Закарпатка зменшила груди і радіє, що позбулася 10 розміру

В Україні оперувати не хотіли, погодились лише в Угорщині

У той час, коли в усьому світі серед жінок нечуваною популярністю користуються операції зі збільшення грудей, декому вони лише заважають. Природня краса радує далеко не всіх. Тим більше, коли від цього стає фізично важко.

У Марії Бойчук завжди були пишні форми, але вона цьому зовсім не раділа… Навпаки! Великі груди завдавали їй масу незручностей із самого дитинства. Тож два роки тому вона зважилася на їхнє зменшення. До цього, як запевняє сама ж, прийшла не спонтанно і вважає свої дії добре обміркованими та зваженими.

Як закарпатка почувається зараз? Чи не шкодує про своє рішення? Про це вона розповіла «Карпатському об’єктиву».

У 13 років уже мала 4 розмір

Збільшення грудей – найпопулярніша пластична операція протягом останніх років. У світі щороку 1,5 мільйонів жінок вдаються до такої процедури. Усе більше дівчат мріють про солідні форми. Але Марія багато років фантазувала про те, що б їй зробити для того, аби її груди були хоча б наполовину меншими.

«У мене груди почали рости в 10 років. У 12 я вже мала другий розмір, а в 13- четвертий. Завжди була стрункою, тож у школі з мене навіть глузували через великі груди. Не раз називали «коровою». Тож логічно, що в мене розвинувся комплекс. Я намагалася одягати широкі кофти, щоб приховувати бюст, але все одно почувалася некомфортно», – зізнається «Карпатському об’єктиву» вона.

У 16 років у закарпатки був уже шостий розмір грудей, тож почалися ще й труднощі фізичного плану.

«Всі ті кілограми я постійно носила на собі. Починала боліти спина. Без ліфчика не могла вийти з дому, а коли одягала його – нила шия. Я сутулилась. Радості від своїх форм ніколи в житті не відчувала. Не раз на мою адресу лунали непристойні компліменти з боку дорослих чоловіків. Загалом почувалася огидно», – наголошує вона.

Після народження сина у 20 років груди Марії ще більше виросли і вона вирішила, що шукатиме всі можливі способи, аби полегшити свої страждання.

«У мене був 10 розмір. Коли кормила Марка, навіть 11-й. Вирішила, що поки триватиме грудне вигодовування, не робитиму нічого, але як тільки малий перейде на звичну їжу, шукатиму хірурга, який зменшить мені груди. Я вдень навіть змушена була лягати, аби хоч трохи дати відпочити спині. Це ж зайві 6 кілограмів. При моєму зрості – 163 сантиметри – це багато!», – запевняє Марія Бойчук.

А ще, за словами закарпатки, вона ніколи не могла собі купити в магазині нормального одягу.

«Про таке, як костюм, я тільки мріяла. Якщо спідниця чи штани мені підходили, то піджак не застібувався. Сукні мені шили на замовлення. Та й я їх мала в житті всього 2 – на випускний у коледжі та на весілля. Загалом мати нестандартні форми для жінки є дуже великою проблемою, бо нічого путнього підібрати з нарядів просто нереально. Я ходила, як опудало, у всяких балахонах… Навіть теплий верхній одяг брала на кілька розмірів більший, бо інакше не сходився. Жінки, які збільшують груди, просто не усвідомлюють, зі скількома незручностями їм потім доведеться зіштовхнутися. Це ж не просто фото в купальнику у соцмережах виставити! Із цим потрібно жити! Щодня! До речі, я навіть через комплекс із грудьми соромилася фотографуватись. Та й соцмереж серйозно практично не веду досі. Так, я зареєстрована у деяких, трохи спілкуюся з окремими подругами через інтернет, але свої світлини практично ніколи не виставляю. Якщо ж хтось думає, що чоловіки божеволіють за тими, в кого пишний бюст, то мушу розчарувати, що це не так. Далеко не всім подобаються солідні форми і якщо той чоловік розумний, то лише поспівчуває жінці, у якої справді великі груди», – каже вона.

Зі своїм коханим Андрієм Марія познайомилася також не завдячуючи своїм принадам.

