Умілець із Хустщини майструє… автомобілі

У доробку Василя Ком’яті з Криви сотні виробів. Майструє умілець із усього, що є під руками. Використаний пластик, шишки, каштани, кришечки з ПЕТ-пляшок, пінопласт та інший, здавалося б, непотріб він перетворює на кумедних тваринок і комашок.

Утім найбільше дивує те, що власні експонати майстер уміє оживляти.

Формула-1 у мініатюрі

Пан Василь не має ні спеціальної педагогічної, ні технічної освіти, але навчає дітей виготовляти дива власними руками. У народні ремесла закохався змалечку, утім справді захопився виробами з деревини у 2002 році.

– Мені запропонували вести у Кривській школі гурток народних умільців, а паралельно – у районному центрі науково-технічної творчості учнівської молоді. Тоді я задумався, що би зробити таке ексклюзивне, аби зацікавити вихованців, між якими в мене, до речі, не тільки хлопці, але й чимало допитливих дівчат, – розповідає «Карпатському об’єктиву» пан Василь. – Тож спочатку я змайстрував велетенську квітку, яка згодом відправилася до столиці, далі експериментував із дерев’яними метеликами, кониками, бабками. Умію плести з лози, працювати з металом, займатися різьбою. Тож неможливого для мене немає. Удома квітник завжди повний садовими скульптурами, які я зробив своїми руками. Щоправда, більшість із них роздарував, бо отримую неабияку насолоду, коли друзі та знайомі радіють, коли їхні очі випромінюють щастя.

Справді, між кількома сотнями експонатів Василя Ком’яті є і дерев’яні, і металеві, і паперові, і з рослин, і з каменів… але найбільше вражають рухливі витвори, оснащені двигунами.

– Змайструвати, приміром, автомобіль неважко, але для дітей цікавіше, якщо він рухається. Тож маленький транспортний засіб можна оснастити пристроями, які приводять модель у дію. Часом ми влаштовуємо з учнями міні-змагання, такі як Формула-1, – зізнається 53-річний умілець.

І справді, крихітні автомобілі, наче їхні натуральні «оригінали», захоплюють, коли метушливо пересуваються сільською дорогою, а дітлахи не приховують захвату від див техніки.

Чотириколісні мрії

Між експонатами пана Василя є й водяні млини, які він випробовує з малечею біля водойм.

– До них також можна під єднати двигуни, але ми відтворюємо старовинні пристрої для отримання борошна в тому вигляді, який вони мали в предків, – наголошує умілець.

До речі, він є автором і незвичного плуга, котрий хоч і виконує декоративні функції, але може орати.

– Заввишки він з людський зріст, – усміхається Василь Ком’яті. – А працювати з металом я навчився також тільки заради себе, проте не шкодую, бо добре вміти робити все потроху. У житті пригодиться.

Утім справжнім шедевром техніки і творчої фантазії майстра є картинговий автомобіль, на якому залюбки їздять рідним населеним пунктом хлопці.

– Коли я за кермом, уявляю себе пілотом Red Bull Racing. Це – драйв і сплеск адреналіну, відчуття, які просто неможливо передати, – каже 10-річний Андрійко. – Вдячний своєму наставнику за турботу про нас.

Справді, наче чемпіони, хлопчаки полюбляють долати кілометри на чотириколісному засобі, який ніколи не підводить і є маленьким позашляховиком.

– На автівці встановлено двигун із заводу, все інше зробити нескладно. Правда, певним багажем знань усе ж потрібно володіти. Бо все починається з креслень, ескізів, пошуків заготовок, далі потрібно поступово втілювати в життя задум, а лише відтак доводити виріб до довершеного вигляду: полірувати, фарбувати, лакувати… Але ж кінцевий результат вартий будь-яких зусиль, – стверджує пан Василь.

До речі, дерев’яний ексклюзив умільця також заслуговує окремої уваги. У його доробку і різні тваринки, і пісочний годинник, і ключі, і знаряддя праці, а ще усілякі за формою, забарвленням та розміром повітряні змії, які повергають самого автора в дитинство й навіюють приємні спогади.

– Найбільший мій виріб заввишки більше метра, а найменший – 5 сантиметрів. Найдовше доводилося працювати над композицією понад місяць. Найшвидше ж можу зробити витвір за добу, – запевняє майстер.

У творчих планах кривського винахідника – нові роботи, у тому числі автомобільні.

– Я не механік, але транспорт люблю і передусім тому, що автівками захоплюються мої вихованці. Тож на досягнутому не збираюся зупинятися, – наголошує Василь Ком’яті. – Вірю, що разом з підопічними зробимо ще багато неординарних експонатів, у тому числі з колесами.

Марина АЛДОН