Закарпатка розповіла, як святкують зимові свята у Норвегії

Якщо на Закарпатті на Новий рік прийнято дарувати хоча б дітям подарунки, відкорковувати шампанське, то так є не всюди. Наприклад, у Норвегії на Новий рік максимум, що можуть подарувати – це коробку сірників, а пригощати гостей воліють горілкою або пивом. Крім того, там звечора прийнято йти у церкву, аби гідно провести в минуле всі труднощі і попросити у Бога щастя в прийдешньому році.

Закарпатка Оксана Бабурнич уже 5 років мешкає у державі, яку називають країною щасливих людей. Вона поділилася з «Карпатським об’єктивом» цікавими звичаями одного з європейських народів і розповіла, як там відзначають Новий рік та Різдво.

Вогонь у хаті та гадання з пудингом

У Норвегію Оксана виїхала до брата, який мешкає там уже більше 10 років. Поїхав на заробітки і зараз уже повністю облаштувався, має роботу, родину, квартиру. Наша землячка житло поки що винаймає, утім працює і найближчим часом повертатися додому не планує.

«Новергія – дивовижна країна. Не дарма за рівнем щастя уже кілька років поспіль її громадяни займають перше місце у світі. Тут кожен відчуває себе спокійно і вдоволено. Унікальна природа розслабляє, а спокійний ритм життя дещо нагадує Ужгород. Гори, водоспади, майже, як закарпатські, на вулицях у містах багато бігунів, як у нас на набережних, усюди чимало велосипедистів… Щоправда, замість звичайних автомобілів більше електромобілів, бо до природи норвежці ставляться дуже бережно і турботливо, дбають про екологію», – ділиться дівчина думками з «Карпатським об’єктивом».

Взимку в Норвегії на вулицях оживають казки, святкові декорації зачаровують кожного.

«У будь-якому місті взимку можна побачити шикарну ілюмінацію. У новорічну ніч запускають феєрверки, люди виходять на вулиці та бажають один одному щастя. Шампанське пити не прийнято, тут користується попитом місцева горілка, але ще більше люблять усі пиво. Утім ніхто не напивається навіть на свята, люди знають міру і вживають алкоголь розумно. 31 грудня багато людей іде до церкви, аби отримати благословення священника на новий рік. Святкують новорічне свято норвежці переважно за родинним столом. Як у нас, подарунки не дарують, це – привілей Різдва, яке відзначають 25 грудня. Вважається, що дітлахам приносить солодощі та різні іграшки різдвяний гном. Єдиним подарунком на Новий рік є коробка сірників. Сірники дарують, аби сімейне вогнище гріло кожного. Також у цю ніч розпалюють домашні каміни, бо вважають вогонь символом домашнього затишку. Навіть хто не має каміну, запалює свічку, головне, аби горів вогонь», – наголошує Оксана.

Також дівчина додає, що на новорічному столі в Норвегії повинні неодмінно бути певні традиційні страви.

«Основна страва – це запечена індичка з яблуками та родзинками. Також господині готують рисовий пудинг із мигдалем. Це – своєрідне гадання, бо норвежці вірять, що кому попадеться шматок із мигдалем, на того чекає найбільше щастя. Ще однин новорічний наїдок – лютефікс – страва з сушеною тріскою. Усе інше – це вже фантазія кожної хазяйки. Особливо бурхливих святкувань я особисто не бачила, однак багато клубів влаштовують різні вечірки, але це вже, як кажуть, кому що до смаку», – запевняє закарпатка.

На Святвечір треба заховати віник від відьми

Різдво – основне зимове свято, яке з великим піднесенням чекають не лише українці, але й норвежці.

«Різдво у Норвегії усі святкують 25 грудня. До нього ретельного і дуже відповідально заздалегідь готуються. До Святвечора має бути причепурено і хату, і подвір’я. Дехто для цього запрошує дизайнерів, дехто прикрашає помешкання разом із дітьми. Ялинки у будинках ставлять приблизно 20 грудня. Також неодмінно повинна бути Адвентська прикраса із семи свічками. Багато норвежців висаджують ялинку у дворі, аби щороку не купувати зрізану і саме її причепурюють. Це вважається внеском у добробут природи. У оселях найчастіше встановлюють штучні лісові дерева. Вони всі дуже гарні, просто вишукані! Також на подвір’ї підвішують снопи вівса для птахів. Дуже модно тут із соломи біля вхідних дверей встановлювати фігурки тварин: оленів, свиней, гномиків», – розповідає дівчина.

Найбільше на Різдво малеча чекає, звісно ж, подарунки.

