Halloween чи День усіх святих: що святкують закарпатці

У ніч із 31 жовтня на 1 листопада у світі відзначають трохи дивне і трохи моторошне свято Halloween. На Закарпатті із року в рік напередодні свята розгораються жваві дискусії, відзначати цей день, чи ні. Літні краяни в один голос запевняють, що воно – не наше, а молодь не прости одягнутися у жахливі костюми і трохи повеселитися. Звісно, у найбільшому виграші завжди продавці сувенірів, а інші – нерідко хоч і не святкують, але не проти подискутувати з приводу Halloween.

Тож що насправді святкують більшість закарпатців? «Карпатський об’єктив» поцікавився думкою історика, священника та представників юні і старшого покоління.

Що таке Halloween?

Спочатку розберемося з тим, що це за свято.

«Halloween – давнє кельтське свято. Першими його відзначали англійці, шотландці та ірландці. Спочатку його святкували у травні. Згодом – восени. Давні друїди у хеловінську ніч збиралися в лісах, розпалювали багаття і приносили в жертву духам природи їжу. Вранці ж вуглинки з вогнища роздавали усім бажаючим, аби вони захищали від нечисті їхні помешкання та зігрівали у холоди, – розповідає «Карпатському об’єктиву» історик із Ужгорода Іван Прокоп. – Люди вірили, що в ніч на 31 жовтня стираються межі між нашим та іншими світами. Загалом свято символізує перемогу життя над смертю, тож кельти та друїди думали, що в цей час душі небіжчиків можуть виходити з могил та відвідувати своїх рідних. Дівчата в цю ніч ворожили, як у нас перед Різдвом».

Також історик називає Halloween святом зими.

«Головним божеством у кельтів був бог Сонця. Вони гадали, що 1 листопада Сонце потрапляє в полон до князя темряви Самхейна і перебуває там аж до весни. Тобто фактично це святкування було проводами осені і зустрічі зими. Нині відбулася повна підміна понять і від прадавнього язичницького свята залишилася хіба що назва. Наразі Halloween – це веселий маскарад, це – Джек-ліхтар (дині зі свічками), хоча символ з’явився лише у 1750 році та декорації різних закладів павутинням і фігурками милих привидів», – зазначив він.

Тобто, сучасне свято – це фактично весела розвага і жодних первісних культових дій…

Це – комерційне, а не релігійне свято

А як ставиться до кельтського свята сучасна церква. Отець Василь Свида з Тячівщини запевняє, що до християнства Halloween не має жодного стосунку.

«Як на мене це – справді комерційне свято. До релігії воно не причетне. Напередодні Halloween продають дуже багато сувенірів, усіляких атрибутів. Дітям весело чіпляти собі ріжки, наряджатися у примар, вирізати дині, лякати друзів. Але ж скажете ви, на Різдво теж одягаються у чортів. Так. Це правда. Але зміст свята зовсім інший. Однак робити паніку та сперечатися з кимось із піною в роті з цього приводу також не варто, бо дияволу це дуже на руку. Якщо батьки непокояться, що діти, всупереч забороні будуть все одно святкувати, їм потрібно запропонувати їм іншу альтернативу. Проведіть час зі своїми синами та доньками у дружньому сімейному колі, поспілкуйтеся на цікаві теми, побавтеся в якісь ігри не в телефоні, а в реальному житті, просто зберіться за столом і проведіть час укупі, згадайте померлих пращурів, розкажіть їм про свій рід. Це – набагато краще, ніж сваритися і залякувати малечу!», – наголосив він.

За словами духівника, якщо говорити вже про християнські свята, то католицька церква 1 листопада згадує всіх святих, а православна робить це після Трійці.

