Простір крафту: у Мукачеві відновлюють стару трикотажку

Цікава будівля на вулиці Вокзальній у Мукачеві завжди привертала до себе увагу. “Стару трикотажку”, як її називають самі містяни, збудували в період Чехословаччини, на початку 1930-х як ремісниче училище, а згодом використовували ще й як школу для жандармів. Первісно у будівлі були прості прозорі вікна, а от кольорові вкладені, можливо, за період Радянського союзу. Будівля виконана у стилі модернізму. Це майже вся інформація, яку вдалося відшукати про цю будівлю, розповідає екскурсовод Вікторія Гудак.

“Все почалося із запитання Віктора Стинича, чи випадково я щось не знаю про стару трикотажку. Мене це також зацікавило, вирішила пошукати якусь інформацію. Завдяки посту в інтернеті отримала деякі фото з архіву мукачівців. Зокрема, є фотографія процесу будівництва. Ця світлина знаходиться у колекції мукачівця Сергія Тішина. Підпис на зворотньому боці – реміснича школа, 1936.

Ще я отримала декілька світлин, на яких зображений жіночий колектив трикотажної фабрики, що працювала у радянські часи”,- каже екскурсовод.

Віктор Стинич – головний ініціатор по перетворенню старої будівлі на атмосферний творчий простір. Його ідею розділив і Олександр Уманський. Свій експериментальний проект чоловіки назвали – “У вас є Трикотажка!”.

“У Мукачеві є декілька таких будівель, за якими місцеві шкодують і мріють про їх відновлення. Серед них завжди була і “стара трикотажка”. Зараз будівля переживає не найкращі часи, тому ми домовились про можливість проведення різних подій всередині, щоб оживити її. Ми мріємо і віримо, що будівлю можна зберегти та перетворити на громадський простір присвячений закарпатському крафту”, – розповідає Віктор Стинич.

План по “оживленню” будівлі досить простий, каже чоловік, там почали проводити різні події: тематичні зустрічі, майстер-класи, перегляди кіно, фотосесії, дегустації і т. д. Загалом вже вдалося організувати близько восьми тематичних вечорів. За символічні грошові внески учасників таких подій щоразу роблять якесь покращення.

Наразі події проводять тільки у двох приміщеннях, які вдалося прибрати повністю, а це приблизно 15-20% від усієї площі, яка становить 3500 м. кв. Та потенціал у будівлі набагато більший, каже чоловік.

“В першу чергу потрібно, аби мукачівці хотіли цього, щоб вони ходили на події і робили їх. А от символічні внески у вигляді 50-100 гривень ми використовуємо для мінімального відновлення трикотажки. З часом можна буде говорити про імпакт-фінансування. Це, наприклад, 100 мукачівців скинулися по 1000 євро, то маємо 100 000 євро, які можна направити в будівлю. А ще це можуть бути гранти та різні фонди, комерційна співпраця – оренда приміщень під майстерні, офіси, хостели чи ресторани, варіантів безліч”,- додає Віктор Стинич.

Наразі щотижня у приміщенні трикотажки вдається провести 4-5 тематичних подій. Мукачівці вже дізналися більше про виноробство на Закарпатті, побачили наш край в об’єктиві іноземних фотографів, побували на тревел-зустрічах, вечорі магії та переглянули низку кінострічок. Та це тільки початок, зазначають організатори з відновлення, тому запрошують до співпраці тих, хто шукає простір для організації власних подій чи просто бажає стати частиною цього творчого простору.

Ірина ГРАБКО