43392
19:50 4.072024

Хустянка тче килимки із лісових трав

Цікаве 1626

Колись наші пращури жили у гармонії з природою, долівки в хатах застеляли сіном, а на стінах, біля ікон, завжди була пшениця. В сучасному урбаністичному світі ми хоч і відійшли від традицій, та все ж хочеться відчути аромати лісу поруч із собою, особливо, коли вибратися в гори немає часу та змоги.

Вироби Наталії Деяк із Хуста пахнуть літом та дикими рослинами у всі пори року. Заготовляє зілля жінка виключно в екологічно чистих місцях, далеко від цивілізації. Із різнотрав’я вона тче килимки, пахощі яких не можна порівняти ні з чим іншим.

Більше про своє захоплення та особливості «зеленого» ткацтва майстриня розповіла «Карпатському об’єктиву».

Килимки для релаксу

Виробами ручної роботи пані Наталія займається всього три роки. Каже, що ткацтво раніше її взагалі не цікавило, але з маленької любила ліс.

«Я народилася і виросла в селі на Тячівщині. Там у нас райська природа і коли після заміжжя перебралася до Хуста, мені цього завжди не вистачало. Пригадувався завжди той зелений оксамит, який разом із сестрою та братами топтали у високогір’ї босоніж, ті неймовірні запахи, від яких щоразу паморочилося в голові, ті галявини, вкриті ягодами та грибами. Василь часто возив мене до лісу, але я мріяла його частку мати в себе вдома, у будинку. За фахом я кравчиня, людина не творча, прясти не вміла ніколи. Але одного разу доля звела мене з волинянкою, яка виготовляє з трав та квітів дивовижні цікаві речі. Це – килимки, панно, картини, гобелени. Використовує при цьому усілякі дари лісу – шишки, жолуді, горішки. Ми познайомилися на відпочинку, після якого Оля приїхала до мене і навчила тонкощів свого ремесла. Вона так само обожнює природу і мріяла про те, аби її домівка хоча б запахами нагадувала узлісся», – поділилася думками з «Карпатським об’єктивом» жінка.

Відтак хустянка й сама почала займатися новим для себе видом рукоділля.

«Перший килимок ми ткали разом із Ольгою у мене в альтанці. Перед тим поїхали в гори, назбирали усілякого зілля, кожна прихопила жмуток улюблених рослин. Навіть не очікувала, що сам процес настільки легкий і приємний. Такий килимок може і на стіні висіти, і на ньому можна полежати. А яка втіха для діток! Справа тут навіть не в естетиці, а в наповненні, у ароматах. Як на мене, такого розмаїття рослинності, як у нас, у Карпатах, більше ніде немає, тож ці дари природи не використовувати для блага просто неприпустимо. Мої вироби всі екологічні, натуральні і можуть зберігати запахи протягом декількох років. Особливо вони тішать у холодну пору року, коли вибратися до лісу складніше через морози, дощі, снігопади», – зазначає умілиця.

Наталія Деяк каже, що в неї часто замовляють килимки дівчата для релаксу, йоги, медитацій, адже вони допомагають розслабитися і насолодитися гармонією з собою, природою, Всесвітом.

«Коли я приходжу додому втомлена, просто сідаю на «зелену доріжку» і одразу покращується настрій, з’являється бадьорість, відчуваю приплив енергії. У вироби під час роботи щоразу вкладаю частку душі, свою позитивну енергію, тож вони мені… і не тільки мені… повертають приємні емоції», – переконує майстриня.

Матеріали підбирає за запахом

Ідеї у закарпатки щодо нових робіт завжди народжуються спонтанно, але найчастіше надихає її саме ліс.

«Я зриваю травинку і вже думаю, куди її вплету, який вигляд вона матиме у килимку. Дивлюсь на квіточку і вже уявляю, куди її можна притулити. Бачу гілочку і усвідомлюю, що вона пасуватиме до якоїсь оздоби у конкретному місці. Загалом із зілля можна створювати не лише невеличкі вироби, але й цілі килими, габаритні речі. Звісно, трава не нитка і тут своя специфіка, свої нюанси. Зілля потрібно ще вміти і правильно висушити, і зберігати», – стверджує вона.

