Закарпатські ґаздині готуються до Великодня: миють вікна, прибирають, шукають рецепти

Наближається одне з найбільших християнських свят – Великдень. Традиційно закарпатці по-особливому готуються до нього. На жаль, це вже друга Пасха, яку ми зустрічатимемо в умовах війни, тож апетити наших земляків трохи скромніші, ніж у мирні роки. Але все одно кожна господиня хоче, аби в будинку було гарно, чисто, а на столі гості побачили велике розмаїття наїдків.

Тож як готуються закарпатці до свята, чим займаються і які мають плани? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

Навести лад приємно навіть для себе

Як правило, підготування до Великодня починається з прибирання будинку чи квартири та миття вікон. Тож уже з перших днів весни найбільш завзяті ґаздині «озброїлися» для цього спеціальними засобами і «обліпили» вікна… Хоч погода ще не дуже тепла, та жінки вже хваляться одна одній, скільки вікон помили.

Звісно, не всі мають час поратися по господарству самотужки, тож більш забезпечені господині користуються послугами клінінгу або просто домовляються зі знайомими, які за гроші і приберуть у оселі, і до сяйва вичистять кожне віконечко.

Ціни на такі послуги різні. Помити вікно можуть і за 100-500 гривень, але беруть у середньому – 50-65 гривень за метр квадратний. Дехто ж за 200 гривень готовий помити 4 вікна. А от за генеральне прибирання доведеться викласти чималеньку суму, яка потягне кілька тисяч гривень. Наприклад, лише прибирання санвузла може коштувати гривень 800. Кухонної техніки – 400. Наведення ладу на метрі квадратному площі житла «тягне» в середньому на 20-35 гривень, якщо вдаватися до послуг професіоналів. Утім ціни у всіх компаній різні і тут уже важливо знайти таку, яка працює не надто дорого і якісно. Дехто з закарпатців замовляє навіть прибирання подвір’я, вирізку чагарників та саме найчастіше навесні вдається до послуг ландшафтних дизайнерів. Проте саме оселі і чистоті в ній наші краяни придають найбільше значення.

Якщо домовлятися про клінінг особисто з людьми, які просто мають бажання заробити, то прибрати квартиру можуть навіть за тисячу гривень. Будинок – за дві.

Але більшість закарпатських жінок усе ж готові впоратися з домашньою роботою самотужки і прибирання не бояться.

«У мене на квартирі всього 4 вікна. Із легкість їх мию за один день. У тому числі перу і прасую штори та тюлі. Все робиться практично одночасно. Оскільки цілий тиждень на роботі, то чистотою в помешканні займаюся переважно по суботах. Але мию вікна в останню чергу. Перед тим прибираю у кімнатах, вичищаю шафи, перебираю одяг, усе зайве викидаю і роздаю бідним, або дитяче – знайомим. Найбільше роботи традиційно на кухні. Там усе потрібно «вилизати» після зими. На це у мене йде цілий день. Діти ще малі, не допомагають, а чоловік має чимало власних справ, тож навіть не звертаюся до нього за допомогою. Фізичну силу маю, навіть меблі пересуваю одна. Хіба що коли потрібно щось занести, або винести габаритне, прошу допомогти сусідів», – розповідає «Карпатському об’єктиву» ужгородка Оксана Лисенко.

Що ж стосується великих приватних будинків, то тут наші жінки також «не пасуть задніх».

«У нас хата на два поверхи, маємо цілих 6 кімнат, великий хол, кухню, чотири санвузли, підвал із сауною, міні-басейном та більярдною. На генеральне прибирання у мене йде два тижні. За подвір’я, де також потрібно навести лад, відповідають чоловік і старий син. Там також роботи чимало. Я ж із молодшим та донькою зайнята будинком, – зізнається Наталія Світлик із Тячева. – Генеральне прибирання у час кожен сезон, тобто 4 рази на рік. Перед Великоднем ще й намагаємося щось прикупити, аби оновити дизайн. Наприклад, у цьому році придбали килими, нові штори, гардини, замовили новий стіл для вітальні. Звичайно, хотілося б більше, але поки – добре, що так. Із миття вікон проблему не роблю ніколи, ще й до мами їжджу в село і їй мию, бо в неї сили вже не ті. Загалом оновити оселю навесні приємно навіть для себе, бо більше відчувається комфорт, затишок і тепло родинного вогнища!».

Чим найбільше вразити гостей?

Другим невід’ємним атрибутом святкування у закарпатських господинь є розкішно накритий до Великодня стіл. Уже зараз багато жінок шукають нові рецепти, аби здивувати гостей і експериментують зі стравами, аби перед Пасхою вони точно вийшли смачними та гарними на вигляд.

«Ще моя бабуся навчала, що на Великдень хазяйка має всім гостям показати, як вона добре готує, аби був у захваті кожен, хто спробує, щоб подруги просили рецепт, а чоловік – не припиняв вихваляти дружину перед іншими. Тому живу за цим принципом і я, щороку намагаюся підбирати якісь нові цікаві рецепти, аби, крім традиційних страв, подруги та куми могли скуштувати щось незвичне», – зізнається «Карпатському об’єктиву» Марія Синьо із Хуста. – Торік у мене був французький паштет із форелі, зараз планую приготувати картоплю з курячими стегенцями по-шотландськи. Ділитися секретами поки що не готова, бо не пробувала… Сподіваюся, вийде смачно! Крім того, звісно ж, пригощатиму родину усілякими салатами, м’ясною закускою, голубцями, кнедликами, фаршированими яйцями і грибами та багатьма іншими смаколиками. Що ж стосується випічки, то тут у нас із братовою дружиною постійні змагання – хто більше напече. Щоразу маю по 12-15 тістечок на столі, плюс усілякі фруктові десерти. Гостей у мене буде багато, так що нічого не пропаде, усе з’їдять».

А от Вероніка Майор із Мукачева планує святкувати виключно у родинному колі, але до Великодня вже також готується.

«Уже купила м’ясо та борошно та паску, бо потім ціни стрімко злетять вгору. І так вони досить «кусачі». На столі буде, звісно ж, буженина, нарізка, сири, яйця, страви з картоплі, голубці та тісто. Поки що меню ретельно не обдумала, але сім’я точно голодною не залишиться. Гостей не запрошуватимемо, шоу не влаштовуватимемо. У країні війна. Святкувати Великдень потрібно, але тут головне – молитва, каяття, сповідь, добрі вчинки, а не наїдки… не вип’ячування перед знайомими. Крім того, через ситуацію у державі на душі трохи сумбурно і скликати до себе повну хату гостей, чи йти до когось, немає особливого бажання. Тому наразі вважаю за краще відзначати всякі події тільки з найближчими людьми. А от для чоловіка і дітей приготую «плесканку», вони її дуже люблять. Це – страва з сиру, поширена на Франківщині, звідки я родом. Готується просто, а виходить смачно. Береться домашній сир, змішується з яйцями, приправляється спеціями та солиться. Можна додати кмин, паприку, мускат. Суть у тому, що сир потрібно робити самому, а не купувати на ринку. Просто ви зробите його з приправами особливим. Дехто робить солодкий, я ж – солоний. Готовий продукт потрібно помістити під гніт, а потім тримати в холодильнику. Дехто плесканку ще й запікає, додаючи до неї манку, кукурудзяний крохмаль та масло. Виходить цікава страва, якою можна і гостей пригостити!», – наголосила жінка.

А от Ірма Кіш із Виноградова радуватиме родину традиційно стравами угорської кухні.

«Мої рідні дуже люблять м’ясне. На Великдень часто готую їм турошчуса. Це – локшина з домашнім сиром та беконом. Локшину, до речі, не купую, також роблю сама. Вона має бути жовтою і м’якенькою. Ніколи не потрібно шкодувати додавати у тісто яйця. Сама локшина повинна бути широкою за формою, але тоненькою за товщиною. Подається страва зі сметаною. Також на столі неодмінно буде перкельт, паприкаш із курки, голубці та різні солодощі. Тістечка сухі не печу, бо діти не люблять, а от пішковти (ескімо) – обожнюють. Тому випікаю кілька сухих тортиків і потім просто роблю до них різні креми. Що стосується гостей, то на Великдень у нас їх буде небагато – батьки, сестра з чоловіком та подруга. Вражати чимось нікого не збираюся, на Пасху готуватиму стільки, як і в попередні роки, можливо, навіть трохи менше», – запевнила вона.

Як бачимо, помаленьку закарпатці почали приготування до свят. Хтось прибирає, хтось шукає рецепти, а хтось уже й закуповує продукти. Головне, аби Великдень був мирним і спокійним!

Марина АЛДОН