«Краса в простоті» – девіз ужгородської майстрині декупажу

Декупаж – це техніка декорування різних предметів, заснована на приклеюванні малюнка, картини або орнаменту (зазвичай вирізаного) до предмета й покритті отриманої композиції лаком заради збереження, довговічності та особливого візуального ефекту.

Протягом останніх років хенд-мейд став популярним заняттям на Закарпатті. Майже щомісяця, а літньої пори й щотижня в різних куточках краю проводять різноманітні ярмарки, де майстрині можуть представити свою продукцію. Цього разу ми поспілкувалися з Ларисою Кепшою, талановитою майстринею декупажу.

Жінка розповіла, що займається хенд-мейдом близько двох років: «Усе почалося з бажання зробити для дому адвентський інтер’єрний віночок. Коли я народилася, дідусь посадив маленьку ялинку. Звісно, за роки дерево стало великим, з гарними шишками. Саме їх мені й прислала мама з Вінницької області для мого першого віночка. Тоді я купила додатковий декор і почала своє заняття. Після чого зробила кілька віночків до святкування Великодня. Потім була невелика перерва, а з приходом осені в мене знову з’явилося натхнення. Крім вінків, я робила гарні декори на стільці».

Популяризувати свою продукцію Лариса почала не одразу. Першими її клієнтами були друзі та знайомі, які дивувалися таким талантам жінки. Але чого ж майстриня перейшла на декупаж?

«Мені страшенно подобаються дощечки, коробочки для спецій та різні дрібниці для кухні, і звісно, я хотіла б мати їх для домашнього вжитку. Один нюанс – якщо купувати ці речі готовими в магазині, то виходить дорого. Спочатку я думала, що це все легко зробити власними руками: купити заготовки, наклеїти салфетку, але, як виявилося, таке заняття теж має свої нюанси», – зауважила Лариса.

Першими роботами майстрині в стилі декупаж були два невеличкі ящички для інструментів. Хоч зараз Лариса розповідає, що коли дивиться на ті свої роботи, то розуміє, наскільки вони прості порівняно з теперішніми, адже за такий короткий проміжок часу в неї з’явився власний впізнаваний стиль. Лариса часто робить якісь речі в подарунок для друзів, їй це приносить велике задоволення.

За фахом Лариса – філолог, багато років пропрацювала в школі. Після того певний час займалася туристичним бізнесом. Зараз Лариса жартома називає себе «бабусею за викликом», адже її донька живе в іншій області, тому жінка подеколи їздить до неї допомагати з дітьми.

«Я не можу зосередитись на чомусь одному: починаю певну роботу, потім вона мені набридає, тож переключаюся на щось інше, можливо, стомлююся морально. Я завжди любила щось створювати. Ще коли була в декреті з першою дитиною, шила занавіски та власноруч зробила абажур на торшер. У дитинстві виготовляла різні буси та браслети з бісеру, вишивала, багато в’язала. Так, по життю в мене то одне, то інше захоплення», – згадує майстриня.

Матеріали для роботи Лариса використовує стандартні для цієї сфери: заготовки, серветки, клей, лаки, ґрунтовку, пензлики, а зовсім недавно придбала шліфувальну машину. Жінка розповідає, що з чоловіком уже думали над тим, щоб робити дерев’яні заготовки самостійно, але потрібні кошти для закупівлі необхідних станків, інструментів, оренди відповідного приміщення. Практично всі деталі для роботи Лариса замовляє в Інтернеті.

Майстриня зізнається, що наразі найчастіше робить на замовлення дощечки, ящички для спецій, шкатулки, скарбнички, підноси – на них тепер бум. Ці речі повністю функціональні та безпечні, адже покриваються нешкідливими матеріалами на водній основі. Один бік декорується малюнком, інший обробляється сумішшю олії та бджолиного воску – так річ зберігатиметься довше. Наприклад, зараз Лариса за допомогою чоловіка почала роботу над ключницями – вона відповідає за декорування, а він прикручує крючечки.

Лариса зізнається, що знайшла задоволення для душі й намагається постійно розвиватися та рухатися вперед. Чого і вам бажаємо!

Вікторія КОПИНЕЦЬ