42666
12:43 17.012024

Що роблять закарпаці з ялинками після свят і скільки на цьому можна заробити

Цікаве 2112

Зазвичай після новорічно-різдвяних святкувань перед багатьма постає питання: що робити з лісовою красунею, куди її подіти. Справа в тому, що ялинки для утилізації забирають не у всіх населених пунктах нашого краю. Такий сервіс є лише в містах, і то – не в усіх. А що робити іншим?

Виявляється, дехто позбуватися головного атрибуту зимових свят навіть не думає. Більше того, на новорічному дереві, що відслужило своє за призначенням, дехто з закарпатців уміє навіть заробити непогані кошти! «Карпатський об’єктив» пропонує нестандартні рішення використання ялинок у побуті і розповість, які наші земляки умудряються дати друге життя тому, що більшість називає уже відходами…

Що можна зробити з ялинкою

Варто зазначити, що закарпатці найчастіше дерева просто сплюють, або викидають їх на смітники. У тих, хто має вдома камін або котел для дров – це непогане рішення. Якщо ж дерево просто потрапляє на смітник, воно не може розкладатися природним шляхом, виділяючи при цьому небезпечний метан. Тому краще бодай подрібнити ялинку на тирсу.

Хтось ріже деревину на шматки і використовує разом із хвоєю, яка осипалася для мульчування ґрунту, хтось робить із неї натуральне добриво для рослин на весну, хтось додає голки до мила та свічок, хтось робить віники та ароматну настоянку для сауни…

Загалом ідей може бути дуже багато. Наприклад, австрійці використовують ялинки для виготовлення паливних брикетів, німці з них виготовляють ламінат, а канадці застосовують у фармакології, виробляючи з хвойних порід ліки. У Великій Британії разом з голками ялинок запікають рибу, у Швейцарії стовбури стають цінним матеріалом для косметичної індустрії.

Тобто, якщо вже хтось ставить вдома не штучну, а саме живу лісову красуню, її хоча б потрібно потім використати з максимальним ефектом. І це – дуже правильно! Це – позиція дійсно свідомих людей, а не тих, хто має споживацьке ставлення до природи.

Підсвічники та прикраси

Але як можна заробити на ялинці, яку більшість намагається якомога швидше винести з будинку після свят… аби потім не прибирати голки з килимів. Способів насправді безліч. І про один із них «Карпатському об’єктиву» розповіла ужгородська майстриня Маріанна Готра.

«Я займаюся створенням прикрас із епоксидної смоли. Ялинка – цінний для мене матеріал. Використовую маленькі гілочки, в також хвою. Щоправда, обрізаю їх вчасно, поки не осиплються. Іншу частину дерева забирає у нас сусід, який має альтернативне опалення і живе у приватному будинку. Тобто, не викидаємо нічого, навпаки – я трохи заробляю на лісовій красуні. Знімаємо прикраси з ялинки ми щороку 10 січня. Чесно кажучи, набридає, бо ставимо її у 15-20-х числах грудня», – наголошує умілиця.

За її словами, із дрібненьких ялинкових гілок можна створювати дивовижні підсвічники, які користуються великим попитом.

«Потрібно мати форми та епоксидну смолою. Нею можна заливати будь-які природні і навіть штучні матеріали. Виходять дуже гарні речі. Наприклад, підсвічник можна продати за 200-300 гривень. За прикраси (персні, сережки, кулони, браслети) – дають і по 400. Із ялинки можна зробити буде багато усіляких прикрас. Це вже хто скільки наважується продати. Я, наприклад, можу заробити до 10 тисяч гривень. Як на мене, непогані гроші на тому, що більшість взагалі викидає. Крім того, особисто для себе з голок роблю скраб для тіла. Для цього їх підсушую, перемелюю у кавомолці та додаю трохи меду та морської солі. Тож переконана, що просто викинути лісову красуню – нераціонально і не гуманно!», – запевняє панві Маріанна.

Панно та шахи

Василь Герестей із Тячева новорічне дерево взагалі ніколи не відправляє на утилізацію. Зізнається, якщо підключити фантазію, застосування у побуті можна знайти будь-яким речам.

