І дід, і батько Андрія Левка були засуджені радянською системою

На території греко-католицької церкви в Білках Іршавського району є поховання. Могили доглянуті, на деяких ростуть квіти.

Під час престольного празника на Петра і Павла побачила сивочолого чоловіка, який запалював свічку на одній з могил. Познайомилися. Андрію Левку 78 років. Проживає в Кушниці. Це могила його бабусі – Ганни Бенци (Поради). Декілька разів у рік він приїжджає сюди, аби доглянути могилу, запалити свічку і помолитися за упокій своєї бабусі, яка померла у 50-річному віці. Чоловік розповів мені дуже зворушливу історію про своїх предків – дід та батько були арештовані радянською владою за те, що служили Мадярщині. Жодних компенсацій ані з одного, ані з другого боку родина не отримала.

– Мій дідо Бенца Юрій Юрійович жив у Білках, мав землі, займався сільським господарством. Був депутатом у парламенті в Будапешті. Його жона померла 1939 року. Тоді великих людей та членів їхніх родин ховали на території церкви. У мене є фотографія, де баба тримає мене на руках. Тоді мені було лише рік. Як на Закарпаття прийшли руські, то діда арештували, повезли до Львова, там засадили в тюрму, де і помер. Місце поховання родині невідоме, – схлипує чоловік. Рукою витирає сльози.

Від радянської влади потерпів і батько Андрія Олександровича.

-Няньо був мадяром, родом з Хустщини. У Білки вженився. Мав бойню, ковбасний цех. Жили ми добре,бо батьки змагалися. Під час Другої світової війни воював у мадярській армії, командував полком. Як прийшли руські, його арештували. П’ять років був на засланні в Росії. Нас було четверо хлопців, нелегко було мамі з нами. Батько повернувся додому, але жив недовго, – важко зітхає мій співрозмовник.

Син пана Андрія Віталій звертався в обласний архів, аби дізнатися бодай щось про свого прадіда, але відповіді не отримав.

– Чотири роки тому я написав листа директору архіву, але відповіді не отримав. Через революції та бізнес мені ніколи тим питанням було займатися, – каже чоловік у телефонній розмові кореспонденту «Карпатського об’єктиву». – Зараз один бізнес закриваю, бо не можу тягнути, то, можливо, після Нового року цим питанням займуся.

Тетяна Грицищук, фото автора

На фото: 78-річний Андрій Левко з Кушниці регулярно приїжджає до Білок, аби доглянути могилу своєї бабусі, запалити свічку й помолитися за її упокій