Ужгородка вирощує дерева богів: на Закарпатті хурма чудово плодоносить

У перекладі з латинської хурма означає «їжу богів», або «божественний вогонь». Існує багато видів цих дерев, наразі селекціонери вивели і морозостійкі, які можуть нормально плодоносити на Закарпатті. Утім якщо купувати саджанці на ринках, можна натрапили і на такі, що адаптуватися до наших зим не зможуть.

Тим не менше, якщо є територія, спробувати вирощувати ці дивовижні рослини варто, адже їхні плоди не лише смачні, але й неймовірно цілющі. Так, зокрема, вважає ужгородка Катерина Поліщук. Дівчина вже сім років займається вирощуванням хурми. Хоча перший свій перший досвід вважає невдалим, зараз радіє багатому врожаю.

Тож які тонкощі вирощування теплолюбних «китайських персиків»? На який рік після висаджування можна скуштувати соковиті солодкі плоди? Чим взагалі цікава хурма? Про це Катерина розповіла «Карпатському об’єктиву».

Щоб дерево пережило зиму, його потрібно утеплити

Років 12 тому мама ужгородки на одному з ринків купила саджанець хурми. Дівчина дуже раділа і з нетерпінням чекала, коли ж він почне плодоносити. На жаль, цього не сталося…

«Я ще тоді ходила до школи. Мама чула, що хурму вирощують навіть у гірських районах нашого краю і що вона може легко пережити наші морози. Але зовсім не знала тонкощів… Продавець її запевняв, що у вирощуванні немає ніяких секретів, досить, як яблуню, дерево посадити і чекати врожаю. Але це не так. Взимку дерево загинуло. Тепер я знаю, що навіть якщо сорт адаптивний, його все ж краще утеплювати перед настанням морозів. Довкола стовбура я від шкідників насипаю ароматні трави – м’яту та чебрець, потім нагортаю опале горіхове листя, відтак обмотую стовбур соломою та агроволокном. Поки дерево молоде, варто вкривати якомога його більшу частину, бо стовбур дуже ніжний. Дехто навіть практикує робити спеціальні короби. У будь-якому разі, хурма – не вишня чи слива, вона не є місцевим деревом, тому до зими її потрібно готувати. Так само з екзотичними сортами винограду. Вони можуть не дожити до весни, якщо про них не подбати. Хоч зими у нас і не дуже холодні, але буває, що морози вдарять навіть навесні, гинуть навіть персики, тож не потрібно дивуватися, що теплолюбним насадженням такі стресові ситуації зовсім не на користь», – розповідає дівчина «Карпатському об’єктиву».

Свої перші саджанці Катерина Поліщук купувала у садовому центрі в Києві. Навіть через Інтернет не хотіла замовляти, бо боялася потрапити на гачок шахраїв.

« Я мала невтішний досвід мами, яка практично «викинула» гроші на вітер. У той же час мені дуже хотілося отримати урожай. Перед тим, як купувати посадковий матеріал, я вивчила дуже багато інформації про хурму. Читала, дивилася відео, розпитувала людей, які мають реальний досвід. Найкраще купувати дворічні саджанці. Через рік вони вже зацвітуть. Але перший урожай можуть дати у років 5. Хоч у догляді хурма і не дуже вибаглива, у посушливе літо її потрібно поливати, також вона потребує обрізки, підживлювання та обробки від шкідників. Цвіте дерево у травні-червні, а плоди дозрівають практично у жовтні. Вони мають бути м’якими на дотик і солодкими на смак. Якщо хурма тверда, вона буде нестиглою, терпкою. Тоді її варто залишити дозрівати десь на сонячному місці», – ділиться досвідом закарпатка.

Плоди вбивають навіть стафілокок

У Катерини 6 дерев. Двом найстаршим по 7 років, іншим – по 5.

«У цьому році плодоносять усі. Урожай досить непоганий. Наступної весни планую докупити ще декілька молодих деревцят. Обиратиму конкретно морозостійкі сорти. Із плодів робитиму варення. Загалом ці плоди можна додавати і у випічку, і сушити, і робити з них усілякі десерти. Хурма дуже корисна. У ній міститься багато калію та вітаміну С. Вона робить шкіру доглянутою та ніжною, запобігає появі атеросклерозу, є чудовим антисептиком, зміцнює імунітет. Корисні властивості цих плодів можна описувати дуже довго. Кажуть, що навіть стафілокок убивають. Між іншим, у народній медицині Китаю застосовують навіть листя хурми, із них роблять порошок, який використовують як кровоспинний та сечогінний засіб. Плоди дуже ситні і чудово підійдуть тим, хто дотримується дієти, бо не дозволяють набрати кілограми і в той же час забезпечують відчуття ситості», – стверджує дівчина.

Початківцям Катерина Поліщук радить починати з найбільш адаптованого сорту хурми – віргінського.

«Ці дерева витримують сильні морози, на відміну, скажімо, від кавказьких, або східних. Кажуть, що не замерзають навіть у сорокаградусний холод. Але цього підтвердити не можу, бо, дякувати Богу, такої студені у нас немає. Знаю, що багато господарів вирощують хурму на Берегівщині. Утім там тепліше. Врожаї там також кращі. Але як одного разу сказав мені один селекціонер, якщо у вас може рости і плодоносити персик та виноград, хурма точно дасть урожай. Тому, як на мене, усе практично Закарпаття для вирощування цих екзотів підходить. Звісно, між видами дерев є відмінності, бо плоди одних більші, інших – менші, одні солодші, інші – більш терпкуваті. Але будь-яка хурма є корисною і вирощувати її цікаво», – зізнається ужгородка.

Катерина радіє, що нещодавно пройшла спеціальні курси і тепер уміє прищеплювати дерева, хоче вчитися вирощувати їх із насінин, аби в перспективі самій отримувати саджанці.

«Я не прагну стати агрономом, вчуся конкретно для себе, аби в майбутньому могла не лише милуватися деревами, не лише ласувати плодами, але й заробляти своїм захопленням гроші. Поки не продавала жодного разу ні саму хурму, ні деревцята. Хурму можна виростити з кісточки. І зробити це досить легко, не потрібно мати навіть теплицю. Аби отримати сходи одного дерева беруть 4-5 насінин. Їх можна висадити у будь-який контейнер. У приміщенні проростуть швидше, ніж на відкритому повітрі. Але потім потрібно рік, аби вони прижилися у ґрунті в саду. Саджанці хурми дорогі, тому набагато вигідніше вирощувати їх самотужки. Наприклад, невелике дерево із закритою кореневою системою, скажімо, у горщику, може коштувати й тисячу гривень. А якщо брати з відкритою (просто викопане), воно може не прижитися», – розповідає дівчина.

Загалом хурма нараховує більше 700 видів, але щепити їх усе ж закарпатка радить на морозостійкі сорти.

«Ми живемо не в Японії, не в Китаї, тож я б радила будь-який сорт щепити на «віргінку». Наразі існує багато сортів, виведених українськими селекціонерами, але при купівлі варто бути уважними, аби в якомусь Інтернет-магазині вам не «підсунули» хурму, яка в наших умовах просто не виживе. Продавці дерев, як правило, не вирощують їх самотужки, а зазвичай просто перекуповують і вони можуть бути не завжди добросовісними. Я особисто купую тільки сертифіковану продукцію», – запевняє Катерина Поліщук.

Висаджувати саджанці Катерина радить на сонячні місця, бо ці дерева люблять «купатися» у теплі.

«Важливо, аби на три метри у всі боки від хурми не росли будь-які інші насадження. Цим рослинам необхідне сонце. Між іншим, є чоловічі й жіночі дерева. Тому якщо у вас росте хурма і на ній протягом тривалого часу немає плодів, варто купити їй «подругу». Дехто молоді деревцятка на зиму радить пересаджувати у горщики, аби вони до весни вони були десь у теплому підвалі. Зізнаюся, я так не робила ніколи. Краще утепляти, бо потім саджанцям треба знову адаптовуватися і витрачати енергію не виживання», – наголошує вона.

Загалом, як зізнається ужгородка, чим доросліше дерево, тим меншого догляду воно потребує. Найбільше уваги потрібно приділяти молодим саджанцям, поки вони не зміцніли. За її словами, закарпатський клімат дозволяє більшості сортів прижитися і чудово плодоносити.

Марина АЛДОН