Більшість рослин, які використовує майстриня у ткацтві – лікарські. Це – звіробій, волошки, конюшина, деревій, материнка, пижмо, але вплітає у вироби і злакові.

«Матеріали підбираю не тільки за формою і кольором, але й за запахом. Вивчаю, який до якого пасуватиме. Може підійти може будь-яка рослинність, важливо просто правильно поєднувати компоненти. Спеціального пристрою для прядіння в мене немає, є конструкція, яку змайстрував мені чоловік. Утім для трав’яних килимків це, як на мене – найкращий варіант», – зізнається жінка.

У середньому робота над одним килимком у пані Наталії займає добу-дві, але над деякими виробами вона працює і довше.

«Рукоділлям займаюся тільки у вільний час, тож працюю неквапно, у своє задоволення. Для творчості маю в будинку окрему кімнату. Іноді приходить подруга і працюємо разом: вона вишиває, а я тчу. Разом гомонимо про наболіле і слухаємо музику. Найдовше над виробом працювала два тижні, найменше – три години. Килимки в мене невеликі, але маю бажання виткати килим 3 на 2 метри. Така робота може зайняти і 2 місяці», – переконує умілиця.

Найбільше хустянці подобається ткати зі свіжих трав, але використовує в роботі і висушені.

«Дуже люблю, для прикладу, лаванду. Так, це – не лісова рослина, але зараз вона користується великим попитом. Працювати з нею легко та й виріб вона собою чудово оздоблює. Її можна вплітати у килимок як щойно зрізану, так і висушену. А от деякі рослини ламаються, мають слабкі стебла. Із ними найкраще працювати влітку. Для мене ткацтво – це своєрідне мистецтво, адже завжди можна імпровізувати, фантазувати, експериментувати, вигадувати щось нове», – стверджує Наталія Деяк.

За словами закарпатки, природні матеріали в інтер’єрі створюють у оселі більш затишну атмосферу, мають заспокійливий ефект.

«Для мене мої килимки – це і декор, і оберіг, і красива, і приємна на дотик та аромат річ. Взагалі люблю стиль етно навіть у одязі. У нас вдома багато дерев’яних та кам’яних натуральних виробів. Тим більше, що чоловік у мене – столяр і, на щастя, поділяє не лише мої захоплення, але й має подібне світобачення. Якщо мої роботи комусь подобаються, я їх дарую без вагань і при цьому відчуваю радість, адже ділюся власним теплом, своєю енергетикою, а не просто килимком», – зізнається умілиця.

Є у майстрині і улюблений виріб – це панно для кухні.

«Коли готую їсти, насолоджуюсь запахами і розгорається апетит, а у страви вкладаю більше любові. Я ж не просто так повісила килимок там, де потрібно чаклувати над продуктами не менше, ніж над травами. А загалом у кожному з приміщень будинку у мене є по подібному виробу, аби всюди відчувався лісовий шарм. Десь картина, десь гобелен, десь панно, а десь доріжка на підлозі. Хоч виробів у мене й небагато, але завжди маю у скрині щось для гостей, аби якщо людина забажає щось аналогічне, я могла порадувати її несподіваним сюрпризом», – наголошує жінка.

У планах хустянки опанування нових килимових технік і робота над новими виробами.

«Грандіозних задумів не маю, але у рослинному «килимарстві» є різні техніки. Я володію тільки двома. Зараз через інтернет ознайомлююся з іншими. Звісно планую експериментувати і працювати над виробами з новими травами та великих розмірів. А загалом найбільша моя мрія, аби в державі запанував мир, щоб зникли всі негаразди, щоб покращилась економіка… і щоб діти знову посміхалися і забули про те, що таке повітряні тривоги», – запевнила умілиця.

Марина АЛДОН

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах