Закарпатський краєзнавчий музей розповів про ікону Димитрія Мироточця

26 жовтня за новоюліанським календарем (8 листопада – за старим) християнська церква вшановує пам’ять великомученика і мироточця Димитрія Солунського. У фондових зібраннях Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького зберігається чудова ікона «Святий Великомученик Димитрій» (XVIII ст., дерево, темпера, левкас, живопис, розмір 86х56 см). Її було передано до музею в 1974 р.

На іконі зображений святий великомученик Димитрій Солунський – один із найшанованіших святих-воїнів у християнській традиції, покровитель воїнів і захисник віри. Тут він представлений у фронтальному положенні, у військовому вбранні: темно-зелений хітон із золотим оздобленням, на плечах золоті прикраси, характерні для зображень святих воїнів. Поверх хітона – червоний плащ, прикрашений золотою облямівкою (символ мучеництва). У Димитрія у правій руці хрест, що є традиційним знаком мученицької смерті за віру. Лівою рукою він тримає спис та щит. На іконі ліворуч і праворуч від голови святого написи кирилицею: «Св. ВМЧ Димитрій». Фігура святого вирізняється спокійним і врівноваженим обличчям, характерним для українського іконопису кінця XVIII – початку ХІХ століття. Дерев’яна основа ікони складається із трьох дошок, скріплених вертикально. Ікона вміщена в оздоблену орнаментом дерев’яну раму, що свідчить про те, що ймовірно, вона належала до храмового іконостасу. Зображення Димитрія символізує мужність, непохитність у вірі та готовність до духовної боротьби.

Святий Димитрій Солунський (270-360 рр. н.е.) народився в родині таємних християн. Його таємно похрестили у домашній церкві у місті Солуні (сучасні Салоніки, Греція). Виходець із римської сенаторської родини. Батько служив проконсулом у славнозвісного імператора Максиміліана, котрий був відомий своїм категоричним ставленням до християн. По смерті батька Димитрія призначили на його місце. Димитрій, знаний як серйозний і грамотний правитель, вмів знаходити спільну мову з людьми. Він усім, чим міг, допомагав християнам, викорінював язичництво та ідолопоклонство. Розгніваний імператор наказав заколоти Димитрія списами за його апостольську діяльність. Це сталося в 306 р.

У V ст. над могилою святого збудували храм, до якого йдуть тисячі прочан з усього світу. Культ святого Димитрія прийшов до Київської Русі із прийняттям християнства. Князі будували монастирі та церкви на його честь, їм дарували чудотворні реліквії, пов’язані зі святим. Князь Ізяслав Димитрій Ярославич заснував у Києві приблизно в 1057 році монастир у честь святого Димитрія. У 1197 році великий князь Всеволод Димитрій Юрійович († 1212) отримав як дар зі Солуня дошку з труни і сорочку святого Димитрія. Дошка видавала миро, яке лікувало хворих. У честь святого Димитрія цей князь збудував на княжому дворі у Володимирі величний храм, де склав згадані мощі.

День святого Великомученика Димитрія, або в народі «святого Дмитра» чи просто «Дмитра», для наших предків знаменував закінчення всіх землеробських робіт і перехід на зимовий спосіб життя. За народними уявленнями, святий Дмитро приносить зиму. А тому, хоч часом і теплом віяло, та зустрічали його у теплому одязі, аби великих морозів не було. У старину говорили, що Дмитро закриває землю і приводить зиму, а ключі залишає у себе, а потім навесні передає ключі святому Юрію.

Також до цього дня намагалися відгуляти всі весілля, оскільки починався різдвяний піст. Якщо дівчина не вийшла заміж до «Дмитра», то в дівках ходити довго.

У народі на Дмитрів день склалася традиція поминати покійних близьких, відвідувати їх могили і молитися в церкві за упокій душ померлих. Хоча в церковному календарі поминанню присвячена Дмитрівська батьківська субота. На «Дмитра» не можна виконувати справи, пов’язані з водою (купатися, мити посуд, прати і т. д.) – за прикметами, воду на душі покійних ллєш. Для покійних в домі ставили миску води, щоб вони могли вмитися.

На день Дмитра збиралися за столом всією сім’єю. На стіл обов’язково ставили млинці як символ закінчення жнив. Перший млинець давали найстаршим членам сім’ї, а якщо вони вже померли, то залишали млинець підвіконні і не їли. Також часто готували пироги і коржі, а з напоїв варили кисіль.

Образ святого Димитрія став символом надії, допомоги і відданості Христу. Сьогодні, звертаючись до нього у молитвах, віруючі просять святого заступитися перед Богом за свої родини та український народ. Святий Димитрій Солунський вважається покровителем військової справи та воїнів. Його шанують як захисника Вітчизни. Тому у цей день звертаємося до святого із молитвою про упокій загиблих Героїв України, просимо його заступитися за наших воїнів, які стоять на захисті України, захистити їх від ворога і сприяти їм у боротьбі з агресором за волю й незалежність Батьківщини.

Василина Палинчак-Кутузова,

завідувач сектору етнографії

Лариса Ганусинець,

провідний науковий співробітник відділу новітньої історії,

Меморіального музею-кімнати А. Волошина