У церквах Закарпаття освятили вербу. ФОТО

Сьогодні, 25 квітня, східна церква відзначає вхід Господній у Єрусалим – велике християнське свято в останню неділю перед Великоднем. Його виникненню послужила біблійна історія в’їзду Ісуса до Єрусалиму на ослові. Люди встеляли Йому шлях пальмовим гіллям, тим самим вітаючи Спасителя. Донині збереглася в Єрусалимі «Пальмова вулиця», названа на честь даної події. В Україні та в країнах, де пальма нетипова рослина, свято має народну назву – Вербна неділя. Для закарпатців ця неділя є Вербною, Цвітною або ж Шутковою. Люди несуть до храмів гілочки верби (ще кажуть «котики», «мицьки», «шутка», «вайі»). Після Служби Божої священики проводять обряд освячення.

Кореспондент «Карпатського об’єктива» побувала в греко-католицькому храмі Миколая Чудотворця у Перечині. Хоча надворі було холодно, хмарно, а потім і дощити почало, та до церкви прийшло багато вірників з дітьми. Дехто приніс для освячення вербові гілки, а дехто зробив з них букети, оздобивши гілочками самшиту, туї, різнокольоровими стрічками.

Після Святкової Літургії отець Мирослав провів обряд освячення вербових галузок та миропомазання.

Освячену вербу перечинці ставлять за ікону або у вазу для квітів. Пані Оксана розповіла кореспонденту «Карпатського об’єктива», що дотримується звичаю предків: членів своєї родини злегка ударяє вербовою гілкою, примовляючи: «Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень».

Вважається, що мицька має магічну силу і захищає хату та обійстя від грому й пожежі. Марта Іванівна каже, що під час бурі запалює стрітенську свічку і освячену мицьку, і тоді негода швидше минає.

Освячену вербу господині ставлять на тісто для пасок, аби захистити від злого ока та нечистої сили і аби тісто файно виросло.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора