Закарпатка розповіла, як готуються до Різдва у Лондоні та скільки витрачають

Англійські традиції незмінні. У Лондоні Різдво – найбільше у році свято і готуються до нього ще з осені. Ольга Стан із Тячева вже майже два десятиліття мешкає у столиці Великої Британії і перейняла багато європейських цінностей, наголошує, що у кожній країні вони неймовірно цікаве.

Колишня закарпатка розповіла «Карпатському об’єктиву», як англійці досі вітають одне одного паперовими листівками, що запікають до Святого вечора, де і як колядують, які подарунки ставлять під ялинку.

До церкви ідуть навіть невіруючі

Більшості з нас про Різдво в Англії відомо тільки з підручників із іноземної мови. А як там насправді? Чи дійсно у Британії настільки міцними є звичаї, що їх ніхто не насмілюється змінити? Чи ходять однин до одного на великі свята британці? Які страви мають бути на святкових столах? Чи важко закарпатцям призвичаїтися до нових реалій?

«Так склалися обставини, що мій чоловік знайшов у Лондоні хорошу роботу і ми виїхали усією родиною. Діти були ще малими. До школи пішли уже там. Вони до нового життя звикли швидко, мову опанували легко. Нам же було набагато важче. Найскладніше процес адаптації проходив у мене, бо Степан досить добре володів англійською, у мене ж знання були нульовими. Наразі працюю менеджером у косметичній компанії, мову вивчила досконало, заробітна плата хороша. Чоловік зайнятий у сфері ІТ. Обидві доньки є студентками, старша вчиться на економічному, молодша – на юридичному. До емігрантів у Англії ставлення хороше, але близької дружби вони не заводять навіть із сусідами. Спочатку це для мене було дивно, із часом звикла. Друзів маємо, але вони теж є вихідцями з України», – зізналася «Карпатському об’єктиву» пані Ольга.

Більшість англійців є католиками, тож у цьому плані проблем у наших екс-земляків не виникло зовсім, однак деякі звичаї таки для них видалися незрозумілими.

«Тут Різдво – виключно сімейне свято. Усі збираються разом за святковою вечерею. Хоч люди не дуже релігійні, але на Святвечір усі обов’язково ідуть на месу до церков. Там усі співають та колядують. Також святкова музика лунає на вулицях, у супермаркетах, кафе, але один до одного колядувати в гості ніхто не ходить. Якщо діти живуть далеко, до цього дня усі з’їжджаються до батьків. Крім того, один одному всі надсилають вітальні листівки, але не в месенджери, а справжньою поштою. Також усі слухають промову короля, яка починається о 3 годині дня, а відтак розповідають один одному веселі історії з життя, діляться враженнями, спогадами. У перший день Різдва зранку усі знову збираються біля ялинки і йдуть розгортати подарунки. Навіть дорослі щось отримують і ми нашим донькам досі робимо сюрпризи. Це може бути якась дрібничка – ялинкова прикраса, парфуми, одяг, або путівка кудись на відпочинок, автомобіль, сертифікат на відвідування косметичного салону чи ще щось. Маленьким діткам прийнято дарувати іграшки та солодощі. Але в загальному англійці дарують незначні подарунки – це якісь статуетки у формі оленів, сніговиків або янголят. Утім вони мають бути неодмінно гарно завернутими у красиві упаковки», – наголошує жінка.

Загалом, за словами Ольги Стан, перед зимовими святами у Англії усюди діють акції та знижки, але на це свято ніхто не шкодує грошей.

«Саме найбільше витрачають британці коштів на різдвяні подарунки. На сюрпризи для рідних, розваги та їжу у нас іде до тисячі фунтів. Це – майже 45 тисяч гривень. Ми разом ходимо на льодову арену, у кіно та якийсь мюзикл до театру. Штучна ялинка коштує до 50 фунтів (2223 гривні), жива – до 85 (3780 гривень), але найчастіше тут ставлять саме штучні, вони практичні і дуже гарні, а ще й багаторічні. Але центральна ялинка Лондона, яка встановлюється на Трафальгарській площі – завжди жива. Щороку її доправляють із Норвегії. Щодо ялинкових прикрас, то вони дорогі, тому їх дуже бережуть. До свят ми купуємо максимум 3-4 нові. Але місцеве населення нерідко декорації головного лісового дерева змінює і щороку», – зізнається вона.

