29 листопада

1830 — у Варшаві почалось польське національно-визвольне повстання. Російський цісаревич Костянтин Павлович ледь не загинув і відступив із царськими військами за Буг. Повстання було придушене 1831 року.

1899 — засновано іспанський футбольний клуб «Барселона».

1929 — американський пілот Річард Берд з трьома компаньйонами першим у світі перелетів Південний полюс літаком.

1945 — югославська скупщина проголосила Югославію Федеративною Народною Республікою

1947 — Генеральна Асамблея ООН ухвалила рішення про розділення підмандатної території Палестини і створення там незалежних єврейської й арабської держав. Наслідком цього рішення стала поява Держави Ізраїль.

1959 — церемонію вручення нагород «Ґреммі» вперше показали по американському телебаченню. Серед лауреатів були Френк Сінатра та Дюк Еллінґтон.

1963 — президент США Ліндон Джонсон підписав розпорядження про заснування Комісії на чолі з Верховним суддею Ерлом Ворреном для розслідування замаху на президента Джона Кеннеді, вчиненого тиждень перед тим.

1990 — Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію, яка дозволяла застосувати проти Ірака силу у разі, якщо він не виведе свої війська з Кувейту до 15 січня 1991 року.

1994 — ВР України ратифікувала Конвенцію про охорону біологічного різноманіття, підписану 11 червня 1992 у Ріо-де-Жанейро.

1996 — міжнародний трибунал з колишньої Юґославії виніс свій перший вирок. До 10 років тюремного ув’язненння був засуджений хорват Дражен Ердемович, визнаний винним у злочинах проти людяності під час громадянської війни в Боснії.

1999 — з метою запровадження атрибутів української державності Указом Президента № 1507/99 було постановлено, що офіційними символами глави держави є: Прапор (штандарт) Президента України, Знак Президента України, Гербова печатка Президента України, Булава Президента України.

2007 — депутати від виборчих блоків «БЮТ» та «Наша Україна — Народна Самооборона» створили коаліцію у новообраній Верховній Раді 6-го скликання

У цей день народились

1427 — Казимир IV Ягеллончик, Великий князь Литовський, король Польський († 1492)

1656 — Едмонд Галлей, англійський астроном і геофізик

1778 — Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко, український письменник (помер 1843)

1797 — Ґаетано Доніцетті (Gaetano Donizetti), італійський композитор (помер 1848).

1802 — Вільгельм Гауф (Wilhelm Hauff), німецький письменник-казкар (Маленький Мук, Карлик ніс) (помер 1827).

1803 — Крістіан Доплер (Christian Doppler), австрійський фізик, математик, астроном; теоретично пояснив залежність частоти звукових і світлових коливань від швидкості руху джерела випромінювання і спостерігача (ефект Доплера, 1842) (помер 1853).

1823 — Симонів Матвій (Номис Матвій), український етнограф і фольклорист (помер 1901).

1874 — Антоніо Еґаш Моніш (Antonio Egas Moniz), португальський невропатолог, засновник сучасної психохірургії, лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології (1949) за впровадження хірургічного методу лікування шизофренії (лоботомія) (помер 1955).

1899 — Григорій Стрілець (Косинка), український письменник (розстріляний 1934).

1932 — Жак Ширак (Jacques Chirac), французький політик — мер Парижа (1977–1986), прем’єр-міністр Франції (1974–1976, 1986–1988), президент Франції (з 1995 р.).

1947 — Петра Келлі, німецький політик, засновниця Партії Зелених Німеччини (померла 1992).

1947 — Мірза Хазар, єврейський, азербайджанський, згодом ізраїльський радіожурналіст, публіцист, перекладач Біблії на азербайджанську мову.

1960 — Тетяна Назарова, народна артистка України, акторка Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки.

1978 — Андрій Воробей, український футболіст («Шахтар» Донецьк, збірна України), найкращий бомбардир чемпіонату України (2000).

Цього дня померли

1314 — Філип IV Французький (Philippe IV le Bel), король Наварри з 1284 та Франції з 1285 (*1268).

1378 — Карл IV (Charles IV), Імператор Священної Римської Імперії (з 1355; *1316).

1516 — Джованні Белліні (Giovanni Bellini), венеційський живописець, автор картин на релігійні та міфологічні теми (*близько 1430).

1543 — Ганс Гольбейн молодший (Hans Holbein), німецький художник-портретист, придворний живописець англійського короля Генріха VIII, автор численних портретів видатних сучасників (*1498; помер у Лондоні від чуми).

1643 — Клаудіо Монтеверді (Claudio Monteverdi), італійський композитор, автор опер і мадригалів, що вважається першим класиком опери (*1567) ).

1780 — Марія Терезія (Maria Theresia), знаменита правителька Габсбурзької монархії. Повний титул — ерцгерцоґиня Австрійська, велика герцоґиня Тосканська, королева Угорщини і Чехії. Старша дочка імператора Священної Римської імперії Карла VI Габсбурґа. Правила близько 40 років, в Австрії відома як «королева-мати». Мала 16 дітей, двоє з яких стали в майбутньому цісарями — Йосиф II (співправитель Марії Терезії з 1765 р.) і Леопольд II (*1717).

1813 — Джамбаттіста Бодоні (Giambattista Bodoni), італійський друкар і книговидавець, творець одного з типів класичного шрифту (антиква Бодоні), автор книги «Посібника з друкарства», що справила великий вплив на друкарську справу в Європі (*1740).

1852 — Авґуста Ада Байрон-Кінґ, графиня Лавлейс (Augusta Ada King Byron; нар. 1815), дочка англійського поета Джорджа Байрона, помічниця Чарльза Беббіджа, конструктора однієї з перших обчислювальних машин, для якої Ада Лавлейс написала першу у світі проґраму. На її честь одну з перших мов проґрамування названо АДА.

1924 — Джакомо Пуччіні (Giacomo Puccinni), італійський композитор, останній із плеяди композиторів, що символізують 300-літній розквіт італійської опери, автор опер «Манон Леско», «Богема», «Тоска», «Чіо-Чіо-сан» (*1858; помер від раку у Брюсселі).

2001 — Джордж Гаррісон, англійський рок-музикант, співак та композитор. Найбільше прославився як гітарист гурту «The Beatles».

2008 — Йорн Утзон, данський архітектор, спроектував будівлю опери Сіднея.

2010 — Белла Ахмадуліна, російська поетеса