Бактеріальний опік плодових: у Держпродспоживслужбі Закарпаття розповіли про способи поширення та методи боротьби

Бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora (Burrill) Winslow et al.) – надзвичайно шкодочинна хвороба плодових рослин. Збудник уражує близько 170 видів рослин – плодових, декоративних та дикорослих

Ураженню піддаються всі частини рослини. Це призводить не лише до втрати товарної якості плодів, різкого зниження врожайності, а й за сприятливих умов розвитку хвороби – до повної загибелі рослин, особливо саджанців. Найбільш чутливими до хвороби є рослини віком від 3-8 років.

Основні симптоми ураження

Хвороба розпочинає свій розвиток з раптового в’янення квіток, молодих листків, пагонів. Листки чорніють, скручуються, відмирають, але не опадають.

Уражені органи набувають вигляду обпалених, чорніють. Плоди, що з’явилися, стають зморшкуватими, чорніють, зменшуються і не опадають, стиглі плоди не уражуються. Уражені молоді пагони і гілки спочатку стають ніби налитими рідиною, яка через певний час починає сочитися, стікає по корі, і застигає у вигляді краплинок від янтарно-жовтого до темно-бурого кольору. Типовим є гачкоподібне згинання кінчиків пагонів. При теплій вологій погоді на квітах і квітконіжках спостерігається виділення молочно-білої рідини (ексудату).

Способи поширення

Збудник може тривалий час знаходитись на рослині в неактивній стадії. Поширення збудника здійснюється комахами-запилювачами (бджолами, осами, джмелями, мухами, попелицями та ін.). Дощ і вітер також сприяють перенесенню збудника на нові території. Передається збудник через посадковий матеріал та прищепи. Вірогідність ураженості зростає при недотриманні правил дезінфекції під час обрізки дерев.

Фітосанітарні заходи

Для профілактики хвороби необхідно проводити викорчування і спалювання рослин у насадженнях, де всихання дерев сягає понад 30%. Якщо зараження бактеріальним опіком незначне, допускається видалення окремих уражених гілок (під час випилювання уражених гілок захоплюють здорову тканину на 20–40 см нижче видимої межі ураження).

Під час загрози поширення бактеріозу в насадженнях потрібно проводити обробки мідьвмісними препаратами. Сучасні фунгіциди, крім мідь вмісних, не впливають на збудника опіку. У заражених садах після граду або сильного вітру для запобігання новому спалаху хвороби відразу провести обприскування одним з мідьвмісних препаратів.

Для боротьби з комахами-переносниками обробляти сади інсектицидами на початку розпускання бруньок, перед цвітінням і відразу після нього, а також після збирання врожаю. Не слід завозити вулики в заражені сади, тому що бджоли сприяють поширенню бактерій на квітки і масовому ураженню рослин. При закладанні нових садів необхідно вибирати стійкі сорти плодових дерев.

Ознаки ураження

Бактерія уражує квіти, листки, пагони, гілки, стовбур, корінь, плоди. Опік квітів — перша типова ознака прояву бактеріального опіку — з’являється навесні в період цвітіння плодових дерев. Квіти в’януть, всихають, змінюють забарвлення від коричневого до чорного. Уражені квіти можуть опадати, але частіше залишаються на рослині. Інфекція від квітів передається на сусідні листки і гілки. Інколи ураження квітів може призвести до втрати цілої гілки чи дерева.

Протягом декількох днів інфекція поширюється пагонами на 15-30 см або більше. Інфіковані пагони змінюють забарвлення від світло- до темно-коричневого на яблунях та від темно-коричневого до чорного — на грушах. Уражені листки залишаються на гілках, окремі гілки або цілі дерева виглядають ніби обпалені вогнем, звідси і назва хвороби — «опік плодових».

Недозрілі плоди також можуть інфікуватись через природні пори, ранки або плодоніжки сусідніх плодів чи квіток. Захворювання плодів особливо інтенсивно розвивається після дощів з градом. Часто з ураженого плоду виділяється липка рідина від молочного до бурштинового кольору (бактеріальний ексудат).

Високочутливими до бактеріального опіку є глід, айва, яблуня, груша, горобина, вишня, персик, слива, абрикос.

Умови поширення

Джерелом інфекції є уражені дерева. Основними переносниками збудника бактеріального опіку плодових на невелику відстань є комахи (бджоли, оси, мухи, джмелі, попелиці, галиці). На більш далекі відстані його переносять птахи (шпаки). Дощ та вітер також сприяють перенесенню збудника на нові території.

Найсприятливішими умовами для розвитку бактеріального опіку плодових є відносна вологість 80% та температура повітря 18-29 °С. Влітку, у зв’язку з потеплінням, розвиток захворювання уповільнюється.

Також може передаватись під час окулірування дичок, на що слід звертати особливу увагу за використання прищепного матеріалу інших сортів плодових дерев. Між районами та країнами бактеріальний опік плодових розповсюджується зараженим садівним та прищепним матеріалом.

Як попередити бактеріальний опік плодових дерев: лікування та профілактика захворювання. У захисті плодових культур від бактеріального опіку велике значення мають вчасне виявлення, прогнозування появи та розвитку інфекції у зонах підвищеного ризику. Для вчасного виявлення хвороби слід проводити моніторинг плодових насаджень. Встановлено, що симптоми захворювання можуть проявлятися в трьох періодах вегетації рослин: цвітіння, інтенсивний ріст молодих пагонів та осінній посилений сокорух. Ці періоди фітосанітарні інспектори обов’язково враховують під час планування проведення обстежень плодових насаджень.

Для запобігання поширенню бактеріального опіку плодових пропонують інтегровану програму хімічних заходів у поєднанні з поліпшенням санітарного стану садів, підрізуванням, викорчовуванням, підживленням дерев і використанням стійких або толерантних сортів.

Подальші обробки проводять:

– Актара (0,15л/га) + Косайд 2000 (2л/га) ;

– Мерпан (2,5 кг/га) + Стробі (0,2 кг/га) + Моспілан (0,25 кг/га) ;

– Казумін (3л/га) + Каліпсо (0,2 кг/га).

У літній період поточного року землевласники можуть обробляти сад фунгіцидами Терсел, Делан, Стробі, Топсін та інсектицидом Моспілан (для знищення комах-переносників).

Для профілактики хвороби (бактеріальний опік плодових) рекомендують викорчовувати дикорослі плодові і глід, які можуть бути носіями інфекцій. До профілактичних заходів також відносять вибір стійких сортів. Сучасні сорти яблунь та груш мають різний ступінь сприйнятливості до ураження бактеріальним опіком. Імунних сортів немає.

Про це інформує Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області.