Піст = дієта? Що кажуть краяни і чи обмежують себе у їжі

У християн нещодавно почався період різдвяного посту. Закарпатці вважають себе людьми побожними, хоча до церков переважна більшість іде тільки на великі релігійні свята. Постів дотримуються також далеко не всі. Хоча через ціни на продукти у рибі та м’ясі обмежує себе чимала кількість краян. Особливо серед пенсіонерів.

У той же час лікарі вважають поміркований піст корисним, існують навіть різні дієти, дотримуючись яких можна більш легко подолати недуги. Але медичні і релігійні обмеження в їжі можуть бути різними. Тож що кажуть про піст закарпатці? Чи готові виконувати релігійні рекомендації? І чи справді «говіння» – це тільки відмова від продуктів тваринного походження? Відповіді на ці питання шукав «Карпатський об’єктив».

Важливо не з’їсти одне одного

Почнемо з традиційного церковного підходу до питання. Адже піст існує практично у всіх релігіях світу.

«Справжній піст – це дотримання ряду інструкцій. І вони – не тільки про їжу. Передусім мова про переосмислення цінностей, відмову від гріховних дій. Їжа – тільки один із пунктів цього Божого плану. Як стверджував колись Іван Золотоустий: «Значення посту полягає не у стриманості від їжі, а в усуненні гріхів. І хто обмежує піст тільки стриманістю в їжі, той властиво безчестить його», – каже «Карпатському об’єктиву» духівник із Хуста о. Іван Орос. – Справжній піст – це про духовне очищення. Тут головне не з’їсти одне одного. Тобто, мова і про утримування від лихих думок, і про словесні образи інших, і про ігнорування тих, хто має потребу у допомозі.

За його словами, справжній піст слугує порятунку людини від гріха, але він має бути підкріплений молитвою. Інакше – це буде просто дієтою…

«Коли Ісус у пустелі постився 40 днів, він не тільки нічого не їв і не пив, але й безперестанку молився. І це допомогло Йому гідно встояти перед спокусою сатани. Із цього маємо зробити висновок, як ми повинні жити. Метою посту є укріплення духовних зв’язків із Творцем. І це – справді давня традиція, покликана укріплювати віру та зміцнювати нашу стійкість перед життєвими іспитами. Тож у піст передусім не рекомендується вживати алкоголь, палити. Щодо продуктів, то це відмова від м’яса, риби, яєць, молочних продуктів. Хоча є певні дні, коли, наприклад, дозволено їсти рибу. Вагітні жінки, діти (у одних церквах до 7, у інших до 14 років) і літні люди, а також хворі та подорожуючі, воїни можуть вживати тваринні продукти. Це виключення підтвердять навіть медики. Загалом нині стільки пісного продається у магазинах, що дотримуватися посту не є складно зовсім. Але, наголошую, просто не їсти якусь їжу і при цьому тримати глибокі образи, шукати помсти, обливати інших словесним брудом перекреслять усі благі наміри так званого говіння», – стверджує священник.

А якої думки про піст ескулапи?

Марія Рибар – лікарка з Мукачева впевнена, що піст – це добре, але підходить не всім.

«Якщо організм у людини ослаблений, харчування має бути повноцінним, інакше стан може ще більше погіршитися. Я теж християнка і нічого не маю проти постів, проте вірникам усе ж радила б консультуватися з фахівцями. Дітям і вагітним жінкам взагалі якісь обмеження є протипоказаними. Що ж стосується найбільш ревних прихильників говіння – літніх людей, бо тут кожен випадок є індивідуальним. Тому консультація спеціаліста була б дуже доречною, – зазначає медикиня. – Тим більше, що є випадки, коли від певної їжі бажано відмовитися не тільки на час релігійного посту. Це стосується тих, у кого виявлено кишково-шлункові захворювання, хвороби серця, судин, цукровий діабет, гіпертонію, атеросклероз та інші недуги. Таким пацієнтам до питання харчування треба підходити виключно у комплексі з лікарем».

Також, як наголошує фахівчиня, якщо людина виконує важку фізичну роботу, від посту краще утриматися.

«Піст, або дієта є дуже корисним апріорі і може допомогти лікувати ряд різних захворювань. Але треба вміти заходити в говіння і виходити з посту. Робити це не можна різко. Тобто, у один день відмовитися від усього. Організм слід готувати. Навіть церква вводить людей у піст поступово. А от виходять із нього всі майже однаково, хоча той же Святий вечір є пісною вечерею. Проте в нас більшість у ніч перед Різдвом охоче об’їдаються жирними і гострими стравами – шинкою, кров’янкою, холодцем… Це може призвести до загострення хронічних захворювань і різкого погіршення стану здоров’я. Тобто, їсти тваринні продукти треба після 40 днів посту поступово, по трішечки. Загалом закарпатська кухня хоч і дуже смачна, але досить шкідлива. Тому б радила все ж і без постів якомога більше налягати на овочі та фрукти, крупи, горіхи, насіння, бобові. Крім того, додам для любителів абсолютного голодування: не їсти більше, ніж 48 годин дуже небезпечно. Звичайно, є люди, які витримують, але це підходить не для всіх», – запевняє вона

Що кажуть краяни

Маргарита Сойма з Тячівщини зізнається, що дотримується всіх постів, не вважає їх дієтою і, на її думку, вправну господиню готування пісних страв зовсім не обтяжує.

«Посту дотримуюся з дитинства. Мої діти та онуки теж говіють, – зізнається жінка. – Мене виховали батьки у побожності, тому для мене постити звично. Також тваринну їжу не вживаю щопонеділка, щосереди і щоп’ятниці. Щодо кухні, то в нас маса традиційних пісних страв, які готували ще наші бабусі. Скільки всього можна наготувати тільки з грибів! Це і соуси, і супи, і голубці, і котлети! А які смачні мариновані опеньки! Це ж стосується і квасолі. Наприклад, я часто готую човлент із неї, без м’яса. Або ж вінегрет… Часто випікаю рідним різні пиріжки… А яке розмаїття рецептів є лише з картоплі! Перераховувати можна до безкінечності. Та й із нинішніми цінами на м’ясо скоро більшість людей перейдуть на пісну їжу».

А ужгородка Олена Топтей суворого посту не дотримується, але поважає тих, хто може легко жити з певними обмеженнями.

«Для мене піст – не дієта. Є певні дні, коли говію. Наприклад, у Страсну п’ятницю, або на Святвечір. Проте головним для себе в періоди духовного очищення вважаю допомогу ближнім. Також стараюся не ображати інших словесно. Як кажуть, гріх – не те, що іде в рот, а те, що йде з рота. Тому мій посил – це свідома доброчинність. Скажімо, відвідати хворого, внести грошову пожертву, допомагати стареньким, нагодувати безпритульних тварин. При цьому – не афішувати свої дії. Це вважаю проявом не просто християнського милосердя, а духовної зрілості», – переконана закарпатка.

Тож більшість краян піст не позиціонують як дієту, але ставлення до харчування та вчинків у людей різне.

Марина АЛДОН