«Ми спілкувалися в інтернеті і я йому показувала фото себе саме до грудей. Фактично він бачив зазвичай моє обличчя. Андрій і гадки не мав про мої розміри. Хоч він і мій земляк, але на той час навчався в Києві. Ми в реальному житті не зналися. Вперше побачилися через 7 місяців після знайомства, коли він приїхав на канікули додому. Я завжди приходила на побачення у широкому одязі і Андрій навіть не підозрював, який «тягар» ношу на собі. Побрались ми аж через 2 роки, коли він закінчив університет. До моїх грудей чоловік ставився не з захватом, але з порозумінням того, що мені незатишно з ними. Коли сказала, що хочу зменшити – підтримав. Навіть поїхав за кордон гроші заробити на операцію, бо вдома знайти роботу за фахом досить довго не міг. Зараз у цьому плані все налагодилося, у нас своя фірма. А тоді було скрутно… І народження дитини потягнуло чималі кошти… і лікування… бо в сина були проблеми зі здоров’ям. А ще й я весь час нила про операцію», – зізнається Марія.

Зараз у Марії груди 3 розміру

У 2020 році закарпатка нарешті втілила в життя свою мрію.

«Мені зменшили груди до 3 розміру. Зараз відчуваю, яке це полегшення. Вони стали пропорційними до мого тіла, я почуваюся неймовірно комфортно, нічого не болить. Відпало не сім розмірів, а цілих сім кіл пекла! – переконує вона. – Мене, між іншим, довго переконували лікарі не робити цього, бо, мовляв, у майбутньому можу пошкодувати, бо я ще занадто молода для таких операцій, бо мене природа сама наділила таким подарунком, а я його не ціную, бо потім матиму проблеми з лактацією, якщо захочу ще мати дітей… загалом на мою адресу понеслася маса всяких там попереджень, залякувань і умовлянь. Та на мене вже все це не діяло, бо я твердо для себе вирішила, що більше не хочу терпіти. Переконати мене було просто неможливо, стояла на своєму. Моя мама не вмішувалася зовсім, а чоловік підтримував у всьому».

Цікаво, що мати великі груди – зовсім не означає, що жінка матиме для малюка вдосталь молока.

«Я думала, що кормитиму сина до трьох років. Мене ж дражнили у дитинстві, називаючи коровою та молокозаводом. Та молока я практично не мала. Ледве шість місяців годувала Марка. І то підгодовувала сумішами, бо голодував, плакав, просив ще. Тому якщо хтось думає, що жінки з великими грудьми «молочні» і можуть вигодувати не лише свою, але й сусідських дітей, глибоко помиляються. Моя подруга з першим розміром доньку до двох років годувала і молока в неї було стільки, що ще й зціджувала. Розмір для грудного вигодовування точно не головний! Тут мають місце інші чинники, скоріше такі як спадковість», – наголошує Марія.

Свої природньо великі груди закарпатка називає хворобою, говорить про них навіть із гіркотою в голосі…

«Є таке захворювання, як гігантомастія. Це – занадто великі груди – шостого, сьомого, десятого розміру і так далі… Тобто, якщо вони важать від 2,5 кілограмів, це вже ненормально. Мої важили 6! Але в Україні мене оперувати не хотіли! Операцію зробили в Угорщині. Там мене теж відмовляли, але поставилися з більшим порозумінням, ніж у нас. Наші ж переконували, що там, де всі хочуть пришивати, мене тягне відрізати. Це звучить, як жарт, але мені насправді було до сліз! Лише підібрати собі білизну було цілим подвигом! Крім того, я хочу другу дитину і боялася, що мої груди наростуть до 12 розміру, а це вже було б катастрофою. Я б просто фізично не витримала цього!», – зізнається вона.

Зараз Марія Бойчук переконує, що цілком задоволена собою.

«Я нарешті можу не лише спокійно лежати як захочу, але й бути на ногах стільки, скільки потрібно. Мене більше не болить ні спина, ні не тягне поперек, я купую такий одяг, який мені подобається! Насправді це – велике щастя для жінки. Про своє рішення зменшити груди не пошкодувала жодного разу! Тепер мені дійсно затишно! Чоловікові такою, якою я є зараз, подобаюся! Андрій каже, що мені такі форми дуже личать! Крім того, я стала більш впевненою в собі. У мене нарешті зникли дитячі комплекси!» – задоволено ділиться думками вона.

Марина АЛДОН