«Дітям заощадливі норвежці подарунки купують заздалегідь. Але перед святами все одно є ажіотаж, бо свою кровиночку порадувати хоче кожен. Тут збереглися деякі язичницькі звичаї. Наприклад, на Святвечір прийнято виносити на вулицю пиво для скандинавських богів. Взагалі на Різдво норвежці полюблять частувати один одного пивом, горілкою та національним напоєм із вина, сиропу та прянощів. Це – не глінтвейн, але трохи схоже на смак», – каже Оксана.

За її словами, 12 страв, як у нас, на Святий вечір у Норвегії не готують. Там наїдків повинно бути всього 7.

«До Різдва жінка, берегиня домашнього затишку, має приготувати випечених 7 страв. Це можуть бути тістечка, булочки з родзинками, печиво, одним словом, хто що вміє. Замість куті тут рисовий крем. До нього додають мигдальний горіх. І з ним, як і на Новий рік, гадають. Кому попадеться, тому пощастить. На Святвечір родина збирається за столом. Із основних страв їдять котлети та зазвичай смажену свинину або баранину», – наголошує закарпатка.

Загалом Різдво у Норвегії називають Юлем, а тамтешнього Миколая чи б то Санта Клауса – Юленіссе.

«Цікаво, що у святкуваннях в норвежців залишилося багато дохристиянського. Наприклад, є давній веселий звичай на Святвечір ховати в будинку всі віники, аби відьми залишилися без можливості пересуватися… Про те, що сучасні чаклунки можуть їздити на машинах, ніхто не думає. Утім все це відбувається піднесено і супроводжується позитивними емоціями», – посміхається дівчина.

Як наголошує ужгородка, норвежці дуже люблять гадати на зимові свята, але роблять це не тільки дівчата.

«Тут гадають і хлопці! У всіх – рівноправність! Скажімо, юнак бере в руку печиво, читає «наш» і тричі спиною вперед обходить будинок. Коли завершить третє коло, має побачити дівчину, з якою йому суджено одружитися. Якщо не зустріне нікого, зостанеться навіки холостякувати. Інше гадання. Хлопця зачиняють у темній кімнаті, зав’язують йому очі. Потім виводять до іншої, у якій на столі стоять чашки з молоком, водою та пивом. Очі юнака розв’язують і він читає: «Суджена-ряджена, здайся мені». Теоретично має з’явитися дівчина і випити з однієї з чашок: якщо пиво – то до багатства, якщо молоко – до середніх статків, якщо води – до бідності. Ні про яких дівчат із інших вимірів тут мова не йде. Молодиці сидять там же у кімнаті і це для всіх – така собі молодіжна розвага. А ще тут вірять, що на Різдво до хати приходить спеціальний домовий – Ніссе. Це – міфічна істота, зростом як дитина, у сірих штанах, курточці і червоній в’язаній шапці. У цього створіння по чотири пальці, а живе воно зазвичай, як у нас кажуть, у хліві і у будні допомагає доглядати за худобою, поратися по господарству. На свята ж заходить до будинку. Тож на Різдво Ніссе обов’язково потрібно пригостити кашею, печивом, солодощами та неодмінно – пивом!», – наголошує закарпатка.

Цікаво, що за словами Оксани, у місті Дрьобак є навіть поштове відділення норвезького Санти, а також різдвяний магазин, який працює протягом цілого року.

«У кожному скандинавському місті є власні цікаві традиції. Скажімо, у Бергені всі об’єднуються перед Різдвом: школи, дитсадки, дорослі… і з імбирного печива будують ціле різдвяне містечко. Це – незабутнє видовище!», – із захватом розповідає вона.

А ще – у різних районах Норвегії є власні різдвяні страви, утім всюди вони або з риби, або з м’яса.

«У нас готують свинячі ребра, а в декого – солону в’ялену баранину. Мені вона дуже подобається. Її можна зберігати протягом довгого часу навіть без холодильника. Просто перед приготуванням її потрібно відмочити, щоб вийшла зайва сіль. Ця страва називається пінешьот. Подають його з пюре або картопляним, або з кольрабі», – каже дівчина.

Загалом, як запевняє Оксана, Різдво норвежці святкують дуже помпезно і чекають на нього цілий рік.

«Уже з листопада у Осло починаються ярмарки. А в перші вихідні Адвенту ялинка та вулиці міста уже зі святковою ілюмінацією, прибрані і урочисті. Тут є ще один цікавий звичай різдвяних корпоративів, які проводяться у всіх колективах, тільки називаються жульбордом. На Різдво норвежці чекають так, що дехто починає його святкувати вже 23 грудня!», – наголошує вона і додає: «Шкода лише, що тут на свята немає таких дивовижних колядувань, як у нашому краї!»

Марина АЛДОН