42726
14:18 25.012024

Підсніжники Інни Кудрик цвітуть навіть взимку

Цікаве 5811

Іноді, звісно, у природі бувають аномалії, коли весняні квіти і навіть дерева розквітають у січні-лютому. Утім це – зазвичай винятки. На Закарпатті такі, щоправда, бувають майже щороку. Однак для рослин це становить серйозну небезпеку.

А от у майстрині Інни Кудрик вдома постійно на столі такі квіти, які не в’януть, не потребують догляду, поливу, квітнуть, незалежно від сезону. Вони не живі, а з холодного фарфору, але від справжніх їх майже не відрізняються.

Як умілиця захопилася таким незвичним мистецтвом? Що потрібно вміти, аби зробити фарфорову рослину? Скільки часу це займає? Про це та інше дівчина розповіла «Карпатському об’єктиву».

Усе почалося з весільного букету

У Інни дві освіти – стиліста та економіста. Утім за жодною з них вона не працює. І не тому, що не могла знайти роботу за фахом…

«Чотири роки тому у мене мало бути весілля. Я тоді жила ще в Сумах. У нас багато чудових салонів, величезний вибір флористів, але чомусь мені нічого не подобалося настільки, аби я прийшла, побачила і сказала: «Вау» Я теж таке хочу!». Тоді подруга мені запропонувала замовити штучний букет. Спочатку це мене навіть розлютило, а потім подумала, що є багато сучасних видів хендмейду, то може дійсно над пропозицією варто подумати. Я почала шукати в Інтернеті інформацію і випадково надибала не готові вироби, а майтер-клас із виготовлення флористичних композицій із холодного фарфору. Зацікавило, записалася. Пройшла. Потім ще один… і так декілька. Одночасно замовила для роботи усе необхідне і почала експериментувати. Виходило спочатку не дуже гарно, але я постійно вдосконалювалася і тренувалася. Врешті-решт весільний букет із білих троянд, тюльпанів та підсніжників зробила собі сама», – зізналася «Карпатському об’єктиву» Інна.

Квіти усім настільки припали до душі, що Інна замислилася, чи не спробувати своє нове хобі монетизувати.

«На той час я працювала у косметичному салоні манікюрницею. Але саме почалися карантини і в мене з’явилося вдосталь вільного часу. Тож можна було хоч скільки сидіти над квітами і фантазувати. Виставляла букети у соцмережі і поступово почала їх продавати. Потім народилася донька. На декілька місяців захоплення закинула. А далі почалася війна… і від обстрілів довелося втікати. Чоловік залишився, а ми з Поліною поїхали до родичів на Закарпаття. Наразі я живу у Хусті. Крім виготовлення букетів надаю послуги з манікюру. Але клієнток у мене небагато, тож для творчого захоплення часу вистачає», – запевняє Інна.

За словами майстрині, освоїти техніку нескладно, а сам матеріал дуже зручний у роботі.

«Холодний фарфор продається у магазинах. Але його можна виготовити і своїми руками і потім фарбувати у потрібні відтінки. Готові вироби, як кераміку, у спеціальній шафі сушити не потрібно, що робить сировину доступною. Із матеріалів, якими я користуюся – це готові формочки, одноразові ложки (для формування форми пелюсток), обробна дошка, качалка, ніж, ножиці, клей, пензлик, фарби, ізолента, дріт. Тобто, неймовірно великих вкладень (якщо не рахувати сам фарфор) не потрібно. Аби робота мала довершений вигляд, букети можна викладати в декоративну корзину, або квітковий вазон», – ділиться досвідом умілиця.

Поводитися потрібно, як із живими квітами

Інна Кудрик зізнається, що робота з квітами кропітка. Наприклад, на виготовлення однієї троянди може знадобитися до 8 годин.

«Аби ваші рослини мали довершений вигляд, кожна навіть найдрібніша деталь має бути акуратною. Наприклад, підсніжник можна зробити за 2 години, троянду – за 7-8, а от гілку бузку – і 16-18, і навіть 2 доби. Але поспішати я взагалі не люблю. Тому вважаю, що ця робота – саме для мене. Холодний фарфор – матеріал еластичний, із якого легко формувати те, що душа забажає. Він дещо нагадує пластилін. Однак після висихання він твердіє і тоді його форму вже змінювати не можна. Аби добитися бажаного кольору, я змішую фарфор із олійними фарбами. Проте після висихання кожну пелюстку тоную знову. Букети з холодного фарфору дорогі. Бо 200 грам матеріалу коштує більше 300 гривень. Та й робота досить марудна», – наголошує умілиця.

