Що роблять закарпатці з використаними ялинками: лікування гілками, ароматизовані свічки та полиці для дітей

Зимові свята практично добігли кінця і перед закарпатцями постало питання – куди подіти ялинку, куплену для створення у домівці новорічно-різдвяного настрою. Таке питання задає собі більшість тих краян, хто надає перевагу зрізаним у лісі деревам, бо власники штучних ялинок просто розбирають їх і ховають у шафу до наступного року.

Якщо в Ужгороді вже кілька років поспіль ялинки у мешканців міста забирають на утилізацію спеціальні служби, то в інших куточках області такої можливості немає. Тому наші краяни або просто викидають дерева кудись на смітник, або ж спалюють. Утім дехто з закарпатців знаходить оригінальне рішення. Саме про таких винахідників і розповість «Карпатський об’єктив».

Викидати на сміття ялинку некологічно

Ті, хто придбав ялинку в горщику, поки що мусять потримати дерево в будинку, бо о цій порі висаджувати на квітники та клумби рослини зарано, на нас чекають ще зимові люті (а може й не дуже) морози і дерево може просто загинути.

У кого була ялинка з гілочок, легко може позбутися новорічного символу, викувши його у звичайнісіньку сміттєву урну. А от власники великих дерев цього зробити не можуть.

Олена Красишин – переселенка з Херсонщини, яка тимчасово мешкає на Закарпатті. За фахом жінка – екологиня. Вона розповідає «Карпатському об’єктиву», що викидати лісові красуні абиде не можна.

«Найбільш оптимальним варіантом є утилізація дерев. Утім далеко не в кожному місті, тим більше селі така послуга діє. Хоча пункти прийому ялинок повинні б бути всюди. Дерева ж – це категорія відходів, із яких можна отримати користь. Поки ялинка жива, росте посеред лісу, вона поглинає вуглекислий газ, допомагаючи гальмувати глобальне потепління. Коли ж її зрізують, дерево помирає і починає виділяти шкідливий метан, який негативно впливає на зміну клімату. Тому просто взяти і викинути десь на звалище ялинку, яка після свят стала непотрібною – найгірший із усіх можливих виходів у цій ситуації. Ялинка є цінною деревиною і найкраще з неї щось зробити, або хоча б використати її для обігріву приміщення. Та це можуть зробити лише ті, у кого є твердопаливний котел, або хто вміє майструвати. Якщо іншого виходу немає – просто відвезіть дерево кудись на деревообробне підприємство для переробки», – запевняє вона.

Звісно, велика частина закарпатців цього робити не буде… Але… у той же час… у нас є великий приватний сектор, який справді лісові дерева може використати для обігріву приміщень. Тож принаймні це – хоч трохи радує.

Свічки, мило та прикраси для інтер’єру

«Карпатський об’єктив» поцікавився у наших земляків із різних куточків області, що ж вони роблять зі своїми ялинками після використання. І деякі розповіді таки приємно здивували.

«У мого сусіда є дробилка, він виготовляє паливні брикети. Раніше дерева відносив йому, – каже Володимир Керечан із Хуста. – Утім останнім часом прошу його просто подробити дерево, аби була тирса. Її потім використовую для удобрення ґрунту. Так само роблять і інші сусіди».

Дружина Володимира Юлія додає, що перед тим, як викинути дерево, вона зрізає з нього дрібні гілочки, для яких у неї власне застосування.

«Гілки ялинки ще довго зберігають приємний аромат та виділяють фітонциди – речовину, здатну вбивати бактерії. Взагалі людям із захворюваннями легенів корисно ходити у сосновий ліс і дихати цілющим повітрям. Я – астматиця, тож ці гілочки ножицями ріжу на маленькі шматочки пакую у пакетики з матерії, які розвішую у ванній кімнаті. Коли купаюся, набираю в жменю гілок з голками й додаю собі у воду. Навіть влітку ми з родиною ходимо до лісу на гілки і вони в мене вдома є протягом цілого року», – наголошує жінка.

Корнелія Неймет із Виноградова також дуже любить аромат хвої, а ще й при цьому має чоловіка столяра.

«Із гілочок та самої хвої я роблю ароматизоване мило. Спеціальну мильну основу можна купити через Інтернет, зараз це не проблема навіть для малого міста. Голки ялинки разом з тоненькими гілочками подрібнюю. Якщо їх підсушити це можна зробити навіть за допомогою звичайної кавомолки. Якщо немає мильної основи, можна взяти звичайне дитяче мило. Його потрібно розтопити на водяній бані. На 100 грам мила додаю чайну ложку голок. Якщо голки замочити, коли вони не підсушені, дрібню їх у блендері. Суміш треба постійно помішувати, аж поки вона не почне застигати, далі розлити у формочки і дати затвердіти. Це може зайняти декілька годин. Так само, оскільки зараз постійно вимикають електроенергію, ми почали в домашніх умовах робити ароматизовані свічки. До роботи долучаю 8-річну доньку та 10-річного сина. Дітям це заняття дуже подобається, вони просто в захваті від виробничого процесу. Парафін купуємо. Ним зараз багато хто торгує. Такі свічки при згоранні виділяють приємний аромат і нам з ними навіть не так неприємно на душі сидіти у темряві, бо кожен знає, що приклав до їхнього створення частинку власних сил та тепло своїх рук», – зізнається Карнелія.

Її чоловік Юрій має власний підхід до утилізації самого стовбура ялинки.

«Кожен рік я намагаюся зробити з нього щось корисне для дому. Спочатку очищаю його від гілок, які одразу ж передаю на використання дружині, яка чаклує над ними, як вважає за правильне. Цього року буду робити зі стовбура інтер’єрні смужкові полички для книг дітям, торік стовбур порізав на кільця і прикрасив ними стіл для саду біля мангалу, де ми влітку любимо смажити шашлики і відпочивати. Ще раніше робив іграшки-гусениці для сина та доньки. Маю і підсвічники з ялинкових стовбурів, і рамки для фото та картин, і багато чого іншого. Ще мій батько навчив мене ніколи нічого не викидати, бути у всьому раціональним. Він був майстром на всі руки і всьому вмів знайти застосування. Тож я пішов його стопами і стараюся будь-яку непотрібну річ перетворити на щось красиве та потрібне для родини», – зізнається Юрій Неймет.

Мирослава Ковач із Мукачева – дизайнера. Вона має власне бачення того, як знайти застосування ялинці після свят.

«Я очищаю стовбур від гілок і від кори. Великі грубі гілки також бажано залишити. Потім із цього можна зробити декоративне дерево для дому, обмотавши стовбур місцями кольоровими нитками. Можна зробити іграшку-розвагу для кота, прив’язавши до основи кілька клубків із нитками. Можна згодом очищені гілки використати для виготовлення великодньої композиції… Проте сам стовбур бажано або полакувати, або пофарбувати, аби надати йому етично привабливого вигляду. Загалом у мене постійно нові ідеї. Однак у цьому плані я допомагаю зайти застосування деревам інших – подруг, знайомих, родичів. Сама вже багато років поспіль не купую «живі» (зрізані) лісові красуні, надаю перевагу штучному дереву або ялинці в горщику. Уже дві такі висадила перед будинком. Що ж стосується голок та кори, дрібних гілочок, то раджу їх зберігати. При застуді з них дуже корисними є інгаляції. Особливо рекомендую мамам таким чином без хімічних препаратів лікувати нежить у діток!», – наголошує Мирослава.

А Іван Калинич із Тячева має для використаної ялинки найпростіше із усіх можливих рішень – він її просто спалює у каміні.

«Зараз перебої зі світлом, тож котел без електрики не працює. Радію, що ще 10 років тому зробив посеред вітальні великий камін. Цієї зими ми саме ним гріємося найбільше. Він – наш рятівник. Дрова, звісно, завчасно заготовив і радію, що мав розум про це подбати влітку. А от нашу ялинку після того, як діти знімають із неї іграшки та гірлянди трохи підсушую у сараї, ріжу на шматки та також спалюю. Рішення не оригінальне, але ж так робить тепер більшість людей», – запевняє чоловік.

Що ж стосується голок, то їх закарпатець залишає для перегнивання та удобрення землі, яку вважає своєю годувальницею.

У декого з наших земляків свої підходи до утилізації ялинок. Однак більшість справді відправляє їх у пічку чи твердопаливний котел… А ще частина, що мешкає у багатоповерхових будинках – просто викидає у великі сміттєві контейнери разом із іншим побутовим непотребом.

Марина АЛДОН