Анекдоти (Сторінка 2)

– Пішто, ото ти украв уд мене з півниці корчагу вина?! – На мою грішну душу, я – ніт! – А алібі маєш? – А ото што? – Кось тя відів у тот час, колись крав? – А, тадь Богу дяковати, нико ня не увідів!

Марк Соломонович лежить на операційному столі, хірург – його зять. Каже зятьови: – Йося, рідненький, ти главноє, коли почнеш мене оперувати, не забувай, ож кідь моя Софа стане вдовицьою, то она бізівно захоче переїхати до вас із Сарою!

Я нияк не годен порозуміти, як пов’язані горло й ноги. Намочу ноги – болить ня горло, промочу горло – заплітавуться ноги!

Газдиням на замітку: в Новорічні салати не треба добавляти сухарики – они дряпають лице.

– Василю, пак чом тулько много п’єш? – Оби бути красивим. – А вто як? – Коли я прихожу домів, мої мені фурт кажуть: «Ооо, прийшов красавец!»

– Кума, ти кулько дала за свою шубу? – Ні разу, мені її ґазда купив.

– Мамо, я ся розвожу з Петром! – Чом, Оксанко? – Оказуєся, ож я му не така! Всім така, а йому не така!

– Куме, вы боли вчора у театрі? – Айно. – І як вам ся полюбило? – Булше всього мені ся полюбило, коли у кунци роздавали рехлики! Я взяв два…

– А ти даколи боявся мене втратити? – Єден раз, коли ми бігли на маршрутку, а гроші боли в тебе.

Люди добрі, уповічте, де ви берете гроші? Лем не кажіть, ош на роботі: я там была, грошей ниє!