15 січня

1700 — Петро I велів дворянам змінити довгий та незручний одяг на європейські костюми.

1776 — у Львові вийшов перший примірник «Gazette de Leopol», першого відомого періодичного видання на території України.

1790 — у Франції запроваджено новий адміністративний поділ. Країну розділяють на 83 департаменти.

1797 — Джон Етерінгтон з Лондона вперше у Великій Британії почав продаж у своєму магазині нового типу головного убору — циліндра.

1892 — у газеті «Triangle» в місті Спрингфілд, штат Масачусетс, де виникла гра баскетбол, автор гри доктор Джеймс Нейсміт вперше опублікував 13 правил її проведення.

1907 — доктор Лі де Форест, визнаний у світі як «батько радіо і дід телебачення», запатентував трьохелектродну вакуумну трубку, пристрій, котрий дав змогу перетворити радіо на практично використовуваний пристрій передачі голосу та музики.

1919 — після провалу збройного комуністичного повстання в Берліні, урядові війська схопили і без суду стратили ініціаторів повстання, засновників німецької Компартії 48-річних Карла Лібкнехта і Розу Люксембург.

1943 — у штаті Вірджинія (США) завершили будівництво Пентагону — найбільшої офісної споруди у світі, в якому базується Міністерство оборони США.

1945 — відділи НКВС штурмували «бандерівську столицю» — містечко Космач. У ході бою загинув командир дивізії ВВ НКВС Герой Радянського Союзу полковник М. Дергачов; Березівською сотнею керував Мирослав Симчич.

1951 — західнонімецький суд виніс вирок у справі Ільзе Кох, дружини коменданта концентраційного табору Бухенвальд, звинуваченої у знущаннях та вбивствах в’язнів і прозваної за свою надмірну жорстокість «бухенвальдською відьмою». Її було засуджено до пожиттєвого терміну ув’язнення. У 1967 році Ільзе Кох наклала на себе руки, повісившись на мотузці, сплетеній із простирадл.

1970 — 28-річний полковник Муаммар Каддафі, котрий прийшов до влади в Лівії у 1969 р. в результаті військового перевороту і повалення влади короля Ідріса, проголошений прем’єр-міністром країни.

1986 — у радянських газетах опубліковано заяву Генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова, у якій проголошено «програму поетапної ліквідації до 2000 року всіх видів ядерних озброєнь».

1992 — Бернерс-Лі Тім, «батько World Wide Web», випустив веб-браузер — програму, яка дає можливість переглядати ресурси інтернету.

— європейська спільнота визнала незалежність Хорватії та Словенії, колишніх югославських республік, які перебували у федерації з 1918 року.

— Президією Верховної Ради України затверджено музичну редакцію Державного гімну України, автором якої є Михайло Вербицький

— Ямайка і Австрія визнали незалежність України.

— Україна встановила дипломатичні відносини з Грецією.

1993 — у США на телеканалі NBC вийшла в ефір остання (2137) серія «Санта-Барбари».

1994 — у результаті проведеного в Туркменістані референдуму повноваження голови республіки Сапармурата Ніязова продовжені з п’яти до десяти років.

— за нез’ясованих обставинах безвісти зник український політик Михайло Бойчишин.

2001 — почав працювати сайт Вікіпедія.

2006 — вперше Президентом Чилі стала жінка — Мішель Бачелет.

2009 — екіпаж американського аеробуса А-320 зміг врятувати від загибелі 146 пасажирів, посадивши літак із зупиненими двигунами на воду річки Гудзон посеред Нью-Йорка. Двигуни аеробуса відмовили внаслідок зіткнення зі зграєю гусей на висоті 850 м після зльоту з аеропорту «Ла Гуардія».

Цього дня народились

1622 — Мольєр (Moliere), дійсне ім’я й прізвище Жан Батист Поклен, французький драматург, актор, театральний діяч (помер 1673).

1794 — Олександр Сергійович Грибоєдов, російський письменник («Горе від розуму»; помер 1829).

1841 — Архип Куїнджі, український живописець-пейзажист («Після дощу», «Українська ніч», «Чумацький шлях», «Місячна ніч на Дніпрі», «Захід сонця в степу»).

1850 — Міхай Емінеску (Mihai Eminescu), визначний румунський поет-романтик (помер 1889).

— Софія Василівна Ковалевська, російський математик, письменниця й публіцистка (пом. 1891).

1869 — Станіслав Висп’янський (Stanislaw Wyspianski), польський поет, драматург, художник (пом. 1907).

1871 — Агатангел Кримський, український історик, письменник, перекладач, один з організаторіа Академії Наук України (1918 року).

1872 — Арсен Борисович Коцоєв, один із засновників осетинської художньої прози, автор численних розповідей на осетинській мові, перекладач повістей А. С. Пушкіна (пом. 1944).

1891 — Осип Мандельштам, російський поет (пом. 1938).

1906 — Арістотель Онассіс, грецький судновласник, фінансовий магнат.

1908 — Едвард Теллер, американський фізик-ядерник мадярського походження, один з розробників атомної бомби (1945 рік) і керівник проекту зі створення водневої бомби (1952 року).

1912 — Ганькевич Анатолій Борисович, директор Чорноморського суднобудівного заводу (1950−1979 рр.).

1913 — Олександр Маринеско, радянський військовий моряк-підводник, командир Червонопрапорного підводного човна С-13 Балтійського флоту, капітан 3-го рангу, Герой Радянського Союзу.

1915 — Лео Мол (Леонід Григорович Молодожанин), канадський скульптор і живописець українського походження

1917 — Євген Олексійович Лебедєв, актор театру й кіно, народний артист СРСР.

1918 — Гамаль Абдель Насер, другий президент Єгипту, Герой Радянського Союзу (пом. 1970).

1929 — Мартін Лютер Кінг (Martin Luther King), лідер боротьби за цивільні права чорношкірих американців (пом. 1968).

1945 — Максим Ісаакович Дунаєвський, російський композитор (музика для к/ф « Д’артаньян і три мушкетери», «Діти капітана Гранта»).

1955 — Хосе Монтілья Аґілера, каталонський та іспанський політичний діяч, 128 Президент Жанаралітату (національного уряду) Каталонії.

1963 — Брюс Шнайер, найвідоміший американський криптограф.

1981 — Армандо Крістіан Перес, популярний в цей час іспанський співак, відомий, як Pitbull

У цей день померли

1788 — Гаетано Латілла, італійський оперний композитор.

1955 — Ів Тангі, французький художик-сюрреаліст.

1967 — Бурлюк Давид Давидович, український художник-футурист, поет, теоретик мистецтв, видавець.

1979 — Якимович Олесь Іванович, білоруський письменник радянської доби.

2000 — Іванов Сергій Петрович, український кіноактор, знявся у фільмах «В бій ідуть лише старі», «Дні Турбіних», «Ати-бати, йшли солдати…» та ін.

2009 — Вероніка Борисівна Дударова, російський диригент, народна артистка СРСР

2010 — Маршалл Воррен Ніренберг, американський біохімік і генетик, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1968 року за розшифровку генетичного коду