Садівниця із Виноградова вирощує унікальну тибетську малину, яка лікує серце

Три роки тому виноградівчанка замовила через Інтернет рослини для ландшафтного дизайну, хотіла облагородити шматочок території біля альтанки. Побачила на картинці гарну живу огорожу із яскравими червоними плодами. Навіть не замислюючись, оформила замовлення. Ягода виявилася не тільки гарною, але й цілющою.

Олена Шманьо запевняє, що її чоловік унікальними плодами підлікував хворе серце і зараз смаколиками з цих ягід охоче ласує уся родина. Детальніше про тибетську малину та переваги у її вирощуванні жінка розповіла «Карпатському об’єктиву».

Японські плоди у закарпатському саду

Тибетська малина насправді родом із Японії. Її справді рекомендують дизайнери у якості інтер’єрної рослини. Цікава вона тим, що стебла вкриті дрібними колючками, через які важко пробитися навіть маленьким тваринкам і вони можуть захищати урожай від шкідників і в той же час дуже гарно у візуальному плані скрашують територію.

«Ця рослина чудово підходить для зміцнення ґрунту, якщо, наприклад, альтанка розташована десь на схилі. Саме така ситуація виникла у мене. У малини дуже міцна коренева система і вона абсолютно невибаглива у догляді. Я без вагань купила саджанці, бо мені сподобалася рослина на фотографії. Ми тоді ще навіть не підозрювали, що ягоди можна їсти. Перший рік просто милувалися ними. А потім до мене прийшла подруга і сказала, що купувала таку малину на ринку і вона хоч і не дуже смачна, але дуже багата на корисні речовини. Уже за рік малина добре розросталася і я поділилася нею з подругою. Вона ж навчила мене випікати з неї дуже смачні десерти. У тістечках ягоди мають дуже приємний смак», – зізналася пані Олена «Карпатському об’єктиву».

Називається малина «мяо-мяо», що означає «закритий корінь». Закарпатську землю вона швидко полюбила, добре адаптувалася і чудово розмножується.

«Коли почала шукати більше інформації про малину у різних доступних джерелах, то виявилося, що деякі фермери її спеціально вирощують заради ягід. Виростає вона приблизно на пів метра, максимум має висоту 70 сантиметрів. Рясна, добре плодоносить. Але зривати плоди непросто, бо стебла вкриті дуже колючими голками. Треба одягати спеціальні рукавички. Цю ягоду називають малиною-полуницею, бо вона справді є гібридом. Кисло-солодка, досить ароматна, але тільки тоді, коли дозріє», – наголосила жінка.

Коли пані Олена дізналася, наскільки корисними є плоди цієї рослини, почала робити з неї різні десерти для домашніх.

«Я з медом та бананом подавала, робила з цукром та домашнім сиром, із вершками. Одним словом, вигадувала всяке, тільки б діти та чоловік їли. Ще й на зиму заморозила. У Василя хворе серце, завжди намагаюся готувати для нього щось особливе. І те, що його стан почав покращуватися, ми завдячуємо саме тибетській малині. Вона дійсно лікує, підходить діабетикам та алергікам. У ній неймовірно багато вітамінів А, С та Р, який і відповідає за здоров’я судин та серця, сповільнює процес старіння. Крім того, «мяо-мяо» містить у собі ще й корисні мікроелементи, які зміцнюють волосся, підвищують імунітет, регулюють білковий обмін та гормональний баланс. Загалом, ці плоди – не аптечні біодобавки, а домашня скарбниця природних ліків. Із листя можна варити чай, а плоди – просто їсти, або готувати з них все, що душа забажає, наприклад, джеми, варення, сиропи», – стверджує закарпатка.

Підходить для салатів

Тибетська малина має високу врожайність, плодоносить практично до самої зими. Може рости будь-де.

«Крім естетичної насолоди, така малина приносить ще й користь. Я за саджанець платила 40 гривень, тепер їх продають навіть по 100. За формою ягоди нагадують м’ячики, вони круглі і досить великі. Бачила на ринку продавали кілограм по 30 гривень. Я свою навіть не намагаюся збувати, вона знадобиться нам самим. А от розсадою ділюся зі знайомими», – зізнається Олена Шманьо.

Оскільки ягоди доволі кислі, жінка із них робить не тільки солодощі, але й салати.

«Не обов’язково фрукти використовувати виключно для десертів. Наприклад, із помідорів, авокадо, малини та яблука виходить неймовірно вітамінний салат. Загалом можна фантазувати і вигадувати різні страви з ягід. Знаю, що тибетська малина є дуже популярною у багатьох країнах Європи. У деяких із неї роблять навіть фармакологічні препарати. У нас ці рослини досі не є популярними. Більшість дійсно, як і я, купує «мяо-мяо» з декоративною метою, абсолютно нічого не знаючи про плоди та їхні корисні якості», – зізнається жінка.

За словами виноградівчанки, якщо хтось дійсно хоче насолодитися цими ягодами, то найкраще їх вживати не у сирому, а в переробленому вигляді.

«Добре, або поєднувати ці плоди з іншими, або робити з них випічку чи десерти. Дуже рекомендую поєднувати з бананами і персиками, або ж із грушами та ананасами, які додають смаку, а також вишуканого аромату. Як у свіжому, так і в замороженому вигляді ягоди підходять для усіляких тортиків. Чоловік навіть пробував зробити з ягід вино. На смак вийшло досить непогане, щоправда, він експериментував і приготував дуже мало цього напою. Перший урожай після висаджування можна вживати фактично на третій рік. У мене так і сталося. Бо я купила однорічні саджанці. Весь перший рік не знала про рослину майже нічого і саме на третій ми почали ягоди їсти», – наголошує пані Олена.

Як переконує жінка, хоч рослина і не є вибагливою, але найкраще почувається у теплих регіонах, тож Закарпаття для неї підходить практично ідеально.

«Малина не потребує ретельного догляду, пересаджування на зиму, але я двічі на рік підживлюю корені гноєм, у спеку поливаю. Холод переносить добре, але й великих морозів у нас давно уже немає. Робити бізнес на малині я не збираюся, але вирощуватиму її і надалі, бо для нашої родини вона стала справжнім відкриттям. Тож на майбутнє маю деякі плани, як висадити цією рослиною у саду цілі алеї, аби було гарно і смачно всюди», – із посмішкою каже закарпатка.

Також виноградівчанка охоче ділиться рецептами малинової смакоти, які найбільше полюбляють її діти.

«Особливо у нас люблять малинове желе. Воно швидко готується і так само швидко з’їдається. Оскільки тибетська малина не є сильно солодкою, як звичайна, цукру потрібно багато – 900 грам на кілограм ягід. Крім того, додаю до цієї маси 3 грами лимонної кислоти. Малину блендерую до утворення кашки, потім віджимаю через марлю. Із кісточок можна зробити компот, а з соку – желе. Сік доводжу до кипіння, помішую, додаючи цукор. Варю на середньому вогні. Як закипить – всипаю лимонну кислоту і залишаю на вогні ще 3-5 хвилин. Стерилізую банки, розливаю желе, закриваю кришками і на два дні загортаю у ковдри. Потім переношу до підвалу. Можна також робити желе із желатином, тоді швидше. Спосіб практично той самий. Тільки на 300 грам малини додаю 6 склянок води, 3 столові ложки цукру і 45 грамів желатину. Варю всього хвилин 10. Виходить дуже смачно. Якщо розлити масу у форми, їсти можна зразу після остигання. Із тибетської малини виходить і смачний мармелад. Можна на кілограм малини взяти кілограм яблук та кілограм цукру, літр води, чайну ложку лимонної кислоти. Подрібнюю все за допомогою блендеру, варю годину. Після проціджування ще 5-7 хвилин», – запевняє Олена Шманьо.

Загалом жінка щиро рада, що відкрила для себе тибетську малину і зізнається, що хоча в сирому вигляді на смак звичайні ягоди її перевершують, утім «мяо-мяо» має ряд інших незамінних переваг, які вигідно вирізняють ці дивовижні плоди з-поміж інших.

«Головним козирем я б усе ж назвала лікувальну здатність, а також естетично-привабливий вигляд. Крім того, роботи по догляду з такою малиною практично немає!», – обґрунтовує свій вибір закарпатка.

Марина АЛДОН