Анекдоти (Сторінка 3)

Тьоща зятьови: – Богдане, вріж ми ковбаски. – Кулько вам? – Та кулько не шкода. – Перебачте, мамо, я так тонко різати не вміву.

Вніманіє!!! Глядаю собі партньора по бізнесу (знання колядок обязатєльно)!

Вчора заплатилам комуналку. Позерам: грошей ще доста й на шубу. Пуйду, куплю бурячок і сельодку.

Директор автопарка у конци кожної зміни фурт цілував у губи всіх водіїв, оби взнати, ко зливає соляру…

– Мороз на вулиці, а ти без шапки. – Я після одного нещасного випадку її не ношу. – Якого ще випадку? – Кум кликав на 100 грам, а я не чув.

– Кума, ти кулько дала за свою шубу? – Ні разу, мені її ґазда купив.

– Мамо, я ся розвожу з Петром! – Чом, Оксанко? – Оказуєся, ож я му не така! Всім така, а йому не така!

– Куме, вы боли вчора у театрі? – Айно. – І як вам ся полюбило? – Булше всього мені ся полюбило, коли у кунци роздавали рехлики! Я взяв два…

– А ти даколи боявся мене втратити? – Єден раз, коли ми бігли на маршрутку, а гроші боли в тебе.

Люди добрі, уповічте, де ви берете гроші? Лем не кажіть, ош на роботі: я там была, грошей ниє!