування залишаться назавжди у минулому!», – переконує жінка.

Марина АЛДОН