11:05 28.072023

Хустянка вирощує вдома більше 30 сортів лілій: для краси, а не для продажу

Цікаве 15046

Квіти багатьом приносять задоволення лише тим, що ними можна милуватися. Утім квітникарство – це не лише миті насолоди, але й робота з ними, і витрати. Проте радість від споглядання краси все це перекриває.

Так, зокрема, вважає хустянка Людмила Терентяк, яка кілька років тому захопилася вирощуванням лілій біля хати. Шкодує жінка про одне, що цвітуть вони недовго, але все одно не проміняла б їх на жодні інші рослини.

Що надихнуло закарпатку зайнятися вирощуванням саме цих чарівних квітів? Чи важко доглядати за ліліями? Що робити, аби вони квітнули буйно і добре почувалися? Про це та інше пані Людмила розповіла «Карпатському об’єктиву».

Спочатку висадила всього 6 лілій

Квіти біля хати – радість для господині. Утім Людмила Терентяк мала квітник біля будинку не завжди.

«Я народилася в селі і в мами завжди були клумби. Росли біля хати і лілії. Щоправда, сортів у ті часи було небагато – білі та помаранчеві. Але все одно вони мені дуже подобалися. Набагато більше, ніж троянди. Та й аромат від лілій просто неперевершений! – ділиться думками з «Карпатським об’єктивом» хустянка. – Коли вийшла заміж, батьківську оселю покинула і ми з чоловіком купили квартиру у Хусті. У клітці жити мені було тісно. Ні грядочку почадити, ні квіточку виростити. Де не глянь оком – усюди сусіди, за стінами – галас, над головою крик. Але грошей для того, щоб побудувати будинок ми не мали. Я працювала продавчинею, чоловік – водієм. Жили досить скромно. Потім пішли діти… Спочатку народився син, потім – донька. Мрії про власний клаптик землі доводилося відкладати і відкладати. Але в одну мить ми порадилися з чоловіком і вирішили обоє поїхати на заробітки: він у Чехію, я – у Італію. Із дітьми залишилися мої батьки. Працювали важко, але коштів накопили не лише собі на «гніздечко», але й на помешкання для сина та доньки. Зараз у дітей як свої родини, так і власні будинки. Ми ж 15 років тому купили собі невелику хатку на околиці міста. Переробили її практично з нуля, добудували декілька кімнат, ще один санвузол на другому поверсі, заклали сад, почали вирощувати власні овочі та фрукти».

Тільки коли подвір’я було практично повністю впорядковано, пані Людмила почала знову замислюватися про квіти.

«Це було 13 років тому. Я думала, що посадити у квітнику перед будинком. Традиційні «грядки», як у багатьох, мені не подобалися і я вирішила зробити водойму, альпійську гірку та висадити вічнозелені дерева. Утім у мене залишилася одна вільна «смуга» і там я висадила перші лілії. Це були 6 квіток, які дала мені сусідка. Потім деякі квіти я ще докупила на ринку, деякі замовляла через Інтернет. Багато цибулин уже згодом привезла мені донька з Угорщини, адже там часто буває по роботі. Невдовзі однієї смуги для улюблених рослин мені стало мало і я вирішила відвести спеціальну ділянку під них у саду неподалік альтанки. Так і з’явилося моє лілейне царство. Багато знайомих приходять милуватися квітами, коли вони розквітають наприкінці червня. Шкода, що цвітіння триває лише до середини липня, адже так хочеться спинити час, аби довше можна було насолоджуватися красою. Люди кажуть, що мій лілейник – маленький рай, із якого не хочеться йти!», – зізнається жінка.

Квіти вирощує з насінин або обмінює

Зараз у Людмили Терентяк більше сотні лілій більше ніж 30 сортів.

«У мене багато однакових квітів, але їх я вимінюю на нові. Вирощую квіти як із насінин, так і з цибулин, це – неважко. Маю подруг-квітникарок по всій Україні. От із ними й обмінююся ліліями. Це можуть бути квіти нових кольорів, нових підвидів, усілякі гібриди, або кімнатні рослини, які я також колекціоную, зокрема, фіалки, кактуси, а також ліани», – наголошує жінка.

У хустянки є й золоте правило – ніколи не продавати рослини, хіба що дарувати.

«Я не хочу, аби мої квіти опинилися у руках тих, хто буде робити на них бізнес і ставитися, як споживач. Аби вирощувати якісь рослини, їх передусім потрібно любити! Саме цей критерій є для мене основним. Тому якщо хтось щиро просить «розсаду» і дійсно знаю, що людина буде належним чином доглядати за ліліями, я з рідкістю віддам просто так, за «дякую». Але коли помічаю, що в очах горять іскорки наживи, вибачайте, тоді кажу: «До побачення!». Кожен квітникар квіти вважає своїми «діточками», опікується ними, вболіває, підживлює, поливає, а не мріє зрізати і швиденько збути, як огірки чи помідори. Можливо, це мої «перекоси», але намагаюся не допустити, аби мої квіти потім згубили. Бо ж навіть цибулинку треба садити у ґрунт на певному етапі, коли вона не зів’яла, не підсохла, бо потім не «прийметься», – стверджує закарпатка.

Про догляд за рослинами вона розповідає дуже охоче і переконує, що найкраще їх висаджувати між невисокими кущами, бо таким чином квіти взимку легше переносять холод.

«Лілії досить витривалі рослини, але щоб вони гарно цвіли і мали відповідний здоровий вигляд, потрібно знати, як створити для них якомога кращі умови. Догляд за квітами включає кілька важливих аспектів, таких як місце посадки, полив, підживлення, захист від шкідників. Розповім про деякі з них.

Отже, перед тим, як висадити квіти, ви маєте заздалегідь подбати про вибір для них місця. Лілії найкраще почуваються на ділянці, на яку потрапляють сонячні промені з частковою тінню вдень. Ґрунт повинен бути добре дренованим, багатим на органічні речовини. Ви можете додати компост або перегній перед посадкою. Висаджуючи квіти, розмістіть цибулинки на глибині приблизно 15-20 см залежно від їхнього розміру. Залиште відстань близько 15-20 см між рослинами, аби вони мали простір для росту. Треба мати на увазі, що ці рослини потребують регулярного поливу. Зберігайте ґрунт вологим, але уникайте занадто сильного поливу. Якщо дощу довго немає, поливайте квіти рясно раз на тиждень. Важливо також підживлювати лілії під час активного росту. Використовуйте органічні добрива або спеціальні вітаміни для квітів. Застосовуйте їх згідно з інструкціями на упаковці. Періодично зривайте зів’ялі квіти та сухе листя, щоб сприяти новому росту. При потребі встановіть підпори для високих сортів лілій, щоб уникнути пошкоджень стебел вітром. Крім того, ретельно стежте за тим, аби поруч чи на стеблинах, листі, гілках, бутонах не було шкідників, таких як лілійний жук та попелиця. Використовуйте екологічні методи боротьби, наприклад, ручну збірку шкідників або різні народні засоби. Зверніть увагу на конкретні потреби певного сорту лілій, адже деякі з них можуть мати особливі потреби. Загалом зараз в Інтернеті можна знайти багато корисних порад, щоправда, не з усіма варто експериментувати, бо між ними трапляються і недоречні та недієві», – наголосила хустянка.

Людмила Терентяк має й улюблений сорт, а це – «Black Charm» («Чорний шарм»).

«Чорні квіти загалом у природі є рідкісними. Мені ж подобається все унікальне. Це – азіатські лілії і вони потребують більш серйозного догляду, ніж інші. Аби вони добре перезимували, цибулинки потрібно накривати гіллям або плівкою, а також стежити за тим, аби поблизу не було вапна, яке їм може нашкодити. Раз на три роки ці лілії потрібно ділити і пересаджувати у інше місце. Крім того, перед висадкою лілії потрібно обробляти у розчині марганцівки, видаляти з цибулин мертву луску. Також мені подобають червоні «Актинідії». Вони люблять півтінь і на кожні 5-10 жіночих рослин має бути одна чоловіча. Ще один цікавий сорт «Lion Heart» («Левове Серце») – чорно-жовті квіти з фіолетовим відливом. Або ж кучеряві кремово-білі «Annamarie Dream («Аннамарія Дрім»). Це – невисокі, але дуже рясні на квіти лілії. Загалом будь-яка рослина є гарною і в кожній є своя власна «родзинка», – переконує жінка.

Майбутнім квітникарям закарпатка радить починати з гібридів, догляд за якими є більш легким і які є більш живучими. Сама ж у перспективі ще має намір завестися у високі двометрові лілейні дерева.

Марина АЛДОН

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах