Винахід відомого закарпатського науковця може врятувати нашу планету від пластикового колапсу

Забруднення Землі пластиковими відходами – болюча проблема сучасності, з якою бореться не одне покоління науковців. В наші дні, коли практично весь цивілізований світ вкритий цим токсичним сміттям, вже цілі держави відмовляються від використання поліетилену, шукаючи екологічно чисту альтернативу.

Багато країн вже сьогодні відмовились від використання поліетилену. Так, за даними програми з охорони довкілля ООН, у Світовому океані щорічно з’являється більше 8 мільйонів тонн нових пластикових відходів. В ООН виступають за повну заборону одноразового пластику до 2022 року – там кажуть, що більше 60 країн вже вжили відповідних заходів.

«Карпатському об’єктиву» вдалось поспілкуватись із нашим земляком, відомим винахідником, який розробив дієвий, екологічно-чистий спосіб виробництва одноразового посуду з органічної сировини, яка зазвичай залишається на полях після збору урожаю. Власне, це далеко не перший винахід Петра Бобонича. Вся його наукова діяльність – і під час роботи в УжНУ, і вже на науковій пенсії, тісно пов’язана з винаходами, які можуть неабияк полегшити життя сучасного суспільства. Серед винаходів кандидата фізико-математичних наук, старшого наукового співробітника, доцента Бобонича Петра Петровича найбільш відомими є неінвазійний глюкометр, оптичний томограф для діагностики захворювання молочної залози жінок. Цей прилад зміг би дати можливість діагностувати захворювання без застосування рентгенівського проміння, яке є шкідливим для людей. Крім цього, науковець розробив нові неінвазійні глюкометри: наручний годинник-глюкометр та каблучку-глюкометр. Цей винахід можна використати також для введення інсуліну за допомогою інсулінового насоса, який програмується через глюкометр – наручний годинник. Загалом же винахідник має 22 авторські свідоцтва колишнього СРСР, 89 патентів України та 6 патентів інших країн.

Не розкриваючи всіх нюансів виготовлення еко-посуду, Петро Петрович погодився розповісти нашим читачам про основи самого процесу.

– Розкажіть, що наштовхнуло Вас на реалізацію цього наукового проекту і які головні цілі Ви ставили, коли починали розробляти ідею?

– Проблеми в екології в наші дні є чи найактуальнішим викликом для людства. Ми тривалий час експлуатували цю планету як нам заманеться і вже сьогодні бачимо сумні наслідки. За відносно короткий період часу, серйозний удар отримав Світовий океан, забруднені ґрунти, спалення пластикових відходів неабияк отруює повітря та провокує виникнення цілої низки важких захворювань із невідворотними для людини наслідками. Більшість країн вже усвідомили, що епоха пластику підходить до завершення і вже сьогодні необхідна екологічно-чиста альтернатива, яка прийде на заміну і дасть людству шанс виправити свої помилки.

У світі йде боротьба з використанням виробів (зокрема, пакетів, тарілок, виделок, ложок) із пластику. Пластик небезпечний для людства, бо розкладається протягом сотні років. Окрім того, в морях, лісах та взагалі на Землі вже знаходиться велика кількість пластику, що призводить до загибелі тварин, а може і людства. Часто з’являються повідомлення, що в шлунку морських тварин знаходять багато кілограмів пластику, від якого вони гинуть.

– Можете поділитись із читачами деталями свого винаходу і трошки розповісти про його технологію?

– Якщо дуже коротко, то процес максимально простий і зрозумілий навіть дитині. Поки не можу розкрити вхід деталей, адже технологія тільки недавно запатентована і отримала пріоритетну довідку. Можу тільки сказати, що вся сировина для виготовлення посуду – це продукти аграрного виробництва, які на сьогодні не використовуються ніде, наприклад, при вирощуванні кукурудзи ми споживаємо тільки її плоди – решта просто залишається на полях або, взагалі, спалюється. Інколи ця сировина переробляється і стає складовою кормів для тваринництва. Властивості ж рослини дозволяють після технічної переробки (подрібнення) створювати з неї сировину, яка буде достатньо пластичною і міцною та зможе без проблем змінити пластиковий посуд, чи, наприклад, бокси для їжі, які стали популярними останнім часом. Всі інгредієнти, які задіяні в процесі виготовлення, є природного походження, а сам процес є абсолютно нешкідливим для довкілля.

– Хто з Вами в команді?

– Головним чином зараз у числі авторів запатентованого продукту є мої онуки – Бобонич Мартін та Кудрявцев Семен, з якими я спілкуюся. Є також такі підприємці, які хочуть запровадити технологію виробництва одноразового біорозкладного посуду, і я їм вдячний за таке рішення.

– Чи достатньо буде в Україні сировини, яка б стала основою для виготовлення такого посуду?

– Цілком достатньо. В нас є хороший потенціал і величезні запаси сировини, які лежать просто під ногами, або, взагалі, поки вважаються непотребом. Насправді ж, властивості рослин такі, що ми цілком можемо компенсувати пластик природними елементами, при чому, це може бути не тільки кукурудза. Серед компонентів у процесі виготовлення можуть бути і безліч інших видів рослин, які сьогодні не становлять промислового інтересу для людства. Перелік цих рослин у природі є таким, що їх застосування приведе тільки до збереження екології на Землі, бо повторне використання їх дає можливість застосувати як майбутній корм для тварин.

– Як Ви вважаєте, кого може зацікавити подібна технологія?

– Сьогодні весь цивілізований світ зрозумів, що для збереження планети необхідні радикальні і, головне, невідкладні заходи. Процес, коли країни відмовляються від використання виробів із поліетилену, – це вже невідворотній шлях, з якого ніхто не зверне. Інакше людство чекатиме екологічне фіаско і крах. Тому практично у всіх куточках світу є запит на подібні технології, який зростатиме з кожним днем. Тим більше, що виробництво еко-посуду знімає ще одну важливу проблему – він не потребує утилізації, адже є повністю природним матеріалом і може використовуватись у вторинній переробці чи просто стане добривом. Це вже на власний розсуд його власника.

– Для реалізації цієї ідеї необхідні суттєві інвестиції, які успіхи в цьому напрямі, чи зверталися Ви у профільні фонди чи інституції?

– На сьогодні до технології вже проявили інтерес у кількох європейських установах, які спеціалізуються саме на цій проблематиці. Сьогодні з ними ведуться переговори і, сподіваюсь, закінчаться вони успішно. Хотілось би знайти інвестора і в Україні, адже наша держава має всі шанси зайняти лідерські позиції в цій, поки новій, галузі, а потенціал дозволяє легко вийти на міжнародний рівень.

– Тоді, від імені наших читачів, дозволю побажати Вам успішно реалізувати хороший задум, знайти сильного інвестора, ну і не зупинятись на досягнутому.

– Щиро вдячний.

Станіслав ШУХ