«Я – столяр, умію працювати з деревиною. Але зробити меблі із домашньої ялинки – нереально. Хіба що якісь полички, якісь композиції для дизайну інтер’єру, вішалки для одягу чи парасоль. Власне в мене на лісову красуню інші плани, – стверджує чоловік. Щоправда, прибираємо ми її аж наприкінці січня, нехай діти ще порадіють. Що ж я роблю з ялинками? Одразу скажу – ніколи не спалюю! Завжди хоч трішки, але намагаюся заробити!»

За словами майстра, передусім варто відокремити маленькі гілочки та хвою, а потім запастися пилою і порізати стовбур та більші гілки на кружальця.

«У мене є професійні інструменти, але хто їх не має, можна скористатися навіть ножицями для обрізання дерев. Отже, я подрібнюю основну частину ялинки на зрізи. Такі комплекти для творчості у Інтернеті дуже дорогі! Наприклад, пакуночок, який складається усього з 20 зрізів коштує 150 гривень! А у вас цього добра буде із одного дерева більше у 200 разів. Якщо зрізи просто пофарбувати, можна зробити для дітей різні настільки ігри, шахи та багато іншого. Якщо ж із них викласти настінне панно, то його можна вигідно продати! Коштує один такий виріб у межах 2700-3600 гривень. Із однієї ялинки може вийти 5-6 маленьких декоративних картин, 2-3 середні, або ж одна велика робота. Тобто, ви можете заробити досить непогані кошти практично з нічого. Потрібно тільки мати клей та шматок фанери, до якого кріпляться бруски», – зізнається пан Василь.

Що ж стосується хвої, то її закарпатець віддає дружині.

«Моя Аня – дуже мудра жінка. Вона зберігає хвою на випадок застуд у когось із нас, або дітей. Із неї робить інгаляції. Просто запарює голки, не варить їх! Потім потрібно просто схилитися над каструлею, накритися ковдрою або простирадлом і дихати над повітрям із цілющими фітонцидами впродовж декількох хвилин. Нежить дуже швидко проходить. Також із хвої та тонесеньких гілочок виходять добрі оздоровчі чаї. Пити їх потрібно з натуральним медом», – наголошує закарпатець.

Аромаподушки та мішечки саше

Хустянка Людмила Щадей також переконана, що лісову красуню викидати на смітник не варто.

«Якщо людина живе у квартирі і ялинку не може використати для опалення – це не привід її відправляти на утилізацію, – розмірковує жінка. – Є маса способів дати друге життя дереву, яке слугувало окрасою помешкання під час свят. Не треба бути умільцем, аби придумати щось дуже ексклюзивне. Хоча талановиті люди можуть із стовбурів вирізати ложки, народні інструменти та усілякі статуетки. Я схиляю голову перед такими практичними закарпатцями! Мій чоловік подрібнює стовбур та великі масивні гілки на тирсу і потім на ній вирощує гриби. У нього невеличке домашнє «шампіньйонне» господарство. Тирса також може бути цінним добривом для кімнатних квітів, засобом проти шкідників, утеплювачем, у ній добре росте картопля. Дехто з цього матеріалу робить різні фігурки, додаючи в тирсу клей, крохмаль та олію. Одним словом, цей унікальний матеріал у господарстві може згодитися будь-якому.

Сама ж хустянка із хвої виготовляє аромаподушки та мішечки саше.

«Ці натуральні ароматизатори котуються в останні роки великою популярністю. Самі мішечки я шию з натуральних тканин, оздоблюю вишивкою. Наповнюю різними висушеними рослинами. Хвоєю – у тому числі. Один мішечок коштує 250 гривень, подушечка – 300. Із одної ялинки вистачить на 6-8 виробів, адже крім хвої вона наповнена й іншими травами. Якщо рахувати прибуток, то він буде в середньому 3 тисячі гривень. Як на мене, непогано. Але крім того, я маю безкоштовну тирсу та чудовий настрій протягом більше ніж цілого місяця, бо ставимо ми ялинку 5 грудня, а прибираємо після Водохреща. Щоправда, жива лісова красуня стоїть у нас на балконі, а от штучну встановлюємо у вітальні», – зізнається пані Людмила.

Загалом креативних земляків у нас багато. І неймовірно приємно, що люди дійсно вміють собі дати раду з тим, що для більшості після святкувань є не більше, ніж простим непотребом.

Марина АЛДОН

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах