Із динь та кавунів закарпатка створює шедеври

Зазвичай дині у багатьох асоціюються зі святом Halloween, коли з них вирізають різні моторошні обличчя, адже й символом цього дня є голова Джека Ліхтаря зі свічками. Справді, дехто, крім вживання у їжу, використовує гарбузи саме так. Але не всі. Адже з них можна створювати насправді дивовижні речі, користуючись при цьому тільки спеціальними ножиками.

Карвінг – мистецтво вирізання із овочів та фруктів. Останнім часом воно стало неймовірно популярним і у нас. Оригінальні композиції є не лише їстівними, але й можуть стати чудовим подарунком для рідних та друзів.

Хустянка Маргарита Куцин вміє перетворювати дині на квіти, метеликів, лісових тварин та торти. І вона – не чарівниця! Як їй це вдається, закарпатка розповіла «Карпатському об’єктиву».

Усе почалося з відео в Інтернеті

За фахом пані Маргарита – економістка, не художниця, не декораторка, не людина творчої професії. Але в одну мить зрозуміла, що може малювати… не пензлями, а ножиком… не на полотні, а на фруктах.

«Якось я дивилася одне кулінарне шоу у соціальній мережі і випадково натиснула на рекламу. Там майстриня обіцяла усіх бажаючих безкоштовно і швидко навчити азам карвінгу. Мене це дуже зацікавило. Утім після трьох уроків, які були в загальному доступі, пропонувалося записатися на курси. Коштували вони чимало. Тоді в мене не було такої суми. Почала шукати подібні відео, ще більше запалювалася, купила набір інструментів і приступила до практики. Виходило не дуже добре і я почала розчаровуватися. На деякий час навіть закинула заняття. Приблизно через два роки пригадала про свою мрію і таки записалася на курси. Було 12 занять і після них я зрозуміла усі свої попередні помилки, по-новому глянула на всі речі і збагнула, що я зможу також вирізати усілякі фігури, опаную художню різьбу та створюватиму вишукані роботи», – розповіла вона «Карпатському об’єктиву».

Хустянка зізнається, що обходиться навчання карвінгу в чималу суму, адже крім власне оплати за цінну інформацію, потрібно зіпсувати далеко не один фрукт.

«Вчилася я на кавунах. Це був початок червня і вони були ще дуже дорогими. Звісно, ми їх потім з’їдали, але чоловік викинув купу грошей на мої експерименти. При цьому більшість були не надто вдалими. Потім у жовтні в подруги була доволі важлива подія, з якою хотілося її привітати фруктовим букетом. Ціле літо я провела в навчанні, але мої роботи бачили виключно рідні. Страшенно хвилювалася. І, ніби навмисне, в мене не дуже виходило. Я зіпсувала три кілограми ківі, п’ять кавунів та чотири дині. Врешті-решт зробила те, що хотіла. Це була композиція з лебедями із кавуна (замість торта) та фруктовий букет із яблук, дині, бананів, ягід, ківі, мандаринів та винограду. Лізі настільки сподобалися ці роботи, що вона фотографувала їх та показувала усім знайомим, не хотіла їсти, бо шкодувала зіпсувати. Це мене дуже підбадьорило і я зрозуміла, що потрібно продовжувати працювати над собою та вдосконалювати навички», – запевнила Маргарита Куцин.

Наразі вже чотири роки, як хустянка працює в техніці карвінгу і може будь-які фрукти перетворити у справжній мистецький шедевр.

Троянди з яблук

Найбільше подобається пані Маргариті вирізати саме кавуни, але взимку та восени усе ж більше доводиться працювати з динями.

«Власне вирізати я дуже люблю троянди. Це – мої улюблені квіти. Вони дуже гарними виходять на яблуках. Візерунки створюються не звичними, а спеціальними ножами. Це – тайські, крабові та інші. Набір інструментів можна замовити через Інтернет. Дуже люблю чаклувати, зокрема, малесенькою пилочкою-ножем. Із ним вирізаються найменші деталі. Першими, хто оцінюють мої роботи, є діти. Вони ж були моїми суддями, коли починала. Могли насправді покритикувати так, що будь-хто інший махнув би рукою на карвінг і більше не починав працювати над жодним витвором. Чоловік же навпаки, завжди заохочував, допомагав повірити у себе, заспокоював, коли щось не виходило, мотивував. Із кавунами та динями працювати легко через те, що вони мають велику «робочу» поверхню, можна приховати недоліки. Але найдешевше усе ж починати експериментувати з яблуками, оскільки ці продукти у нас є найбільш доступними», – наголошує майстриня.

