9 жовтня

1621 — У Хотині після війни підписано мирний договір між Річчю Посполитою і Османською імперією, за яким Річ Посполита зобов’язувалась утримувати козаків від походів на татарські і османські володіння, а Османська імперія — своїх вассалів від нападів на територію Речі Посполитої.

1655 — Перемога гетьмана Богдана Хмельницького над поляками під Городком коло Львова.

1708 — Розгром військами під командуванням Петра I корпусу Левенгаупта в битві при Лєсной під час Північної війни 1700—21

1760 — Узяття Берліну російськими військами під час Семирічної війни.

1779 — Перші бунти проти введення устаткування для прядіння бавовни, починаються в Манчестері.

1789 — У Франції заборонені тортури.

1780 — У Пруссії відмінена особиста залежність селян від поміщиків.

1874 — Створення Всесвітнього поштового союзу. Цього дня починаючи з 1957 року відзначається Всесвітній день пошти.

1918 — Обрання Фрідріха Карла Гессенського королем Фінляндії.

1920 — Польські частини під командуванням генерала Л. Желіговського зайняли Вільнюс.

1928 — У Львові засновано греко-католицьку Богословську академію.

1942 — Верховна рада СРСР ухвалила указ про встановлення повної єдиноначальності та скасування інституту військових комісарів у Червоній армії.

1943 — Повне звільнення Таманського півострова, що завершило Новоросійсько-Таманську операцію і Битву за Кавказ під час Другої світової війни.

1944 — Вийшов указ НКВС/НКДБ «Про заходи із посилення боротьби з оунівським підпіллям і ліквідації озброєних банд ОУН у західних областях України».

1962 — Проголошення незалежності Уганди.

1963 — У повітря вперше піднявся гвинтокрил Мі-8.

1968 — Відкрився великий судовий процес над тими, хто 25 серпня 1968 р. вийшов на Красну площу в Москві з лозунгами: «Руки геть від ЧССР!», протестуючи проти радянської окупації Чехословаччини.

1975 — Академіку Андрію Сахарову присуджена Нобелівська премія миру

1980 — Нобелівська премія з літератури присуджена польському поету Чеславу Мілошу.

1989 — На Центральному ТБ СРСР відбувся перший телесеанс А. Кашпіровського.

1989 — В СРСР визнано право працівників на страйк.

1991 — Зареєстровано Союз молодіжних організацій України, створений замість розпущеного комсомолу.

2006 — Випробування Північною Кореєю ядерної зброї.

У цей день народились

1201 — Робер де Сорбон, французький богослов, засновник Сорбонни (†1274).

1201 — Дініш I — король Португалії (1279–1325; †1325).

1796 — Сергій Муравйов-Апостол, декабрист.

1835 — Сен-Санс Каміль, французький композитор.

1874 — Реріх Микола Костянтинович, художник, археолог, мандрівник, громадський діяч.

1879 — Макс фон Лауе, німецький фізик, лауреат Нобелівської премії за відкриття дифракції рентгенівських променів на кристалах.

1900 — Елмер Сноуден, американський джазовий банджоїст і гітарист (пом. 1973).

1904 — Бажан Микола Платонович, академік, письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, поет.

1908 — Швядас Йонас, литовський композитор і хоровий диригент.

1908 — Таті Жак, французький кінорежисер, лауреат «Оскара» (†1982).

1926 — Євстігнєєв Євген, російський актор.

1940 — Леннон Джон, британський рок-музикант, співак, композитор, поет, художник, соліст гурту «Бітлз».

1959 — Нємцов Борис Юхимович, державний діяч РФ

1975 — Андрій Водичев, український актор львівського театру імені Леся Курбаса, лауреат Шевченківської премії

1977 — Єгор Бероєв, російський актор

Цього дня померли

1469 — Філіппо Ліппі, флорентійский художник, видатний майстер раннього Відрождення. Батько відомого художника доби італійського Відродження Філіппіно Ліппі.

1537 — Ганс Кранах, німецький художник, старший син і учень Лукаса Кранаха Старшого.

1597 — Асікаґа Йосіакі, — 15-й і останній сьоґун сьоґунату Муроматі.

1841 — Шинкель Карл Фрідріх, німецький) архітектор художник (*1781).

1852 — Княжевич Микола Максимович, поет.

1857 — Рессель Йозеф, австрійський винахідник чеського походження, що запропонував нового рушія для судна — грібний гвинт, що поміщається в кормовій частині, і що побудував перший у світі пароплав «Чивета» з грібним гвинтом (*1793).

1918 — Карабацек Йозеф, австрійський сходознавець (*1845).

1934 — Александр І, король Югославії вбитий у Марселі.

1937 — Дітеріхс Михайло Костянтинович, діяч Білого руху (*1874).

1943 — Зєєман Пітер, голландський фізик, лауреат Нобелівської премії 1902 спільно з Гендріком Лоренцем «на знак визнання видатного внеску, який вони внесли своїми дослідженнями впливу магнетизму на випромінювання» (*1865).

1967 — Гевара Ернесто Че, латиноамериканський революціонер, команданте Кубинської революції 1959; *1928).

1974 — Шиндлер Оскар, німецький бізнесмен, що врятував в роки війни 1100 жидів *1908.

1984 — Мішо Анрі, французький поет бельгійського походження, художник (*1899).

1994 — Каретников Микола Миколайович, композитор, автор опер «Тіль Уленшпігель», «Містерія апостола Павла», балетів «Крихітка Цахес», «Ваніна Ваніні» (*1930).

1999 — Вест Моріс, австралійський письменник («Адвокат диявола», «Навігатор»; *1916).

2001 — Рос Герберт, американський режисер (*1927).

2005 — Читті Серджо, італійський режисер (*1933).

2007 — Погрібний Анатолій Григорович, український літературознавець, письменник, критик і публіцист, громадський діяч