Фарфоровий букет хоч і довговічний, але поводитися з ним дівчина радить обережно, аби квіти не тріснули.

«Матеріал є ламким, тому із ним потрібно поводитися дбайливо, як із живими квітами. Роботи з холодного фарфору зараз є трендовими у всьому світі. Ними полюбляють оздоблювати інтер’єр європейці. Тому в мене найбільше замовлень саме з країн ЄС. Часто просять виготовити композицію саме вихідці з України. Маю, наприклад, багато замовників у Німеччині, Австрії, Чехії, Угорщині, Франції, Нідерландах. Такі квіти легко компонуються з будь-якими іншими деталями, мають неперевершений вигляд як у вазі, так і в звичайному горщику. На вигляд вони бездоганні. Тому часто їх замовляють у подарунок дорогим серцю людям», – наголошує Інна.

Як запевняє умілиця, її рослини від справжніх можна відрізнити тільки на дотик.

«Ці рослини не вигорають на сонці, просто порох із них краще здувати феном і не мити їх у ванній, бо можна пошкодити. Одна дівчина мені після отримання замовлення фіалок написала, що сама довго не могла повірити, що квіти штучні, так і хотілося їх полити. Про те, що фіалки неживі, їй нагадувало лише те, що вони холодні, якщо їх торкнутися… У холодного фарфору практично немає недоліків, працювати з ним легше, ніж із будь-яким іншим матеріалом, наприклад, із полімерною глиною. Чому його називають холодним? Усе просто! Бо не потребує обпалювання, тобто сохне і застигає без гарячої термічної обробки. Техніка виникла в Південній Америці десь на початку ХХ століття. Зараз у неї другий пік популярності», – ділиться думками сумчанка.

Серед тонкощів у роботі дівчина називає те, що фарбувати у кінцевий колір рослини не можна увечері.

«Це – не мій каприз. Аби кольори були натуральними, квіти потрібно фарбувати в умовах природного освітлення, тобто не увечері під лампою. Працювати ж над виготовленням пелюсток ви можете хоч і опівночі. Головний критерій у цій справі – натуральність! Тобто, кожна гілочка, кожна квіточка мають бути неповторними! Природа – не ксерокс! Навіть на одному дереві немає двох однакових листочків! Перед тим, як приступати до роботи, бажано добре роздивитися саму рослинку і не на фото, а в натурі», – стверджує Інна.

Підсніжники є улюбленими рослинами майстрині, тому над ними вона любить працювати найбільше.

«Із дитинства моєю улюбленою казкою була «12 місяців», а квіткою – підсніжник. Також люблю проліски та шафрани. Взимку особливо хочеться весни, пробудження природи. Тому навіть підсвідомо виникає потреба у квітах поруч. Найбільше ж хочеться підсніжників. Попит на них із грудня по квітень. Саме їх за ці роки створила найбільше. Також маю в доробку фарфорові троянди, тюльпани, бузок, соняшники, мальви, волошки, гортензії, гвоздики, лілії, орхідеї, фіалки, навіть кактуси. Одним словом, цілий ботанічний сад. Найбільший букет складався зі 101 квітки. Але дехто просить зробити всього одну або три», – запевняє інна.

На досягнутому умілиця зупинятися не збирається, каже, що її життєвим кредо є постійно рухатися вперед.

«Стояти на місці – не для мене. Я загалом неспокійна. Хочеться дуже поїхати на майстер-клас до однієї японської майстрині, але поки собі це дозволити не можу. Також планую опановувати нові техніки, вивчати нові рослини і дуже мрію створити якусь неіснуючу квітку… Звісно, хотілося б ще навчитися передавати живі аромати рослин, аби вони пахли, як живі. А ще мрію навчитися створювати для своїх композицій якісь цікаві незвичні вазони, такі, щоб аналогів не було у жодному магазині», – ділиться планами Інна Кудрик.

Марина АЛДОН

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах