8 листопада

1090 — Митрополит Єфрем освятив Св. Михайлівський собор у Переяславі.

1519 — Ернан Кортес прибув до Теночтітлану.

1620 — Битва на Білій Горі поблизу Праги.

1655 — московсько-козацьке військо після сплати викупу зняло облогу Львова.

1699 — Петро І видав перший указ про набір рекрутів, що стало початком створення регулярної російської армії.

1793 — Лувр відкрився для публіки.

1863 — У Києві відкрито міське відділення Російського музичного товариства.

1867 — Оперою Олексія Верстовського «Аскольдова могила» розпочав свій перший сезон постійний оперний театр у Києві (нині — Національна опера України).

1895 — Вільгельм Рентген винайшов X-промені під час дослідів з електрикою.

1909 — Відбулись установчі збори членів Київського товариства повітроплавання.

1917 — більшовики захопили Зимовий палац у Петрограді, II з’їзд Рад проголосив перемогу більшовицької революції.

1918 — У Пряшові закарпатські українці створили Руську народну раду.

1920 — Розпочалася Перекопсько-Чонгарська операція в Криму.

1923 — Гітлер здійснив невдалу спробу путчу в Мюнхені.

1927 — Закладено Дніпровську гідроелектростанцію потужністю 650 тис. кінських сил.

1927 — У Харкові відкрилася перша державна республіканська художня виставка «10 років Жовтню».

1935 — У Чернігові відкрито Літературно-меморіальний музей М.М. Коцюбинського.

1939 — У Мюнхені тесля Георг Ельзер вчинив невдалий замах на життя Гітлера.

1943 — в СРСР засновані вищий військовий орден «Перемога» й солдатський орден Слави 1-го, 2-го та 3-го ступенів.

1943 — війська 1-го Українського фронту зайняли районні центри Київської області — Макарів та Бишів.

1975 — У Ризі на кораблі «Сторожевой» розпочалось антиурядове повстання.

1999 — Папа Римський Іван-Павло II вперше в історії папства відвідав Грузію.

2004 — Президент Республіки Польща Александр Квасневський заявив, що демократія в Україні невпинно розвивається, про що свідчать українські президентські вибори.

У цей день народились

1517 — Дмитро Байда-Вишневецький, перший український гетьман (1550–1563), засновик першої Запорозької Січі на острові Хортиця, жорстоко страчений османами (повішений на гаку за ребро).

1758 — Мелетій Модест (світське ім’я — Михайло) Гриневецький, український церковний діяч, історик, джерелознавець, педагог, краєзнавець і колекціонер.

1837 — Ілля Чавчавадзе, грузинський письменник, основоположник критичного реалізму в грузинській літературі; активний діяч національно-визвольного руху Грузії, убитий агентами царської поліції.

1848 — Готлоб Фреге, німецький логік, математик і філософ. Поклав початок теорії математичного доведення. Праці Фреге заклали основи логічної семантики.

1868 — Марія Грушевська, українська громадська діячка, перекладачка, педагог. Дружина Михайла Грушевського.

1878 — Аврам Гребень, український лірник. Виконував думи, історичні, соціально-побутові, сатиричні пісні. З

1883 — Остап Луцький, український громадсько-політичний діяч, публіцист, поет, теоретик раннього українського модернізму, один з активних учасників літературного процесу початку ХХ ст.

1888 — Дмитро Ровинський, український актор і режисер, театральний діяч.

1891 — Олесь Досвітній, український письменник

1898 — Микола Ледянко, український письменник. Автор роману-трилогії «На-гора!», збірок оповідань і новел «Барило руде», «Сестра», «Аврал» та ін.

1900 — Марґарет Мітчелл, американська письменниця.

1908 — Михайло Різник, український шрифтознавець, книжковий графік.

1918 — Дмитро Прилюк, український публіцист, письменник, педагог, один з фундаторів українського журналістикознавства, професор Київського державного університету.

1923 — Джек С. Кілбі, американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (2000; спільно з Ж.Алферовим і Г.Кремером). Творець першої у світі інтегральної схеми (мікрочипу).

1935 — Дмитро Квецко, український дисидент, лідер й ідеолог підпільної організації «Український національний фронт» (1964–1967), багаторічний радянський політв’язень.

1938 — Володимир Веклич, український вчений, винахідник тролейбусного поїзда.

Цього дня померли

306 — Дмитрій Солунський, святий великомученик із м. Солунь (Салоніки) в Греції

1674 — Джон Мілтон, англійський поет, прозаїк, відомий епічною поемою «Втрачений рай»

1943 — Федір Балавенський, український скульптор. Серед творів погруддя М.Лисенка, надгробок М.Кропивницького в Харкові, портрет Т.Шевченка.

1953 — Іван Бунін, російський письменник, перший російський лауреат Нобелівської премії з літератури (1933).

1985 — Яків Якович Гніздовський, український художник, графік, кераміст, мистецтвознавець

1986 — В’ячеслав Молотов, останній сталінський нарком.

1998 — Джон Хант, видатний британський альпініст, керівник першої успішної експедиції на найвищу вершину світу Еверест (29 травня 1953 р).

2005 — Чмутіна Наталія Борисівна, Народний архітектор Української РСР, професор Української академії мистецтв.

2007 — Рохір ван Аарде, нідерландський письменник та журналіст, автор роману «Замах» про політичне вбивство Степана Бандери.

2009 — Віталій Лазарович Гінзбург, радянський і російський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики (2003)

2011 — Валентин Козьмич Іванов, радянський футболіст та тренер, олімпійський чемпіон, чемпіон Європи