Юний віртуоз із Хуста підкорює публіку

На перший погляд, це звичайний, жвавий, як і всі його однолітки, 15-річний підліток. Та коли бере до рук акордеон, здається, увесь світ завмирає від божественного звучання цього інструмента.

Майстерну гру юного віртуоза оцінили не тільки в Україні, але й за кордоном: хлопець зібрав вагому колекцію музичних нагород з різних престижних всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Свого часу грав у популярному гурті «Чаламада». Наразі готується до вступу до Ужгородського державного музичного училища ім. Дезидерія Задора. Мріє про кар’єру видатного музиканта. Це все про неймовірно талановитого вихованця Хустської школи мистецтв Олександра Пораду, який у майбутньому має всі шанси стати справжньою зіркою.

Бажання грати на акордеоні виникло в Сашка ще в ранньому дитинстві. Як зізнався з усміхом, малюком дуже полюбляв мультфільм про Чебурашку й крокодила Гену, особливо йому подобалося, як останній грав на гармошці. Мріяв про таку ж. З маминих слів, у три роки таки випросив іграшковий акордеон, який побачив у вітрині магазину, дуже тішився й не випускав з рук. У шість років уперше переступив поріг Хустської школи мистецтв і почав опановувати акордеон. Спершу ледь виднівся за чималим інструментом. Виявляючи працелюбність та посидючість, послідовно освоював музичну науку, демонструючи потужний потенціал.

«Олександр – дуже обдарований юнак. Уже на другому занятті я зрозуміла, що він особливий, має прекрасні музичні здібності, тому й вимоги до нього були більшими, ніж до інших вихованців. Талант плюс наполеглива, кропітка праця і старанність як у школі, так і вдома – запорука його успіху. Першу перемогу здобув у 8 років на обласному конкурсі індивідуальних виконавців учнів молодших класів у м. Ужгороді й відтоді став отримувати високі результати, підтверджені чисельними музичними перемогами. Це все завдяки головній натхненниці його музичної кар’єри – мамі Ірині, що теж є талановитою піаністкою, викладачем Хустської школи мистецтв, з якою я завжди могла порадитися як із колегою, приміром, у підборі програми; за фінансової підтримки батька Богдана, адже більшість конкурсів є комерційними; за допомогою люблячої родини, зокрема улюбленої бабусі Ірини, тітки Мар’яни та братика Владислава. А ще Сашко дуже цілеспрямований і наполегливий, він годинами міг прослуховувати в «YouTube» різні виступи, порівнювати якість виконання і, тільки обравши краще та складніше, брався до його вивчення, звісно, врахувавши всі мої настанови. Тобто легких шляхів ніколи не шукає», – із гордістю розповідає наставниця юного музиканта, викладач відділу народних інструментів Хустської школи мистецтв Світлана Паштецька.

І дійсно хлопець є неодноразовим переможцем Всеукраїнського конкурсу-фестивалю «Таланти багатодітної родини» в номінації «Музичне виконання», лауреатом 2-ї премії ХІ Міжнародного конкурсу мистецтв «Закарпатський Едельвейс 2016» в м. Ужгороді, лауреатом 2-ї премії VІІІ Міжнародного конкурсу баяністів-акордеоністів «Inter Svitiaz accomusik 2016» у м. Луцьку, отримав 2-ге місце на обласному конкурсі виконавської майстерності учнів старших класів відділу народних інструментів шкіл естетичного виховання Закарпатської області в м. Ужгороді, має звання лауреата 2-ї премії Всеукраїнської музичної олімпіади «Голос країни» в номінації «Народні інструменти, класична програма» у віковій категорії 12–13 років у м. Києві та лауреата 2-ї премії Всеукраїнської музичної олімпіади «Голос країни» в номінації «Народні інструменти, естрадна програма» у віковій категорії 12–13 років у м. Києві. У доробку талановитого хустянина також перемоги на VІІІ Міжнародному конкурсі баяністів-акордеоністів «Perpetuum Mobile», VІ Всеукраїнському конкурсі майстерності учнів старших класів відділень народних інструментів шкіл естетичного виховання «Візерунки Прикарпаття», престижному конкурсі «Талановита молодь України» в м. Львові, а також на Міжнародному «Золотому граалі» в Болгарії.

У свою чергу, всіма музичними перемогами юнак завдячує саме своїй наставниці пані Світлані. Каже, вона навчила його мислити музикою, відчувати акордеон. Якщо б не її індивідуальний підхід, високий професіоналізм та неймовірний позитив, він би повністю не розкрився як акордеоніст. Адже окрім цього інструмента, Сашко з 8 років захоплюється грою на фортепіано (викладач Ольга Штефуца), а два останні роки успішно опановує гітару, навіть акомпанував на одному з концертів. На моє запитання, який із інструментів є улюбленим, відповів відразу, не задумуючись.

«Зовні акордеон асоціюється з маленьким фортепіано. Так, він важкий – близько 12 кілограмів, але в нього особливе звучання, звук тримається, поки натиснута клавіша. Неперевершено звучать різні стилі – від класики до бугі-вугі. Однак я прагну й далі відкривати нові грані цього інструмента.

У фортепіано свій шарм, своя історія. Воно також може бути як ніжним, так і запальним. Гітара – це вже третя історія, не менш захоплива. Кожен із цих інструментів по-своєму цікавий і викликає захоплення та бажання опанувати гру на ньому», – зізнався Сашко.

А ще юний музикант у вільний від навчання час дуже полюбляє кататися на велосипеді. Для нього байк не просто засіб для пересування, а справжній друг. Може годинами його реставрувати, тюнінгувати, а потім із друзями розробляти нові трюки та змагатись у швидкості. Каже, подібні тренування зміцнюють руки, а це важливо для гри на акордеоні.

Ось таким творчим і спортивним є юний віртуоз із Хуста. А ще він дуже любить робити подарунки. Днями одним із таких, особливо для шанувальників його творчості, став звітний концерт Сашка, який він дав в актовій залі Хустської школи мистецтв, поєднавши в репертуарі класику й естраду, зачарувавши слухачів божественною грою на акордеоні й фортепіано. Публіка віддячила талановитому музиканту шквалом овацій і вигуками «на біс», адже таку насолоду могла подарувати тільки зачарована музикою душа, яка перебуває в постійному пошуку. І ми з нетерпінням чекаємо на реалізацію її нових осяянь.

Богдана КЛЕКНЕР