«Якщо людина позиціонує себе християнином, святкувати Halloween вона не буде. Звісно, цей день, точніше – ніч, піднесено нам у гарній яскравій «обгортці», але при цьому ніхто не приховує, що це – свято язичницьке, що воно – не про святість, а про чаклунство та темні сили. Як до Бога, так і до церкви, а також до України Halloween відношення має таке ж, як хвіст кобили до яблуні. Звісно, сам по собі костюмований бал не є чимось злочинним, але перед тим, як переодягатися, потрібно себе запитати, із якою метою це робиться. Для чого? Може краще усе ж пригадати власне наші традиції, а не підхоплювати чужі? Ми безчестимо наші рідні культурні надбання, забуваючи їх, применшуючи їхнє значення і пропагуючи вірування інших народів, які ментально нам далекі та малозрозумілі. Навіщо шукати якісь альтернативи, коли в нас є багато власних свят, які в основі мають світлий зміст і популяризують добро?!», – переконує священник.

Натомість отець Василь радить закарпатцям у ніч із 31 жовтня на 1 листопада запалити свічку пам’яті за тими, кого вже немає поруч із нами, помолитися за рідних, які відійшли у засвіти.

Не свято, а ніч відпочинку

Найбільшими прихильниками святкувань Halloween є молодь. Що ж думає юнь про ніч жахів?

«Раніше я святкувала. Ми влаштовували гучні вечірки з переодяганнями, квестами, іграми, веселилися, розмальовували обличчя, робили «страшний макіяж», що імітував рани та кров. Це було насправді незабутньо. Гуляння проходили і в різних кафе, але ми з друзями збиралися завжди в когось вдома. Потім уночі просто з ліхтариками гуляли містом у тематичних костюмах. Хтось був чортиком, хтось зомбі, хтось відмочкою. Перехожі нас не лякалися, а пригощали цукерками», – ділиться думками 19-річна мукачівка Дарина Довгій.

У цьому році дівчина святкувати не планує.

«Уже декілька років поспіль якось не до святкувань. Спочатку були карантини, тепер війна у державі. Зовсім не до розваг. Хіба що діти між собою влаштовуватимуть локальні веселощі. Я ж особисто наразі надаю перевагу волонтерській діяльності, допомозі іншим, а не забавам», – наголошує вона.

Загалом нічого поганого у святі Halloween Дарина не бачить.

«Цікаво створювати собі образ, незабутньо проводити дозвілля з друзями. Забороняти свято, як на мене, безглуздо. Все одно хтось захоче повеселитися. Крім того, якщо метою акції є збір коштів для добрих справ, то я тільки за проведення таких заходів. Загалом сприймаю цей день не як якесь свято, а просто як ніч для відпочинку. На жаль, зараз життя і так часто безбарвне, або забарвлене у чорні тони, тому якщо молодь хоче додати до своїх буднів яскравості, то чому б і ні», – стверджує закарпатка.

Краще допомогти потребуючим, а не влаштовувати оргії

Утім старше покоління зовсім іншої думки.

«Модне – не означає правильне. Попри шалену популярність у США та Великій Британії, у нас це свято так і не прижилося. Воно ж пропагує віру у різних демонів, а наші люди достатньо побожні, аби цьому протистояти, – запевняє 76-річний хустянин Олександр Баняс. – У дітях краще виховувати віру в Бога, а не заохочувати до участі в язичницьких ритуалах. Я розумію, що молоде-зелене і юнь навіть не може зрозуміти, що містичне і таємнице – це не означає правильне і добре. Але культ навіювання страху та смерті має насторожувати кожну людину, яка вміє думати і аналізувати».

На думку чоловіка, зараз, в умовах війни в державі, суспільство б мало більше думати про святість і вічність, а не про розваги взагалі.

«Десь стріляють, хтось помирає, хтось кидає все нажите роками майно і втікає за кордон. Тож які взагалі можуть бути веселощі та розваги у інших! Поспівчувайте, простягніть краще руку допомоги тим, хто потребує, а не влаштовуйте оргії!», – наголошує пан Олександр.

Загалом більшість закарпатців негативно ставляться до Halloween. Основна частина краян святкуватиме День усіх святих, вшановуватиме померлих і йтиме на кладовища, аби запалити свічки та помолитися за родичів, які відійшли у вічність.

Марина АЛДОН