Є така професія – бути чарівником

Його люблять усі: і великі, і малі. Бо Святий Миколай – це завжди відчуття дива та казки. Цей добрий вусань приносить не тільки довгоочікувані подарунки, але й атмосферу справжнього свята.

Оскільки персонаж Святого Миколая не втрачає своєї актуальності, його щороку з нетерпінням чекають усюди: біля головних ялинок на площах міст і сіл, у садочках і школах, у квартирах і будинках. Тому, починаючи із 6 грудня, у Миколая з’являється дуже багато роботи. Йому треба всюди встигнути і всіх привітати.

Про тонкощі професії чарівника ми розпитали в ужгородця Петра Ренжина, який уже не перший рік перед святами перевтілюється в цього диво-героя.

– Близько п’яти років тому мене запросили прийти в дитячий садочок у ролі Миколая. Це було абсолютно безкоштовно, мені було цікаво спробувати себе в цьому амплуа. Пригадую, тоді я ще не мав костюма Миколая, тому одягнувся як Санта. І так повелося, що з того часу вже п’ятий рік поспіль постійно прихожу туди, вітаю дітей зі святом. Звичайно, безкоштовно, – розповідає пан Петро.

Для чоловіка робота Святого Миколая не основна. Це, швидше, захоплення, яке вже з роками переросло в підробіток. Пан Петро працює в притулку для безхатьків, а також є професійним масажистом. Щоправда, кожного року перед святами бере невеличку відпустку, аби займатися улюбленою справою.

– Усе, мабуть, почалося ще зі студентських років. Тоді я часто брав участь у КВК. Нас нерідко запрошували вести різні вечірки, свята. Саме там потрібно було перевтілюватися в Діда Мороза. Потім потрохи почали запрошувати в садочки і школи. Як би там не відкидали «радянських кліше», та поруч зі Святим Миколаєм до сих пір живе Дід Мороз. Ці два персонажі, звісно, не слід ототожнювати, оскільки вони зовсім різні.

Ще починаючи цю справу, я розумів, що робота Діда Мороза дуже відповідальна і, перш ніж іти «морозити», актор повинен пересвідчитися у своїй компетентності, моральній та технічній готовності.

Якщо персонаж Діда Мороза більш бешкетний і легкий, то Святий Миколай – це дуже велика відповідальність. Для дітей він має бути прикладом мудрості, християнської любові, спокою та гармонії. Повинен упевнювати і дорослих, і дітей у тому, що все задумане обов’язково здійсниться. І що Миколай дійсно справжній.

За словами пана Петра, процес втілення у справжнього Миколая непростий. По-перше, треба мати хороший костюм. А ще бороду. І вона повинна бути не з вати, а справжня!

– Справжні священицькі ризи недешеві. Я вдячний уже покійному отцю Івану Левку, який віддав мені свої святкові золоті ризи, аби я тішив дітей. Тепер кажу, що мій костюм Святого Миколая дійсно справжній, бо дуже намолений. Окрім того, він досить дорогий. І я навіть не знаю, чи дозволив би собі пошити таке. Бо один метр цієї тканини коштує близько 10 тисяч гривень. Крім того, спеціально до свята я запускаю бороду. Пізніше ми її пофарбуємо, щоб була зовсім біла. Бо ж дітей не обдуриш! Вони дуже люблять тягати за бороду. А коли вона з вати, то всі чари вмить розвіюються.

Тож робота в Петра Ренжина розпочинається вже з 6 грудня, коли він перевтілюється в католицького Мікулаша. Цього дня ввечері зазвичай ходить по домівках. Перед тим попередньо приймаючи замовлення від дітей. Що стосується подарунків, то їх йому заздалегідь віддають батьки.

Під час візиту Миколая батьки, як правило, намагаються донести всі свої побажання до дітей. У які моменти вони були нечемні, тобто всі недоліки, які потрібно виправити.

– Під час візиту ми обов’язково фотографуємося, загадуємо бажання на наступний рік. Усе має бути не награно, просто і з душею. Окрім того, у своєму графіку я намагаюся виділити час на те, щоб бути і благодійним Миколаєм. Їду в дитячі будинки. Адже діти є дітьми всюди. Тож там так само з нетерпінням чекають на свято. Тому не завжди треба заробляти гроші, іноді потрібно й допомогти.

За словами пана Петра, без курйозів у такій справі не обходиться.

– Часто вони пов’язані з листами до Миколая. Коли діти просять одне, а я приношу зовсім інше. Бо ж сучасні батьки дуже зайняті, іноді неуважно ставляться до прохань малечі. Іноді й не читають ці листи. Тому мені доводиться по-різному викручуватися, імпровізувати на ходу.

Пригадую, у мене був досить кумедний випадок у дитячому садочку. Правда, пов’язаний не зі Святим Миколаєм, а Дідом Морозом. Після новорічного ранку малеча бажала йому різне, і ось один хлопчик так щиро побажав гарно провести новорічну ніч зі Снігуронькою. Батьки тоді трохи зі стільців зі сміху не попадали.

Подарунки в цій справі – теж річ важлива. За словами Петра Ренжина, з кожним роком діти стають дедалі вибагливішими до них. Якщо раніше раділи шоколадкам та мандаринкам, то тепер Святому Миколаю треба дуже потрудитися, аби задовольнити їхні бажання. Нерідко сучасний Миколай несе дітям досить цінні подарунки: телефони, смарт-годинники та інші девайси. Хоч насправді все залежить від можливості батьків. Але однозначно для всіх дітей насамперед важливою є увага.

Петро Ренжин розповідає, що цей рік буде теж особливо насичений, замовлень вистачає. Потрібно встигнути привітати дітей у школах і садочках, забігти додому до всіх бажаючих.

Запитую, у чому ж його секрет успіху.

– Секрет простий – потрібно відповідально ставитися до своєї роботи. Бо можна виконати замовлення так, щоб просто заробити гроші, а можна так, як би ти зробив це для своїх дітей. Тому люди з року в рік пам’ятають і замовляють.

Узагалі, починаючи із свята Миколая й до Різдва, це чудовий час, коли казка оживає і найзаповітніші мрії стають реальністю. Тож давайте завершувати на високій добрій ноті рік, що відходить у минуле. Відкривайте серця, допомагайте тим, кому потрібна ваша допомога, і будьте щасливими!

Христина БІКЛЯН