Мукачівка ліпить мрії із гіпсу

Простий і дешевий матеріал можна перетворити на цікаві інтер’єрні вироби. Гіпс можна використовувати не тільки для будівельних робіт, не тільки для фіксації кінцівок після травм, але й для творчості. І вироби з нього виходять цікаві й незвичні. Головне – мати мистецький хист і любити експерименти.

Марія Іванишин із Мукачева – не скульптор, але людина творча. Вона ліпить із гіпсу, як каже сама, свої мрії. Творить у вільний час, зізнається, що отримує від процесу величезне задоволення. Тож як навчитися працювати з гіпсом, чи міцною є така ліпнина і що надихає майстриню? Про це – у матеріалі «Карпатського об’єктива».

Коли вигадки стають виробами

Одна кімната у будинку Марії віднедавна стала робочою майстернею. Щовечора вона там чаклує над своїми виробами. Жартує, що то її лабораторія мрій.

«Захопилася ліпкою я приблизно рік тому. Раніше рукоділля мене не приваблювало. Загалом не люблю шити, вишивати, в’язати. То – не моє. Терпіння не вистачає ґудзик пришити. А от гіпс як матеріал мене зацікавив, коли познайомилася з одним майстром, що робив у нас ремонт. Він виготовляє цікаву ліпнину для стін і стель. Показав каталог. Розповів про тонкощі. І я запалилася. Подумала, що якщо з гіпсу роблять такі вишукані карнизи, то можна створювати й вироби для оздоби інтер’єру, скажімо, статуетки, кашпо, тарілки. Одним словом, надихнулась і захотіла спробувати. Додатково знайшла багато інформації в мережі, купила перші форми, інструменти і почала пробувати. Вийшло непогано і результатом залишилася задоволена, тож захотілося розвиватися далі», – поділилася думками з «Карпатським об’єктивом» умілиця.

Починала ліпити мукачівка з великим ентузіазмом, хоча чоловік думав, що вона уже незабаром охолоне і захопиться чимось новим.

«Починати краще, придбавши готовий набір для творчості. Я зробила декілька невеликих простеньких кашпо. Потім зліпила тарілку для кухні. Вироби з гіпсу можна фарбувати, лакувати, покривати гідрофобним просоченням, воском. Вони швидко висихають і досить міцні. Форми найкраще обирати силіконові. Вироби з них легше виймати. Але я зараз працюю і з дерев’яними. Їх мені робить під замовлення брат. Бо якщо хочеться мати ексклюзивний виріб, треба мати і форми, яких не буде більше ні у кого. Сам по собі гіпс екологічний, натуральний, тож вироби з нього можуть ідеально скрасити оселю. Я люблю фантазувати і перетворювати свої вигадки на нові вироби. Вони прості у догляді, їх можна мити під проточною водою, але обережно, бо гіпс – не камінь, можна і розбити, – зізнається майстриня.

За рік у її доробку назбиралося вже декілька сотень різних кашпо, посуду, статуеток, підсвічників.

«Люблю доповнювати свої роботи японським мохом. Виходить видовищно і яскраво. Найбільше в мене підсвічників і усіляких скриньок. Хоча перші декілька місяців робила більше акцент на кашпо, вазах, тарілках для фруктів. Роботи не продаю, це – заняття для душі, але друзям та рідним можу зробити щось під замовлення. Через зайнятість працюю тільки вечорами, але не втомлююся, бо моє творче захоплення є дійсним тією справою, що дозволяє розслабитися і отримувати задоволення від кожного етапу. Наприклад, один вечір заливаю гіпс у форми, а наступні декілька розфарбовую, декорую вироби. При цьому можна дивитися якісь відео, слухати музику, спілкуватися з рідними… Ідеї іноді приходять мені навіть у снах. А часом надихає щось побачене, якийсь готовий виріб іншої майстрині, побачений у мережі. У мене він все одно буде інакшим, бо я вкладаю в нього щось своє, сокровенне», – зізнається Марія.

Знайшла себе у творчості

За словами закарпатки, ліпити можна як зі звичайного гіпсу, так і використовувати спеціальні готові гіпсові суміші – мікси для творчості.

«Суміші дорожчі. У їхньому складі є різні полімери. Вироби з них виходять кращими, міцнішими і більш гладкими. Звичайний гіпс – бюджетний матеріал. Краще обирати найбільш дрібний і найбіліший, аби його легше було фарбувати. Розводиться легко: 2 порції гіпсу на одну порцію води. Але для деяких виробів треба більшу густину і тоді розводжу один до одного. Між іншим, фарбувати матеріал можна і під час замішування, не тільки вже готовий виріб. Підійде як будівельна, так і акрилова фарба. Варто мати на увазі, що гіпс швидко застигає, тож залити суміш у форму треба встигнути протягом 10 хвилин. Аби збільшити термін довговічності виробу, бажано покрити його лаком як зовні, так і зсередини», – ділиться тонкощами роботи умілиця.

Вона додає, що працювати з гіпсом дуже легко.

«Зараз продається багато усіляких форм. Їх ще й можна між собою компонувати. Перед роботою змащую їх спеціальною олією, заливаю суміш, постукую по формі, щоб не було бульбашок. За бажання можна додати ще пластифікатор. Після висихання (що може зайняти і хвилин 30-40, і добу) готову річ шліфую, фарбую, вкриваю лаком і тішуся результатом. За допомогою гіпсу можна втілити в життя безліч ідей. Можна виготовляти фоторамки, прикраси для стін, різні фігурки, барельєфи, все, що душа забажає. Своєю найцікавішою роботою вважаю коника для сина. На жаль, його сусідський хлопчик розбив, тож невдовзі планую повторити. Хоча загалом люблю щоразу придумувати щось нове і не повертатися до старих ідей», – зазначає Марія Іванишин.

Майстриня зізнається, що ніколи не думала, що займатиметься хендмейдом, адже не вважала себе творчою особистістю.

«Як кажуть, апетит завжди приходить під час їжі. Зараз розумію, що справді знайшла себе, що маю можливість самореалізовуватися через своє захоплення, – стверджує вона. – Найбільш відповідальною для себе роботою вважаю статуетку Богородиці. Її робила для мами. Дуже хвилювалася, але вийшло гарно. Залишила її білою, але місцями вкрила позолотою. Усім дуже сподобалося. Самій же найбільше до снаги працювати над чимось нестандартним, навіть іноді шокуючим. Зі своїх робіт виділила б попельнички у вигляді людського черепа. Чоловік дуже любить такі дарувати своїм друзям».

На перспективу є в мукачівки і цікаві творчі плани.

«Оскільки у мене багато підсвічників, а свічки купувати набридло, хочу навчитися заливати їх сама. Вони можуть бути ще й ароматними і дарувати родинному гнізду особливий затишок. Уже збираю інформацію про свічкарство і, переконана, задум неодмінно вдасться втілити в життя», – підсумовує Марія.

Марина АЛДОН