М’ясо продають порціями, а не кілограмами

А чим на Різдво ласують у Лондоні за святковим столом?

«Такої вечері, як у нас, із 12 пісними стравами на Святий вечір, тут немає. Тут ласують здебільшого м’ясними наїдками, – запевняє пані Ольга. – Головною стравою є запечена індичка. Її можна купити повністю приготовленою в магазині і мало хто з господинь запікає її наразі самотужки. Більшість – тільки підігрівають у мікрохвильовій. Та якщо у нас м’ясо продають кілограмами, тут його можна купити порціями. І це – дуже зручно. Замість індички може бути запечена гуска, курка, або свиняча голова. М’ясо поливають аґрусовим соусом. Також на столі має бути пудинг із вівсянки з родзинками. Перед подачею його поливають ромом і підпалюють. Видовище – дуже захоплююче. Його також можна придбати практично на кожному кроці. Пити прийнято глінтвейн або яблучний сік. Англійці не напиваються на свята», – наголошує Ольга Стан.

Як зізнається колишня закарпатка, стіл у Англії на Різдво неодмінно має бути багатим, бо він символізує успіх і процвітання на усі 12 місяців.

«Тут готують різні морепродукти, салати, картоплю з овочами… На Святвечір господиня має спекти особливий різдвяний хліб. Він на смак має бути солодким і прикрашеним різними візерунками, а всередині можуть бути ґудзики, монети, записки. Дівчата за цим хлібом ворожать, яким буде в них наречений, а всім іншим потрібно ним ласувати обережно, аби не зламати зуби. Хліб розрізає і куштує уся родина. Залишки ж та крихітки потрібно обов’язково віддати з’їсти пташкам та домашнім улюбленцям», – каже закарпатка.

Існують у Лондоні й інші цікаві традиції. Наприклад, прикріплювати над вхідними дверима гілку омели, яка вважалася священною рослиною давніх друїдів.

«Тут навіть є такий звичай, що якщо під омелою зупиняється парубок, а в будинку живе дівчина, він має право її стільки разів поцілувати, скільки на гілці ягід. Крім того, практично кожна родина має Адвент календар. Якщо у нас дітки пишуть листи Миколаю, то тут малеча вся складає послання до Санти», – зізнається пані Ольга.

Також вона наголошує, що перед святами у магазинах такий ажіотаж, що під час розпродаж люди можуть навіть побитися. Утім останнім часом усе частіше англійці купують через Інтернет. Крім того, якщо в Україні святковим є ще цілий січень, у Лондоні будь-яке диво, навіть свято… триває лише два дні…

«Вихідними тут є лише 25 і 26 грудня та 1 січня, тобто Новий рік. Якщо місто починають причепурювати до зимових свят із ранньої осені, то після Різдва протягом 12 днів усі прикраси потрібно прибрати. На другий день свята тут проводиться багато благодійних заходів і лондонці вважають для себе за честь допомогти тим, хто має в цьому потребу. Якщо містом і ходять ватаги молоді, які на Святвечір співають релігійні пісні, вони максимум можуть поколядувати під будинком, але до помешкання ніколи не заходять і за це їм не потрібно давати грошей. Якщо у будинку є камін, його до свята господар неодмінно повинен розпалити, а корпус усі гуртом прикрашають «черевичками Санти», тобто декоративними червоними чобітками. Загалом у селах Британії більше традицій, ніж у містах. Там навіть сусіди між собою змагаються, у кого краще зовні прикрашена хата до свят. У Лондоні такого немає. Тут більшість оздоблюють помешкання тільки зсередини. Але саме місто в грудні просто потопає у красі та сяйві ілюмінації. Виходиш на вулицю – і ніби потрапляєш у казку», – зазначає жінка.

Тим не менше, на думку пані Ольги, рідні закарпатські звичаї їй більше до душі все одно і її родина не нехтує ними навіть проживаючи протягом тривалого часу в Англії.

«Напевно, ми не вміємо на належному рівні цінувати своє. Наші традиції – прекрасні. У нас на Різдво веселіше. У гості можуть прийти навіть без запрошення. У нас смачніша кухня і ми колядуємо аж до Водохреща. Багато чого мені у Лондоні не вистачає. Тим не менше, ми на Різдво тут співаємо наші колядки і неодмінно запрошуємо на перший день свята у гості когось зі знайомих», – запевняє Ольга Стан.

Марина АЛДОН