4 жовтня

1535 — надруковано першу англомовну Біблію («Біблія короля Якова»).

1582 — Папа Римський Григорій XIII оголосив про проведення реформи календаря, яка мала за мету ліквідувати помилку в обчисленні дат: з моменту введення юліанського календаря до XVI століття «набігла» різниця в 10 днів порівняно з астрономічною датою. Згідно з нововведенням Папи, після 4 жовтня 1582 року одразу ж наступало 15 жовтня. Новий календар отримав назву «григоріанського».

1675 — голландський фізик Хрістіан Гюйґенс запатентував кишеньковий годинник

1762 — у Відні відбулась прем’єра опери німецького композитора Крістофа Ґлюка (1714–1787) «Орфей і Еврідіка»

1772 — під час церемонії у Львові Антон фон Перґен від імені імператорів Марії Терези та Йозефа ІІ офіційно проголосив про повернення Королівства Галичини та Володимирії під владу монарха Угорщини, який мав право претендувати на Галицько-Волинське князівство — Русько королівство — з часів середньовіччя.

1780 — після загибелі свого керівника члени експедиції англійського мореплавця Джеймса Кука повернулися на батьківщину

1812 (21 вересня за ст. ст.) — в Криму заклали Нікітський ботанічний сад

1830 — у результаті повстання в Брюсселі проти нідерландського короля Вільгельма I Оранського було проголошено незалежність Бельгії

1875 — декретом австро-угорського цісаря Франца-Йосифа I засновано університет у Чернівцях (тепер Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича)

1883 — вперше вирушив у рейс «Східний експрес», що з’єднав Османську імперію з Західною Європою

1890 — у Львові створено Русько-Українську Радикальну Партію — першу українську політичну партію

1900 — розпочала роботу Львівська опера, зараз — Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької.

1904 — у Швеції створено футбольний клуб «Ґетеборґ»

1910 — у Португалії скинуто королівську владу, країну проголошено республікою

1911 — у Лондоні введено в дію перший у світі ескалатор

1916 — заснований Романов-на-Мурмані, згодом перейменований у Мурманськ.

1927 — у Брюсселі за ініціативою Міжнародної організації праці засновано Міжнародну асоціацію соціального забезпечення

1937 — у газеті «Правда» з’явилася критична стаття, згідно з якою українську мову потрібно більше наблизити до російської (див. Харківський правопис)

1941 — у ході Другої Світової війни німецькі війська зайняли місто Запоріжжя

1947 — ЦК КП (б) У ухвалив рішення про створення 7 спеціальних оперативних груп для ліквідації членів Центрального та крайових проводів ОУН

1948 — Рада Міністрів СРСР прийняла ухвалу про виселення сімей «бандитських і націоналістичних елементів»

1957 — з космодрому Тюратам в Казахстані запущено перший у світі штучний супутник Землі під назвою «Супутник-1». ООН проголосив цей день Днем початку космічної ери людства

1958 — із Лондона до Нью-Йорку розпочалися перші регулярні трансатлантичні рейси реактивних літаків

1965 — Папа Римський Павло VI видав буллу, якою зняв з євреїв звинувачення у смерті Ісуса Христа

Ту-154

1968 — відбувся перший політ пасажирського літака Ту-154

1989 — у Києво-Печерській лаврі відкрито духовну семінарію Руської Православної церкви

1991 — лідери всіх республік СРСР, крім прибалтійських, підписали договір про економічне співробітництво

1992 — Конфедерація народів Кавказу зажадала від Росії та Грузії визнання незалежності Чечні, Абхазії та Південної Осетії.

1993 — після 10-годинної атаки урядові війська взяли штурмом будівлю Верховної Ради Росії. Були заарештовані лідери антиєльцинської опозиції.

1994 — У Швейцарії спалили себе 48 членів секти «Орден Храму Сонця»

2001 — англійські вчені розшифрували генетичний матеріал бактерії, що викликає чуму

У цей день народились

973 — Біруні (Абу Рейхан Мухаммед ібн-Ахмад аль-Біруні), середньоазійський вчений-енциклопедист (п. 1048)

1472 — Лукас Кранах старший, німецький художник епохи Відродження, батько Ганса Кранаха і Лукаса Кранаха молодшого.

1515 — Лукас Кранах Молодший, німецький художник-живописець, син Лукаса Кранаха Старшого, молодший брат Ганса Кранаха.

1720 — Джованні Баттіста Піранезі, італійський гравер і архітектор (п. 1778)

1814 — Жан-Франсуа Мілле, французький художник (п. 1875)

1816 — Ежен Потьє, французький поет, автор «Інтернаціоналу» (п. 1887)

1847 — Луї Анрі Буссенар, французький письменник, автор пригодницьких романів (п. 1910)

1892 — Юрій Клен (Освальд Буртгардт), український поет-неокласик (п. 1947)

1895 — Ріхард Зорге, радянський розвідник (п. 1944)

1895 — Бастер Кітон, американський комедійний кіноактор, відомий як «Велике кам’яне обличчя»; дід актора Майкла Кітона (п. 1966)

1903 — Ернст Кальтенбруннер, шеф Головного управління імперської безпеки (РСХА) нацистської Німеччини (страчений за вироком Нюрнберзького трибуналу 1946 року)

1916 — Віталій Гінзбург, радянський і російський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики (2003)

1917 — Рохір ван Аарде, нідерландський письменник та журналіст, автор роману «Замах» про політичне вбивство Степана Бандери (п. 2007)

1924 — Чарльтон Фестон, американський кіноактор, лауреат «Оскара» (за участь у блокбастері «Бен-Гур», 1959)

1934 — Виродова-Готьє Валентина Гаврилівна, український художник-живописець і педагог.

1944 — Валерій Поркуян, український футболіст, триразовий чемпіон СРСР

1946 — Сюзан Сарандон (справжнє ім’я Сюзан Ебігейл Томалінг), американська актриса, лауреат «Оскара» (за участь у фільмі «Приречений на смерть іде», 1995; інші фільми: «Атлантик-Сіті», «Тельма і Луїза», «Іствіцькі відьми», «Клієнт»)

1949 — Асанте Арманд, американський кіноактор («Полювання на диявола», «Одіссей», «Ґотті», «Стриптиз», «Суддя Дредд», «Сліпа справедливість», «Фатальний інстинкт», «Королі Мамбо»)

1959 — Кріс Лоу, британський поп-співак (учасник гурту Pet Shop Boys)

1961 — Джон Секада, американський поп-співак кубинського походження

1965 — Євгеній Касперський, російський програміст, керівник однойменної лабораторії, автор антивірусної програми AVP

1976 — Алісія Сілверстоун, американська кіноактриса («Повернення з минулого», «Бетмен і Робін», «Справжній злочин», «Нянька»)

1977 — Олена Яценко, українська гандболістка, бронзова призерка Олімпійських ігор (2004)

1980 — Томаш Росицький, чеський футболіст («Спарта» (Прага), «Борусія» (Дортмунд), «Арсенал» (Лондон) ).

Цього дня померли

1660 — Франческо Альбані, італійський художник болонської школи.

1669 — Рембрандт Гарменс ван Рейн, голландський живописець і графік (*1606)

1872 — Даль Володимир Іванович, письменник, лексикограф, етнограф. Основна праця: «Толковый словарь велікорусского наречія русского языка») (томи 1-4, 1863–1866). Літературний псевдонім: Козак Луганський.

1889 — Вальтер Олександр Петрович, український анатом та фізіолог, професор кафедри фізіологічної анатомії та мікроскопії Київського Університету.

1904 — Фредерік Бартольді, французький скульптор XIX століття. автор статуї «Свобода» в гавані міста Нью-Йорк, подарованої Францією США.

1930 — Олена Пчілка, українська письменниця (*1849)

1934 — Заньковецька Марія Костянтинівна, українська актриса і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця ХІХ і початку ХХ століть.

1947 — Планк Макс, німецький фізик, один з основоположників квантової механіки, автор праць з термодинаміки, теорії відносності, лауреат Нобелівської премії в галузі фізики (1918) (*1858)

1970 — Джоплін Дженіс, американська співачка рок-музики (причина смерті — передозування героїну) (*1943)

2009 — Мерседес Соса, аргентинська співачка, відома як «голос Латинської Америки».