Анекдоти (Сторінка 4)

Тьоща зятьови: – Богдане, вріж ми ковбаски. – Кулько вам? – Та кулько не шкода. – Перебачте, мамо, я так тонко різати не вміву.

Вніманіє!!! Глядаю собі партньора по бізнесу (знання колядок обязатєльно)!

Вчора заплатилам комуналку. Позерам: грошей ще доста й на шубу. Пуйду, куплю бурячок і сельодку.

Директор автопарка у конци кожної зміни фурт цілував у губи всіх водіїв, оби взнати, ко зливає соляру…

– Мороз на вулиці, а ти без шапки. – Я після одного нещасного випадку її не ношу. – Якого ще випадку? – Кум кликав на 100 грам, а я не чув.

– Іване, што ти там читаш?! – Свідоцтво про шлюб читаву. – Ба што ти там хоч найти? – Срок годности му позираву…

Мигаль не міг допустити, оби його Ержія сиділа без гроши. Тому він її устроїв на роботу.

Чоловіки май витриваліші, чим жони. Жона мало полежить і всьо, не бирує булше, йде дашто пораїти. А чоловік лежить собі дале – терпить!

У коргазі: – Чому сесь пацієнт фурт пердить? – Йсе новий персонаж у психіатрії, вун думать, ожу вун «Укргаз».

– Мамо, мамо! Смерека горить! – Синку, не горить, а сяє. – Мамо, мамо, штори сяють!