Як у Перечині Вербну неділю відзначили – Літургія в церкві, освячення мицьок

Вчора, 9 квітня, східна церква відзначила вхід Господній до Єрусалиму – велике християнське свято в останню неділю перед Великоднем. Його виникненню послужила біблійна історія в’їзду Ісуса до Єрусалиму на ослові. Люди встеляли Йому шлях пальмовим гіллям, тим самим вітаючи Спасителя. Донині збереглася в Єрусалимі «Пальмова вулиця», названа на честь даної події.

В Україні та в країнах, де пальма нетипова рослина, свято має народну назву – Вербна неділя. Для закарпатців ця неділя є Вербною, Цвітною або ж Шутковою. Люди несуть до храмів гілочки верби (ще кажуть «котики», «мицьки», «шутка», «вайі»). Після Літургії священики проводять обряд освячення.

Кореспондентка «Карпатського об’єктива» побувала в греко-католицькому храмі Миколая Чудотворця у Перечині. Прийшло багато вірників та переселенців, які знайшли тимчасовий прихисток у нашому місті. Більшість людей тримає в руках сформований букет з вербових гілок, оздоблений різнокольоровими стрічками. Пані Неля каже, що гілок наламала ще місяць тому, поставила до комори, де прохолодно. «За цей час гілки висохли, мицьки теж – не розпушаться. Торік наламала свіжих, вони розпушилися – ой скільки потім літало пуху по хаті», – додала жінка.

– А я люблю зелені мицьки, завжди ламаю напередодні у суботу, щоб були свіжі, – приєднується до нашої розмови Ірина Василівна. – Якщо розпушуються, то загортаю в целофановий пакет і так зберігаю рік.

Бачу знайомого пана Василя. Він, як і торік, додав до букету з вербовими гілками жовті нарциси. Їх вирощує на квітнику дружина.

Жінка років 80 у чорній хустці оздобила вербовий букет гілками форзиції. «Щоб було по-весняному. Хочеться тепла, а то весна лише на календарі», – зауважує.

Після святкової Літургії вірники виходять на подвір’я храму. Церківник Еміл ставить стіл із зеленими вербовими гілками та хрестом з розпяттям Ісуса. Молодь виносить павіси, з ними обходять церкву. Півчі та отець Мирослав читають спеціальні молитви. Потім кадить та освячує мицьки.

З нагоди великого християнського свята отець проводить миропомазання прихожан зі словами: «Христос посеред нас». «Є і буде», – відповідає помирований вірник. Люди беруть дрібно порізану святкову проскору. Споживати її треба натщесерця.

Освячену вербу перечинці ставлять за ікону або у вазу для квітів. Господині ставлять на тісто для пасок, аби захистити від злого ока та щоб тісто файно виросло.

Вважається, що мицька має магічну силу і захищає хату та обійстя від блискавиці й пожежі. Освячену зберігають рік, потім спалюють.

Звичай бити освяченою вербою відходить у минуле.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора