Закарпатка створює дивовижні писанки з бісеру

Якщо звичайна традиційна писанка, зроблена на шкарлупі яйця може розбитися, то зараз існує чимало технік для того, щоб атрибут великодніх свят був і міцним, і неймовірно гарним, і міг зберігатися протягом тривалого часу неушкодженим.

Останнім часом на Закарпатті неабиякої популярності набули вишукані писанки з бісеру. Такий подарунок є доречним не лише для дітей, але й для дорослих. Насправді писанкарське бісероплетіння – не новація. У нас такі великодні яйця почали з’являтися ще у ХVІІ столітті. Саме тоді з Венеції, Австрії та Богемії до Угорщини, до складу якої на той час входив наш край та до країн Східної Європи почали завозити намистини. Спочатку бісерні писанки робили виключно у монастирях. Вони ставали цінним подарунком меценатам, які приходили туди для молитви. Потім цим незвичним ремеслом почали займатися і звичайні жінки, яким, щоправда, купівля бісеру була доступною… Нині ж майстрині уміють створювати з намистин справжні шедеври.

Інна Росоха з Хуста писанкарським бісероплетінням займається уже більше 5 років. У вільний від роботи час вона створює дивовижні великодні яйця. Майстриня поділилася з «Карпатським об’єктивом» тонкощами роботи і розповіла, що потрібно знати для того, аби оздобити намистинками яйце, які основи краще використовувати та які існують види плетіння.

Починати потрібно з простого

Писанками з бісеру закарпатка захопилася, побувавши на виставці в Івано-Франківськівй області. Такі писанки їй настільки припали до душі, що й сама вирішила спробувати створити щось подібне.

«Це були неймовірні елегантні пасхальні атрибути, створені руками професійних умілиць, мисткинь, художниць. Я належної освіти не маю, усьому навчилася сама, за фахом є людиною нетворчою, працюю бухгалтером. Справа в тому, що бісер дуже гарно виграє на сонці, переливається, зачаровує і побачене не могло не зачепити струн мого серця. Дехто з умілиць навіть ділився секретами роботи, розповідав про труднощі, давав цінні поради, навіть люб’язно пропонував власні авторські схеми. Тож я вирішила, що неодмінно мушу спробувати. Чоловік закупив мені бісер, заготовки, сам знайшов у інтернеті декілька майстер-класів… Тож незабаром, хоча це була середина літа, я взялася до роботи», – наголосила Інна.

Перші писанки умілиці були простенькими, але поступово техніка вдосконалювалася і зараз вона створює неймовірно складні роботи з непростими візерунками.

«Хочу дати декілька порад початківцям. Передусім не беріться одразу до складних мотивів. Хоч може здаватися, що все легко, насправді можуть під час робочого процесу виникати труднощі. Обирайте щось легке і користуйтеся бісером однієї величини. Основою може слугувати як дерев’яна заготовка, так і пінопластова, чи пластмасова… тільки не натуральна крихка яєчна шкарлупа. Я працюю з пінопластом. Такі писанки і легкі, і не розбиваються. Придбати такі «яйця» можна у онлайн-магазинах, вони недорогі. Для роботи також потрібно мати тонку волосінь, клей та голку. Схеми писанок також є в інтернеті. Але якщо ви можете придумати самі – це буде тільки перевагою!», – зізналася «Карпатському об’єктиву» умілиця.

Загалом у доробку майстрині близько 500 писанок. Більшість із них хустянка створювала за день-два, хоча спочатку над виробом могла працювати тижнями.

«Із часом техніка вдосконалюється, рухи стають точними, писанки акуратними. Першу писанку я обшивала два тижні. Все щось не подобалося, не влаштовувало, нервувала, переробляла. Зараз можу впоратися навіть за день, коли є достатньо вільного часу. Найчастіше працюю вечорами. Опанувала різні техніки і час від часу експериментую усе з чимось новим», – наголошує вона.

На писанках із намистин можна створювати цілі картини

Починати створювати писанки з бісеру умілиця рекомендує із звичайного обклеювання основи намистинками, аби відчути матеріал, а тільки відтак займатися власне плетінням.

«Найпростіше взяти заготовку, клей, розсипати бісер і обваляти в ньому яйце. Це – техніка для дітей та для тих, хто не надто любить рукоділля. Обклеїти основу можна й бісером, нанизаним та нитку або волосінь. Таким чином можна навіть створювати певні узори. Крім того, оздобити писанку можна пайєтками. Їх прикріпляють булавками до заготовки з пінопласту. Такий виріб готовий за хвилин 20-30. Існує також техніка викладки по воску. Таким чином візерунки створюються вдавлюванням намистини у воскову основу на заготовці. Наперед потрібно нанести узор. Аби бісер краще тримався, можна використовувати силікатний клей, а зверху покрити готовий виріб шаром лаку. Також заготовку можна пофарбувати, а далі обплести намистинками у вигляді сіточки. Щодо самих технік плетіння, то їх є багато. Найпопулярнішими вважаються ажурне та щільне. Таке плетіння трудомістке, особливо щільне. Завчасно варто подбати про схему і закупити намистинки відповідних кольорів», – ділиться секретами умілиця.

Інна Росоха радить використовувати для бісероплетіння світлі яскраві барви, адже Великдень – радісне свято і кольори варто обирати відповідні.

«На писанках можна створювати найрізноманітніші узори. Це можуть бути орнаменти, символи, пейзажі, зображення тварин, навіть церкви чи ікони. За допомогою намистин на яйці може з’явитися справжня картина у мініатюрі. Сам процес плетіння є дуже захоплюючим. Для мене він є своєрідним релаксом після важкого трудового дня. Коли працюю з намистинками, завжди вмикаю собі приємну музику і ніколи не слухаю новин, аби могла розслаблятися й не нервувала», – зізнається умілиця.

Свої роботи закарпатка продає рідко, але каже, що в інших країнах є чимало її писанок.

«Більшість виробів роздарувала. Мої писанки є в приватних колекціях у Німеччині, Австрії, Угорщині, Чехії, Словаччині, Канаді, США, Італії, Іспанії, Австралії. Переважно вони у знайомих, які роз’їхалися по світу і зараз дуже сумують за рідною домівкою. Над писанками працюю не лише перед Великоднем, але в будь-яку пору року. Вони цікавлять людей цілий рік, адже самі по собі є символом чогось піднесеного, радісного, світлого і доброго. Часом працюю над цілими серіями пасхальних яєць, які об’єднує одна тематика та кольорова гама. Під час творчого процесу люблю усамітнюватись, аби поруч не було зовсім нікого. Таким чином я можу повністю зануритися у те, чим займаюся», – наголошує Інна.

На думку майстрині, працювати з бісером не надто складно, але потрібно мати терпіння та бути готовим до фінансових вкладень, адже бісеру потрібно чимало, при чому – різних кольорів і відтінків.

«Особисто для себе труднощів у бісероплетінні не бачу. Єдине, що непокоїть – це ціни, адже матеріал є недешевим, особливо якісний. Спочатку працювала за чужими схемами, зараз уже розробляю їх і сама. При цьому це також приносить окреме задоволення. Тішить також, коли мої роботи подобаються іншим і люди дякують, посміхаються, випромінюють позитив», – запевняє хустянка.

Інна Росоха стверджує, що ніколи не створювала традиційні писанки на страусиних яйцях і дуже мріє спробувати.

«Я працювала з писачком, вмію створювати звичайні писанки, крапанки, шкрябанки. Це – окремий вид мистецтва і він дуже цікавий. Колись відвідувала відповідні майстер-класи і після них отримала масу приємних емоцій. Але я ніколи не пробувала працювати зі страусиними яйцями. У нашому місті є страусина ферма, тож колись неодмінно наважуся купити яйце. Моє бажання не є недосяжним, тож знаю, що воно неодмінно втілиться у життя», – запевняє Інна Росоха.

А поки що умілиця продовжує працювати над своїми великодніми атрибутами з намистин і радувати тих, хто має можливість побачити її рукотворні дива власними очима… тобто наживо.

Марина АЛДОН