Канапки з ікрою та морозиво. Ужгородка створює вишукані мильні сувеніри

Кому влітку не хочеться морозива? Особливо у спеку… Але взявши до рук кольорові яскраві смаколики Корнелії Буришин, можна здивуватись не на жарт. Бо, незважаючи на абсолютну візуальну реалістичність, її морозиво не їстівне, воно з мила. Проте відтворене настільки довершено, що його так і хочеться скуштувати.

Та не морозивом єдиним радує краян майстриня. Із мила вона створює і канапки, і хотдоги, і піцу, і овочі та фрукти. Є в доробку майстрині й інші не менш цікаві вироби.

Тож як закарпатці спало на думку зайнятися миловарінням? Чи важко створити своїми руками таку красу? Чому головним у роботі ужгородка вважає аромати? Про це та інше вона розповіла «Карпатському об’єктиву».

Усе почалося зі свічок

Шість років тому пані Корнелія займалася свічкарством. Вчилась у подруги, яка наразі мешкає у Італії. Та коли жінка народила сина, вирішила спробувати створити для нього мило… ніжне, приємне для шкіри, анти алергенне… та ще й у вигляді тваринки, аби дитині подобалося.

«Тарасику був один рік. Я завжди йому купувала кращі засоби для гігієни. Проте одного разу замислилася: якщо я вмію працювати зі свічками, чому б не почати робити те саме з милом. Колись я в Києві проходила спеціальний курс ароматерапії, вчилась поєднувати запахи, аби досягати бажаного ефекту. У свічкарстві це дуже важливо, адже свічка має заспокоювати, допомагати релаксувати. Загалом працювати з ароматами – ціла наука. Тож її можна використовувати у багатьох сферах. І я зрозуміла, що якщо трохи повчуся миловарінню, зможу досягати виробами такого ж ефекту, як у свічкарстві. Вода – також розслабляє і під час цього процесу важливо насолоджуватися запахами, які нас оточують. Крім того, кожна мати для дитини бажає тільки найкращого. І я для Тарасика хотіла особливого мила, аби такого не було більше ні у кого, аби купання йому приносило задоволення. Коли він був дуже маленьким, до речі, то кожне занурення у воду у нас супроводжувалося сльозами. Із моїм милом він полюбив «булькатися» у ванній і це мене дуже тішило», – розповіла «Карпатському об’єктиву» умілиця.

Працювати з милом краянка почала сміливо і несподівано навіть для себе, всього-на-всього передивившись у мережі декілька відео.

«Зізнаюсь, не одразу все виходило так, як хотілося. Я мала вже молди для роботи, якими користувалася раніше, тож особливих видатків не потрібно було. Першим моїм милом була качечка для сина із легким лавандовим ароматом. Вона йому дуже сподобалася. Потім робила простенькі мандаринки, ялиночки до зимових свят для друзів та рідних. Але чогось мені не вистало. Усі вироби здавалися банально простими. Такі є в доробку практично у всіх, хто практикує миловаріння. Тоді я пройшла платний майстер-клас у однієї майстрині з Луцька. Після цього вийшла в роботі на кардинально новий рівень. Я зрозуміла: що б не створювала, головною моєю фішкою має бути реалістичність форм і запахів. У такому напрямку працюю досі, уже шостий рік поспіль», – зізналася Корнелія Буришин.

За словами майстрині, із мила можна створити багато цікавих речей. І не тільки мильні фігурки, але й різні скраби, або навіть рідке мило з приємними ароматами.

Кава та голубці з мила

Бажаного кольору ужгородка досягає за допомогою харчових барвників, а для гармонійних запахів використовує ефірні олії.

«Мильну онову можна придбати через спеціальні інтернет-магазини. Практично там отоварюється більшість умілиць. Можна виходити й на гуртових постачальників. Ефірні олії та барвники мені надсилає сестра з Чехії, там купує їх у індійському магазині. Щоб зробити фігурне мило, потрібно розтопити мильну основу, додати барвник і ароматизатор та влити у форму. Основу достатньо порізати на кубики і розігріти у мікрохвильовій печі або на водяній бані. Можна використовувати й певні фішки. Наприклад, втопити у милі кавові зерна, трояндові пелюстки, блискітки та багато чого. Якщо елементів багато, вони різні за формою та кольором, треба працювати над кожним окремо, а потім акуратно і непомітно їх з’єднувати поміж собою. Загалом нічого складного немає, просто треба мати багату фантазію і бажання працювати», – зізнається майстриня.

Найбільш цікавим своїм виробом вина вважає мильний торт.

«Я робила його для племінниці. Дуже хотілося вразити її. Їй було 10 років тоді. Виріб у висоту був 70 сантиметрів. Між іншим, один із найбільших, які я створювала. А от найменшим був жучок сонечко – всього 4 сантиметри. Ним прикрашала один із букетів. Роблю і метеликів, і усіляких інших комах. Також виготовляю різні квіткові композиції. Із квітами цікаво працювати. Їх у моєму доробку видів 20, не менше. Люблю і тваринок для діток створювати. Проте неїстівна їжа – моя найбільша слабкість», – запевняє умілиця.

Є серед виробів ужгородки і виноград, і полуниця, і персики, і яблука, і помідори, і цибуля, і ковбаси, сири, булочки, і маса готових страв.

«Маю, скажімо, в колекції піцу з мила, різні бутерброди, кашу у мильній мисці, рибу, голубці, котлети, гомбовці, сало, шинку, вареники, добру закарпатську каву у фігурний чашці, панкейки, шматочки торту, морозиво та чимало інших цікавинок», – каже вона.

Надихає майстриню найбільше кухня.

«Я дуже люблю готувати. За освітою не кулінар, але можу «дати фору» багатьом професіоналам. Страви у мене завжди смачні, випічкою рідні не можуть наїстися. Мама колись працювала шеф-кухаркою у одному відомому закладі. Вона передала мені не тільки знання, але й любов до куховаріння», – стверджує закарпатка.

Наразі пані Корнелія займається і миловарінням, і свічкарством, але більше часу усе ж проводить над створенням виробів саме з мила.

«Я люблю експерименти, мені цікаво пізнавати щось нове. Тому творчі плани маю серйозні. Хочеться відкривати для себе нові матеріали та працювати над новими виробами. Наприклад, давно цікавить полімерна глина. Із неї, скажімо, можна створювати оригінальні підставки під мило та різні підсвічники для свічок. Тобто, ваблять дотичні речі до того, чим займаюся зараз, аби вироби були ще більш досконалими і креативними», – зізнається ужгородка.

Марина АЛДОН