Хустянка пише картини смолою

При думці про смолу чомусь у багатьох виникають асоціації із асфальтуванням доріг чи із будівництвом. Утім смоли є різні і деякі з них – чудовий матеріал для творчості. Мова – про епоксидну. З її допомогою майстрині створюють дійсно вишукані речі для декору, прикраси, меблі, сувеніри. А хустянка Марія Галай – пише картини.

Здавалося б, творчість – абсолютно нова. Але ні, за словами майстрині, епоксидну смолу для творчості почали використовувати ще всередині минулого сторіччя. А зараз вона серед рукодільниць є неймовірно популярним матеріалом. Більше про свої захоплення умілиця розповіла «Карпатському об’єктиву».

Підштовхнув чоловік

Якщо більшість майстринь вдаються до творчості, надихнувшись роботами інших, то Марію підштовхнув чоловік.

«Іван працює з меблями, він столяр. Для оздоби столів, комодів, полиць, тумбочок, стільців смолу використовує давно, років 7. Навчився через відео, прагнув, аби його вироби стали кращими. Якось ми робили ремонт. Я йому не допомагала, займалася дитиною. Ось він мені й каже: «Ти хоча б про дизайн стін подумала, якісь картини намалювала». Це мене спочатку обурило. Я ж не художниця, завжди працювала у торгівлі і до мистецтва хисту раніше не мала взагалі. Але чоловік уперто наполягав. Я ж заперечувала, мовляв, нічого не вмію. Але він порадив учитись, переконував, за допомогою епоксидних смол малюють навіть ті, хто ніколи раніше пензлик в руках не тримав. Порадив знайти в інтернеті майстер-класи і пробувати. Не скажу, що така перспектива мені подобалась, але справді почала моніторити інформацію і знайшла все, що шукала. Щоправда, навчання недешеве. Один урок коштує у межах 3 тисяч гривень. Мало в кого 1600-2000», – поділилася думками з «Карпатським об’єктивом» хустянка.

Утім усі уроки дружині оплатив Іван. Також він купив їй усі необхідні матеріали. Жінці залишалося тільки закотити рукави і почати творити щось нове для себе.

«Перші роботи вийшли такими, що соромно було б комусь показати. Але треба віддати належне чоловікові, він мене підбадьорював, хвалив. Це спрацювало. Я сама бачила недоліки і в наступних роботах прагнула їх виправити. Період експериментів і пошуків власних творчих рішень зайняв більше шести місяців. Для когось це – дуже багато, для мене ж час проминув, як один день. При цьому варто мати на увазі, що епоксидна смола в рідкому стані дуже шкідлива. Потрібно працювати у респіраторі чи в медичній пов’язці, у рукавицях, а також у окремому приміщенні, аби воно добре обігрівалося і провітрювалося. А ще – смола дуже не любить вологу, тож довкола має бути сухо. Уже в твердому стані вона стає абсолютно безпечною. Ці всі нюанси треба враховувати. Загалом мені було не надто легко, але нічого… впоралась. Передусім радію, що поборола свій страх, свою впевненість у власній безпорадності, – каже Марія.

Працює майстриня зі смолою вже третій рік. За цей час створила більше сотні картин… і не тільки.

«З епоксидної смоли виходять дуже гарні обрамлення для годинників, дзеркал, фоторамки та багато інших цікавинок для декору житла. Зараз у нас у будинку порожніх стін немає. Більше того, різні панно та картини я зробила і для своїх та чоловікових батьків, для сестри, для кума, для брата Івана та багатьох наших спільних друзів. Тепер усі вони є прихильниками моєї творчості. Чоловік мною пишається, а я йому вдячна, що свого часу підштовхнув мене до такого цікавого мистецтва. Навіть йому тепер допомагаю у роботі», – запевняє закарпатка.

Смола – не акварель, застигає довго

Картина, створена за допомогою епоксидних смол дуже цікава, яскрава і її поверхня нагадує глянцеву.

«У смолу я додаю фарби, розмішую на полотні паличками і виходять цікаві узори. Щоб навчитися формувати зображення, потрібен час. Перші роботи можуть вийти незграбними. Але в перспективі можна створювати вражаючу абстракцію, навіть пейзажі, натюрморти, орнаменти. Важливо, аби не було бульбашок, щоб робоча поверхня була рівною і вчасно обробити краї. У приміщенні має бути під час процесу тепло. А про захисний одяг нагадувати не буду. Змішую смолу з фарбами у одноразових стаканчиках, які потім викидаю. Суміш помішую хвилин 5, щоб була однорідною. Аби смола не каламутніла, вона має бути не холодною, а кімнатної температури. Бульбашки видаляю за допомогою пальника», – ділиться секретами хустянка.

Кульмінаційним етапом роботи є затвердіння і цей процес може зайняти до 72 годин.

«Ще хоча б 5 днів картину краще не чіпати. Навіть для олійного живопису потрібен час, аби фарба висохла. Смола – не акварель, застигає досить довго, хоча ефект готової роботи дійсно дещо нагадує саме акварель. Загалом картину добре покрити акриловою фарбою, тоді вона зможе висіти навіть на вулиці і не буде втрачати яскравості», – запевняє умілиця.

Епоксидна смола цікава ще й тим, що до неї можна додавати різні засушені квіти, трави, блискітки та інші підручні матеріали.

«Якщо залити смолою квітку, вона збереже назавжди форму. Щоправда, попередньо її варто висушити. Це ж стосується будь-яких рослин чи комах. Техніка є цікавою і для прикрас, а також усіляких панно, підсвічників. Залити смолою можна навіть старі фото. Вони будуть ніби заламіновані. Гарний вигляд можуть мати залиті смолою мушлі, камінці, намистинки, стрази, гілочки. Цей матеріал закарбовує у вічності будь-що. Можна вигадувати унікальні сюжети та композиції і завжди вийде щось дивовижне. Цікаво, що я ніколи наперед не знаю, яким буде результат», – переконує майстриня.

Як стверджує Марія Галай, зараз вона почала використовувати у творчості різні матеріали, пробує працювати навіть із олією.

«Наприклад, малюю гори і потім додаю штрихи за допомогою смоли. Не претендую за звання художника, але вчуся бути творчою людиною і прагну вдосконалювати майстерність. Не можна топтатися на місці. Чим би ми не займалися, повинен бути прогрес. Хочу взяти декілька уроків у професійного художника, аби заповнити прогалини, адже вони є за відсутності фахової освіти. У будь-якому разі, планів у мене дуже багато, адже смола – цікавий матеріал і її можна широко використовувати у творчості», – підсумовує закарпатка.

Марина АЛДОН