5 лютого

1494 — укладено «вічний мир» між великими князями Литви й Московії — Олександром Ягеллончиком та Іваном III, що завершив литовсько-московську Прикордонну війну 1492—1494 років

1585 — у Львові засновано Успенське ставропігійське братство

1589 — першим російським патріархом поставлений митрополит Іов. Посвячення в патріархи відбулося в неділю в Успенському соборі Москви через три дні після обрання Іова на соборі єпископів Російської церкви

1721 — російський імператор Петро I заснував Духовну колегію, або Святійший синод, який повинен був керувати всіма справами російської православної церкви. Так було покладено край патріаршества у Російській імперії

1783 — в області Калабрія на півдні Італії почався землетрус, що тривав майже два місяці. Потужні підземні поштовхи й цунамі зруйнували місто Реджо-ді-Калабрія і ще 180 населених пунктів. Жертвами стихії стали близько 60 тисяч осіб, ще понад 10 тисяч життів забрали епідемії, викликані антисанітарією

1803 — реорганізація системи освіти в Росії (створення навчальних округів, а також 4 типів навчальних закладів: шкіл, гімназій, ліцеїв і університетів)

1816 — у Римі відбулася прем’єра опери Джоаккіно Россіні «Севільський цирульник» (інший варіант — 20 лютого)

1818 — після смерті Карла XIII королем Швеції та Норвегії став Карл XIV Юхан, відомий раніше як маршал Франції Жан Батіст Бернадот

1831 — російська армія в кількості 115 тисяч вояків під командуванням фельдмаршала Івана Дибича рушила на Польщу для придушення повстання, що спалахнуло наприкінці 1830 року

1850 — американська компанія «Фелікс» запатентувала арифмометр — настільну механічну обчислювальну машину для виконання чотирьох арифметичних дій

1861 — у Філадельфії (США) Коулмен Селлерс запатентував кінематоскоп

1878 — російська народниця Віра Засулич вчинила замах на петербурзького градоначальника Федора Трепова, важко поранивши його з пістолета

1887 — у міланському театрі «Ла Скала» відбулась прем’єра опери Джузеппе Верді «Отелло»

1904 — війська США покинули Кубу після шести років окупації. Президент Республіки Куба Томас Пальма подякував американцям за дружбу

1913 — у Львові у залі Українського народного дому всі українські академічні товариства («Академічна поміч», «Український студентський союз», «Академічна громада», «Основа», «Бандурист», «Медична громада», «Кружок правників» та інші) влаштували великий академічний бал

1918 — у Києві на засіданні Ради народних міністрів УНР ухвалено план організації реєстрового «Вільного козацтва» в Україні, яке мало здійснювати внутрішню охорону повітів, та проект закону про громадські роботи

— командуючий військами Народного секретаріату УСРР Муравйов віддав наказ про загальний наступ на Київ. У цей день почався штурм Печерська з боку станції Київ-Товарна і з боку ланцюгового мосту. Були зайняті робітничі околиці. Деякі частини прорвались до центру міста

— війська УНР залишили станцію Козятин

— ЦВК Рад Румчероду опублікував постанову, у якій говорилось, що він вважає себе у стані війни з Румунією і оголошувалась мобілізація загонів, сформованих на добровільних засадах, та транспортної флотилії в Одесі і Тираспольському, Херсонському, Аккерманському, Бендерському і Одеському повітах.

1919 — перша в Європі регулярна пасажирська авіалінія компанії Deutsche Luft-Reederei GmbH зв’язала в Німеччині Берлін і Веймар

— під натиском більшовицької навали українські війська (корпус Січових стрільців) остаточно залишили Київ

— вранці до Броварів під прапором Червоного Хреста прибула делегація Київської ради робітничих депутатів, яка повідомила про залишення міста військами УНР. Того ж дня Богунський і Таращанський полки під командуванням Миколи Щорса та Боженка увійшли до Києва

— у Харкові на засіданні РНК України ухвалено Тимчасове положення про організацію місцевих органів радянської влади та порядок управління. Вищою владою на місцях вважалися з’їзди рад — губернські, повітові, волосні

1920 — у Гуляйполі, після роззброєння частин Червоної армії отаман Нестор Махно у своїх листівках закликав селянство до боротьби з більшовиками

1924 — радіо ВВС почало передавати з Гринвіцької обсерваторії сигнали точного часу

1926 — збройний напад на радянських дипкур’єрів Т. Нетте (вбитий) та І. Махмасталя (поранений) на території Латвіі. День пам’яті дипкур’єрів, що загинули під час виконання службових обов’язків

1928 — німецький хімік Адольф Віндаус уперше синтезував вітамін D, брак якого спричиняє рахіт

1935 — у Нью-Йорку організатори професійного боксу прийняли рішення, що двобої за чемпіонське звання не можуть тривати більше 15 раундів

1936 — на екрани США вийшов новий фільм Чарлі Чапліна «Нові часи»

1944 — друга світова війна: радянські війська 1-го Українського фронту захопили обласні центри Луцьк і Рівне, міста Здолбунів, Острог, Ківерці, а також із боями зайняли більше 200 інших населених пунктів

— ухвалено постанову політбюро ЦК КП (б) України та указ президії Верховної Ради УРСР про утворення українського Народного комісаріату закордонних справ

1946 — набув чинності «Договір між СРСР і Польською Республікою про радянсько-польський державний кордон»

1952 — Нью-Йорк став першим містом світу, де почали використовувати триколірні світлофори

1953 — у нью-йоркському Roxy Theatre пройшла прем’єра діснеєвського фільму «Пітер Пен»

1956 — завершилися VII Зимові Олімпійські ігри на італійському курорті Кортіна д’Ампеццо

1958 — під час військових навчань поблизу узбережжя Джорджії в авіакатастрофі загублено водневу бомбу, яку не вдалося знайти досі

Майк Тайсон

1960 — прийнято постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР про організацію в Москві Університету дружби народів (із 1961 року він носить ім’я Патріса Лумумби)

1971 — з’явився фондовий індекс NASDAQ («Автоматизовані котирування Національної асоціації дилерів із цінних паперів США»)

1982 — через польські події уряд Великобританії запровадив економічні санкції проти СРСР

1986 — в СРСР прийнято постанови про створення кооперативів у сфері споживання, громадського харчування та послуг

1991 — столиця Киргизії, що 65 років носила ім’я Фрунзе, перейменована в Бішкек

1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Норвегією

1994 — на ринку Маркале у столиці Боснії і Герцеговини Сараєво вибухнула 120-мм мінометна міна. Загинуло 68 осіб, 144 було поранено. В обстрілі звинуватили сербську сторону, хоча прямих доказів цього не було

1998 — у Сімферополі вибухом смертельно поранений заступник голови Ради міністрів Криму Олександр Сафонцев

1999 — Майк Тайсон, колишній чемпіон світу з боксу серед професіоналів, одержав рік тюрми за побиття двох людей, машина котрих зіткнулася з автомобілем Тайсона. Боксер відсидів лише 3,5 місяці

2004 — загадково зник екс-спікер Держдуми Росії, колишній голова Радбезу РФ Іван Рибкін, що висунув свою кандидатуру на пост президента Росії. Невдовзі він, відомий як ставленик олігарха Бориса Березовського, з’явився у Києві

2009 — отримавши викуп 3 млн. 200 тис. доларів, сомалійські пірати відпустили судно «Фаїна», у складі екіпажу якого було 17 українців. Судно перебувало у полоні з 25 вересня 2008 р

У цей день народились

1812 — Жорж Шарль Дантес, французький барон, вбивця О. Пушкіна.

1840 — Гайрам Стівенс Максим, американський конструктор зброї, винахідник кулемета.

1840 — Джон Бойд Данлоп, шотландський ветеринар, винахідник пневматичних шин

1851 — Іван Ситін, російський видавець і просвітник.

1878 — Андре-Густав Сітроен, французький інженер і промисловець, творець однойменної автомобільної компанії.

1914 — Вільям Берроуз, американський письменник, натхненник руху бітників.

1934 — Генк Аарон, американський бейсболіст.

1939 — Рустам Ібрагімбеков, азербайджанський письменник, кіносценарист («Біле сонце пустелі»).

1943 — Майкл Манн, американський кінорежисер, сценарист, продюсер.

1948 — Свен Горан Ерікссон, шведський футбольний тренер («Лаціо» Рим, збірна Англії).

1985 — Кріштіану Роналду, португальський футболіст, нападник збірної та іспанського «Реала».

1992 — Неймар, бразильський футболіст, нападник збірної Бразилії з футболу та іспанської «Барселони».

Цього дня померли

1590 — Бернардіно де Саагун, іспанський священик, перекладач, історик з доколумбової Мексики.

1615 — Такаяма Укон, японський політичний, військовий і релігійний діяч.

1679 — Йост ван ден Вондел, нідерландський поет і драматург; один з найяскравіших представників «Золотого століття» нідерландської літератури, основоположник нідерландської національної драми.

1714 — Карло Фонтана, італійський архітектор, скульптор та інженер.

1818 — Карл XIII, король Швеції і Норвегії.

1881 — Томас Карлайл, британський історик і філософ.

1925 — Антті Аматус Аарне, фінський фольклорист, автор загальновизнаної у світі класифікації казкових сюжетів.

1935 — Григорій Беклемішев, український піаніст, композитор, педагог.

1999 — Василь Леонтьєв, американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки (1973).

2006 — Іван Крестьянкін, архімандрит Псково-Печерського монастиря, один із трьох найшанованіших церковним народом православних духівників сучасної Росії.

2010 — Ашимов Байкен Ашимович, державний і партійний діяч, Герой Соціалістичної Праці (*1917).