Як у Перечині колядували та новонародженого Ісуса прославляли

Третій рік поспіль більшість українців та закарпатців почали відзначати Різдво 25 грудня. У Перечині здавна відзначають два Різдва: у місті проживають вірники римо-католицької конфесії, які дотримуються григоріанського календаря. Два роки тому греко-католики перейшли на григоріанський календар, а вірники Православної церкви України – на новоюліанський. Святвечір ці релігійні громади відзначають 24 грудня, а Різдво – 25-го. Колядують ще 26 та 27-го. Цьогоріч у Перечині було багато колядників і святкові пісні линули містом декілька днів поспіль, які виконували хлопці та дівчата, учнівська молодь, колядницькі гурти, церковна коляда. Люди приймали вдома колядників та ходили в гості до рідних та друзів. Додам, що у Перечині багато мішаних сімей, де мирно уживаються представники різних конфесій, святкують два Різдва та два Великодні.

Малі колядники на Святвечір

Ввечері 24 грудня я декорувала наш під’їзд. Троє хлопців, побачивши мене, підійшли і наймолодший з них, на вигляд років 11, якось так несміливо запитав, чи це сьогодні вже можна колядувати. Почувши ствердну відповідь, аж зрадів. «Ми вперше, не знаємо до кого йти, бо не всі святкують тепер Різдво», – мовив хлопчина. Порадила їм стукати у двері навмання – хто відчинить і запросить, там і колядуйте. Зізналися, що вивчили тільки одну колядку – «Добрий вечір тобі, пане господарю». «Молодці, чудова колядка», – підбадьорила їх. Колядувала разом з Іваном, Тимуром та Олегом і я. Навчила їх вінчувати, похвалила за сміливість. Заколядованим першим грошам діти дуже зраділи, і навіть подякували мені. Я зробила фото і пообіцяла їм, що напишу про них. У двох загорілися очі, а один сказав: «А може не треба?» Перший крок зробили, страх подолали, отож треба їм допомогти у наступних кроках, тому постукала до перших сусідів і запропонувала прийняти колядників, що вони радо і зробили. Відтак хлопці вже самі давали собі ради.

Того вечора ще декілька таких колядників ходило по Перечину, але не багато. Колядування на Святвечір тут не дуже поширене.

До церкви – на святкове богослужіння

Різдво Христове – це релігійне свято. Цього дня люди йдуть до церкви на богослужіння. Святкова Літургія відбулася у греко-католицькому Свято-Миколаївському храмі. Присутні молилися, колядували, новонародженого Ісуса прославляли. Сповідальники отримали святе причастя. І було мированя.

На території храму та всередині встановлені вертепи із біблійними персонажами. На тлі них люди фотографувалися на добру згадку про Різдво 2025 року.

Коляда у центрі міста

Того ж дня о 14 годині у центральному скверику міста розпочалося традиційне різдвяне свято «Коляда у місті», яке зібрало жителів громади та гостей міста у теплій та сонячній атмосфері. У заході взяли участь колядницькі групи освітніх закладів, клубні установи, фольклорні колективи Перечинської громади. Протягом майже трьох годин зі сцени лунали різні колядки, різдвяні пісні, віншівки, були показані стародавні традиції. Спільне колядування стало символом єдності, віри та надії, незламності сили українського духу. Адже відзначити Різдво – це не приготувати 12 страв та наїстися від пуза. Різдво єднає серця та зміцнює віру, віру у справедливість, віру у перемогу добра над злом, ворогом, який розв’язав війну проти миролюбивого українського народу.

Як зауважила ведуча Тетяна Кречко, взимку дуже багато свят. Та жодне з них не може зрівнятися з трьома, які несуть основу релігійної духовності українського народу. А що перший празник – Рожденство Христове, – хай зішле вам втіху. А що другий празник – святого Василя, – хай зішле вам щастя. А що третій празник – Святе Водохреща, – хай зішле всім долю. Українці – народ співучий і глибоко віруючий. Одним із найпотаємніших свят вважається Різдво – час, коли радіють і вшановують народження Ісуса. Таке дійство у всі часи супроводжувалося піснею, яку назвали колядкою. Головна мета колядок – прославити Ісуса, його матір – Пресвяту Богородицю, привітати господарів будинку і побажати доброго врожаю та благополуччя в родині.

Міський голова Іван Погоріляк привітав жителів громади та гостей з Різдвом Христовим та прийдешнім Новим роком і побажав усім миру, здоров’я, добробуту, благодаті та перемоги, Божого захисту для наших воїнів, завдяки яким ми можемо відзначати Різдво.

У Перечині проводять це свято щороку, щоб славити у колядках Ісуса, а також для того, щоб родовжувати традиції дідів та прадідів, а ще для того, аби заводити нові знайомства, зустрічати початок Нового року та створювати новітні традиції, які в майбутньому підхоплюватимуть й наші діти, молоде покоління.

Церковна коляда з різдвяними дзвіночками та баяном

У Перечині сформувалося декілька груп церковної коляди різних конфесій. У складі однієї із груп греко-католицької парафії святого Миколая Чудотворця була і я.

Наша група (Петро Блага – був за старшого, пан Мирон, Василь Самош з дружиною Наталією, Марта Герич, Наталія Іванова, Іван Штелиха) колядувала у будинках по вулиці Ужгородській, Садовій, Світавській, у мікрорайоні «Штати» та на Поташні, у тих людей, які святкували Різдво і наперед просили прийти до них. Зауважу, що сім’ї різних віросповідань. 25 грудня ми колядували вісім годин. «Дякуємо, що прийшлисьте і до нас хату завеселити», – казали вдячні господарі. Зауважу, що перечинський вислів «хату завеселити» дуже влучний і мені припав до душі.

– Рождество твоє, Христе Боже наш!

Возсія мирові світ разума:

В нім бо звізда служащії, звіздою учахуся.

Тобі кланятися, Сонцю правди,

І тебе відіти со висоти Востока.

Господи, слава Тобі! – колядники співають тропар Різдва, заходячи до хати.

Потім лунає одна із колядок (у кожній оселі інша): «Нова радість стала», «Небо і земля нині торжествують», «Во Віфлеємі нині новина», «Добрий вечір тобі, пане господарю», супроводжуючи спів мелодійним калатанням різдвяних дзвоників та баяном, яким майстерно володіє Іван Штелиха. Пан Петро вінчує господарям прожити прийдешній рік у мирі, благодаті, доброму здоров’ї, нехай Господь з високого неба допоможе у справах, здійсненні мрій і бажань. На завершення гурт співає «Многая літ». Оселя наповнюється святковою атмосферою. Від радості люди похилого віку та одинокі плакали і дякували Богу, що дочекалися Різдва.

Заколядовані гроші будуть використані для потреб церкви.

Церковні та молодіжні гурти колядували ще і 26 та 27 грудня – люди радо запрошували і приймали колядників.

Хочу сказати, що у Перечині різдвяні традиції зберігають, популяризують і примножують як люди старшого покоління, так і молодь. І це радує і додає оптимізму.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора