Чому на Закарпатті жінки живуть довше за чоловіків
Закарпатки – жони такі, що хоч у вогонь, хоч у воду, хоч у мідні труби. І це – не просто слова. Представниці прекрасної статі виявилися більш живучими і витривалішими за чоловіків. І справа зовсім не в тому, що чисельність сильної статі останнім часом скоротилася за рахунок війни, бо так було і раніше.
Тож яка основна причина того, що закарпатські жінки живуть довше за чоловіків? Що робити нашим ґаздам? Відповідь на це питання і шукав «Карпатський об’єктив»
Скільки у нас чоловіків і скільки жінок
Спочатку дізнаємося, чи справді закарпатки мають більшу протяжність життя, ніж їхні благовірні. За інформацією Головного управління статистики у Закарпатській області, середня тривалість життя чоловіків у нашому краї становить 65,82 роки, а жінок – 73,11, тобто на 7,29 років більше. Загалом же у області проживає 48 відсотків чоловіків і 52% жінок.
Виходить, що дійсно це правда. А щоб довести, що причиною не стала війна, візьмемо дані за минулі роки.
Наприклад, у 1989 році на території нашого краю проживало на тисячу жінок 929 чоловіків, а два роки тому, тобто у 2021-му – 926. Різниця, хоч і не надто істотна, але таки є.
Також ми вирішили перевірити, представники якої статі найчастіше доживають до пенсії
Як розповіла «Карпатському об’єктиву» начальниця Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області Анастасія Пентек, на обліку у пенсійному фонді станом на 1 лютого 2023 року перебувало всього 6809 чоловіків і 20151 жінок серед тих, кому виповнилося 80 років. Загалом таких людей у нас 26 960. Усього ж пенсіонерів на обліку 254,1 тис., а із них 57,4 тис. – ще працюють.
Яка ж ситуація серед довгожителів, яких у області – всього 22 осіб.
«Найбільше у нашому краї довгожителів мешкає на Мукачівщині – шестеро, на Хустщині та Ужгородщині – по п’ятеро, на Тячівщині – четверо. По одному довгожителю, які переступили столітній рубіж, проживає на Міжгірщині та Перечинщині. Найстаршому жителю області торік у вересні виповнилося 104 роки. Він проживає у селі на Мукачівщині. Пенсію чоловік отримує із 1976 року», – зазначила очільниця ГУПФУ в Закарпатській області.
Як бачимо, до найбільш солідного віку у нашому краї, дожив чоловік, утім такі випадки є виключно поодинокими.
Від чого ж найчастіше помирають закарпатці
Згідно з інформацією Управління статистики, основними причинами смерті чоловіків на Закарпатті є хвороби системи кровообігу, новоутворення, недуги органів травлення та зовнішні причини такі як нещасні випадки.
А що кажуть лікарі?
«На перше місце б я поставила захворювання серця. На жаль, через нездорове харчування, велику кількість жирної та гострої їжі ця хвороба є лідером серед мешканців нашого регіону, і навіть займає першу сходинку між причинами фатальних випадків. Хоч медицина робить значний прогрес протягом останнього часу, закарпатці мало переймаються запобіганням недуг і звертаються вже тоді, коли зробити диво не завжди вдається. Кількість інфарктів невпинно зростає. Ішемічна хвороба підкрадається до все молодших вікових категорій, навіть до тих, кому менше 40 років. Також стає більше інсультів та різних захворювань системи кровообігу, – розповідає «Карпатському об’єктиву» сімейна лікарка з Мукачева Антоніна Соболь. – Більшості серцево-судинних захворювань можна запобігти, наприклад, змінивши харчування, відмовившись від алкоголю та тютюну і ведучи активний спосіб життя».
За словами медикині, також багато саме через ці ж чинники на Закарпатті усіляких недуг органів травлення.
«Маю на увазі не харчові отруєння, їх зовсім небагато. На жаль, у нас досить багато випадків цирозу печінки, основною причиною виникнення якого є спритне, тобто надмірне вживання алкоголю. Звісно, не завжди, але… Також хворіють наші земляки на панкреатит, судинні ураження кишечника, захворювання жовчного міхура. І справді, більше смертей маємо саме серед чоловічої половини населення. Сприяють цьому не лише шкідливі звички, але й ожиріння. Аби жити довше, потрібно більш дбайливо ставитися до свого здоров’я, зменшити фактори ризику, стежити за харчуванням та фізичними навантаженнями.
Цікаво, що на Закарпатті побутує думка, що через важку фізичну працю помирають раніше. Тож міф це чи реальність?
«Не раз дійсно доводилося чути таке: «Загнувся і вмер рано, бо тяжко робив». Та це не відповідає дійсності. Помер, скоріш за все, через інші причини, про які я вже говорила. Активність навпаки є корисною. Саме її не вистачає багатьом категоріям закарпатців, які ведуть пасивний спосіб життя, мало ходять пішки і багато часу сидять перед телевізорами чи комп’ютерами. Ніхто не каже, що потрібно поля орати, але бодай прогулятися увечері перед сном можна. Уранці ж – зробити хоч декілька вправ для того, аби розім’яти тіло», – запевнила Антоніна Соболь.
Крім того, на думку лікарки, від різного роду пухлин чоловіки помирають частіше, ніж жінки.
«Жінки покликані народжувати, давати життя. Вони є більш витривалими і сильними. Навіть якщо на світ з’являється двоє недоношених немовлят, то існує більша вірогідність, що виживе саме дівчинка», – наголосила вона.
Генетичні хвороби впливають на якість, а не на тривалість життя
А чи можуть на протяжність життя впливати гени?
Оксана Кіндрат колись працювала генетиком у одному з медичних центрів Харкова. Зараз – тимчасово проживає у Хусті.
«Протяжність життя насправді є дуже дивним явищем, – заявляє вона «Карпатському об’єктиву». – Утім не секрет, що чоловіки більше нехтують своїм здоров’ям і менш відповідально ставляться до самопочуття, ніж жінки. Оце і є основна причина того, чому вони живуть менше. Загалом тривалість життя у всіх країнах є різною і це – зовсім не через генетику, а власне через харчування та соціальні фактори. Більше того, на те, скільки нам відведено на землі набагато більший вплив має екологія, ніж гени, успадковані від батьків. Звісно, існують хвороби, які передаються з покоління до покоління, та більшість із них не є смертельними і впливають лише на якість життя, а не кількість прожитих років».
За словами пані Оксани, існує ще один цікавий феномен…
«Дівчата розвиваються скоріше за хлопчиків, жінки старіють скоріше за чоловіків, але при цьому живуть довше. І тут уже справа у хромосомах. Справа в тому, що кожен із нас складається з набору хромосом. І вони – парні. Та якщо у чоловіків це Х і Y, то у жінок – дві Х-хромосоми. Що ж це означає? Усе просто. Представниці прекрасної статі мають дві одинакові хромосоми, а отже – подвійні копії кожного гена, що дозволяє мати запасний ген, якщо певний пошкоджується. Чоловіки цього позбавлені, тому в них якщо щось «ламається», організм починає давати збої і людина одразу хворіє. Ще існує гіпотеза щодо більш ранньої смерті чоловіків, яка полягає в тому, що все залежить не від статі, а від розмірів тіла: чим воно більше, тим більше йому потрібно енергії, у результаті чого воно скоріше зношується і гине. Утім є багато випадків, коли габаритні за розміром жінки живуть довше за тендітних чоловіків. Тому підтвердити цю версію не можу», – запевняє спеціалістка.
Серед версій щодо протяжності життя називає вона і чоловічий гормон – тестостерон, тобто його рівень у організмі.
«Є версія, що євнухи при палацах завжди жили довше за звичайних чоловіків. Тобто, навіть імператор не міг прожити більше 50 років, тоді як кастрована прислуга легко «переступала» і 70-річний рубіж. Вчені запевняють, що у короткотривалій перспективі тестостерон робить тіло представника сильної статі більш міцним, та у довгостроковій – підвищує рівень захворювань, які і є основною причиною смертності чоловіків – серцево-судинних недуг, раку та інфекцій», – розповідає Оксана Кіндрат.
Як би там не було, а закарпатки справді живуть довше за чоловіків. І така тенденція спостерігається не лише у нашому краї, але й є майже незмінною практично в усьому світі. А чому – поки не отримаємо абсолютно точної відповідь від науковців, вирішувати вже кожному для себе особисто.
Марина АЛДОН
Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.
Підписатися