Також жінка запевняє, що саме на динях найкраще дивляться усілякі орнаменти.

«Загалом мене дивує, коли люди до Дня усіх святих вирізають на дині рот та очі, вставляють туди свічку, а вранці усе їстівне добро просто викидають на сміття. Колись я теж так примітивно бавилася з вирізанням, але диню ми потім запікали і з’їдали. Тепер ми «страшилки» не робимо, бо доньки виросли, але на 31 жовтня завжди збираємося разом, готуємо вечерю, запалюємо свічку на знак пам’яті тих, кого вже з нами немає. Крім того, у цей вечір у нас завжди на столі є дині. На них мені подобається вирізати різноманітні узори. Діти кажуть, що ці красоти їм навіть шкода їсти», – із посмішкою зізнається закарпатка.

Працювати у техніці карвінгу, за словами Маргарити Куцин, не так легко, як може здатися з першого погляду.

«Якщо композиція велика, над нею потрібно посидіти і декілька вечорів поспіль. Загалом навіть букет за один день далеко не кожна досвідчена майстриня виріже. У мене, скажімо, була робота, над якою я працювала тиждень. Найменше – шість годин. При цьому усі фрукти мають бути під руками. Купую їх навіть із запасом, бо є таке, що узор майже готовий, а тут несподівано кавун рипне і все – бери і їж його сама. Часом деталі потрібно з математичною точністю вимірювати, користуватися і лінійкою, і циркулем. Але мені, як людині, яка любить точні науки, це не дається складно. Найменша моя робота була виконана на маленькому лісовому яблучку, а найбільша – на гігантському кавуні», – наголошує вона.

Також жінка робить цікаві букети з овочів. Найбільше любить працювати з огірками.

«Букет може бути з огірків, буряка, помідорів, моркви і навіть цибулі. Один такий робила на замовлення подрузі. Просила – для чоловіка. Найкраще піддаються ножам огірки. Із них виходять просто казкові фігурки або фантастичні квіти. А от із помідорами, особливо із соковитими потрібно акуратно «повозитися», але в букеті вони мають дуже гарний вигляд. Особливо, якщо використовувати різнокольорові, скажімо, червоні, жовті, зелені. Але все ж букети частіше виготовляю із фруктів, а от «квітковими» овочами зазвичай прикрашаю святкові страви, коли чекаю на гостей. Загалом оформлення страв – це окремий вид мистецтва і я мрію опанувати його більш глибоко. Однак це – уже в перспективі», – зізнається хустянка.

Загалом карвінг – мистецтво не сучасне, а дуже давнє. Пані Маргарита вивчила про нього майже все.

«Карвінг – це старовинне тайське мистецтво вирізання прикрас із овочів та фруктів. Спочатку майстри вдавалися до створення їстівних шедеврів для королівського столу. Утім згодом мода на подібні їстівні витвори поширилася й на інші верстви населення. Наразі на тайський Новий рік, який відзначається з 13 по 15 квітня, на всіх святкових столах неодмінно мають бути овочі та фрукти, вирізані у цій техніці. Про карвінг нині знають у всьому світі. Цьому мистецтву навчаються майже в кожній державі, адже останнім часом вирізані творіння стали практично невід’ємною часткою весіль та корпоративів, днів народжень та різних сімейних свят», – зауважує закарпатка.

Маргарита Куцин запевняє, що не заробляє на своєму умінні, бо ніколи не ставила собі за мету займатися карвінгом на замовлення.

«У мене є основний вид діяльності, який приносить прибуток. А карвінг – це заняття для душі. Фруктові букети створюю переважно для близьких мені людей. Так, вони можуть мене попросити щось зробити для власних дітей чи чоловіків-дружин, але я не беру з них за роботу грошей. Закуповуємося ж продуктами разом. Але, повірте, добро ніколи не минає безслідно. За добрі справи люди віддячують удесятеро більшими хорошими вчинками!», – стверджує хустянка.

Марина АЛДОН