Анекдоти (Сторінка 1)

Єдна дівочка позад сят стала на вагы, через пувгодини изясь стала і порозуміла, ош слызы докус нич не важать…

Каждий рано вун приносив юй кавиль у постіль. Чинив, ги істинний романтик! Юй ся обставало лем перемолоти кавиль а зварити…

На ховзьких гарадичох число культурної чиляди нагле ся уминьшать. Я бо вповів – наближаться до ноля!

– Куме, шо ви ся за лице держите? – Бо мені урвали два зуби! – А чого два, ви казали, ош лем єден вас болить. – Бо у дохтора не боло здачі мені вернути.

Старі люди казали, ош не мош позиратися у дзиркало, бо коли їш – сиренчу своє проїш. І коли п’єш – проп’єш. А у бударі дзиркало вообще ліпше не вішати…

Людко, позерай який файний вечір, може зайдеме д мені вупити кавіль? Но, я не знаву, кавіль на нуч …якось не добре. Но, прошу тя! У мене не боло кавіля вже пув рока!

Паніка з кривими лабами заходить у бовт. Я у вас на гарадичох мало субі лаби не поламала! Бовташ поникав та каже: Поламатись не поламала, айбо погнулась їх читаво!

Чуєш, куме, мені дохтор каже – п’янство скорочує життя вдвічі. Ось тобі кулько року? Сорок. А кіби не пив, боло би 80!

Мамо, а корови літавуть? Нєт, а ко ти такоє дурноє уповів? Я чув, як няньо тьоті Мані казав: чекай лем, най моя корова полетить на курорт, та я ти устрою жаркі ночі!

Мужик приїхав у санаторій, звідає прохожого: І як туй у вас кормлять? Даш хліба, уповім…