Смаки і Традиції – Закарпатська Гастрономічна Майстерня: Великодній дух у Великій Доброні

11 квітня 2025 року в селі Велика Добронь відбулася чергова зупинка гастрономічної серії «Смаки і Традиції – Закарпатська Гастрономічна Майстерня». Цього разу місцем зустрічі стала кухня Закарпатського Угорського ліцею – справжня творча лабораторія, де оживають смаки дитинства, родинні спогади і кулінарні традиції краю.

Організатори заходу висловлюють щиру подяку Закарпатському угорському інституту ім. Ференца Ракоці ІІ за можливість безкоштовного користування навчальною кухнею ліцею. Саме в цьому просторі народжується натхнення і бажання зберігати гастрономічну спадщину Закарпаття, ділитися нею з іншими та передавати з покоління в покоління.

Цього разу майстерня була присвячена великоднім традиціям – тим, що збирають за одним столом родини, об’єднують покоління і нагадують про цінності єдності, щедрості та вдячності.
Великодні страви – з душевним теплом і точністю поколінь.

Учасники заходу разом готували традиційні великодні страви. Під уважним керівництвом майстринь і господарок з досвідом охочі вивчали приготування: пасхального сиру (sárga túró) – м’якого, злегка солодкуватого сиру, що символізує чистоту і оновлення; домашньої паски – ароматної, пухкої, з родзинками або без, прикрашеної цукровою глазур’ю; вареної домашної шинки – неодмінного елементу святкового столу; хрону з оцтом – пікантної приправи, що підкреслює смак м’ясних страв; великоднього  баранчика з масла – кулінарного символу жертви і воскресіння, який виготовляли власноруч із неймовірною ретельністю.

Доповненням до великодніх смаків стали: салат із редиски зі сметаною – легкий, свіжий, весняний; щавлевий суп на відварі з шинки – страва, яку традиційно готують після свят, використовуючи залишки святкового столу з користю та смаком.

Особливу увагу приділили розпису писанок. Хоч заняття спершу планували для дітей, та в результаті воно об’єднало всі покоління. Дорослі з не меншим захопленням долучалися до творчого процесу, вкладаючи в кожну писанку свій настрій, тепло і фантазію. Багато учасників понесли додому не лише кулінарні витвори, а й справжні великодні мініатюри-обереги, зроблені власноруч.

Родзинкою заходу стала участь румунської команди з партнерського об’єднання – Асоціації за розвиток сільських місцевості Сату-Маре. Гості не просто спостерігали, а й активно долучилися до процесу: терли хрін, готували салат, ліпили масляного баранчика – і з кожним кроком ставали частиною закарпатської кулінарної родини. Це була справжня міжнародна командна робота, де мова кулінарії і доброзичливості не потребує перекладу.

Кожен, хто взяв участь, зробив свій внесок у збереження кулінарної спадщини Закарпаття, у розвиток міжкультурного діалогу та формування добросусідства.

«Смаки і традиції – Закарпатська гастрономічна майстерня» продовжує свою подорож краєм. Попереду ще багато смачних історій, старовинних рецептів і нових знайомств. Бо саме в таких подіях живе справжня культура – тепла, відкрита, смачна та жива. Захід став чудовою нагодою для професійного обміну та зміцнення спільних цілей.

Загалом проєкт спрямований на залучення 360 учасників з України та Румунії, які отримають практичні навички приготування традиційних карпатських страв.

Проєкт виконується в рамках Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна, яка підтримує розвиток прикордонних регіонів Угорщини, Словаччини, Румунії та України і сприяє їхній інтеграції. Програма реалізується в рамках фінансового періоду Європейського Союзу 2021-2027 років і регулюється політикою згуртованості ЄС. Територія програми охоплює області Саболч-Сатмар-Берег і Боршод-Абауй-Земплен (Угорщина), Кошицький і Прешовський краї (Словаччина), повіти Марамуреш, Сату Маре і Сучава (Румунія), а також Закарпатську, Івано-Франківську та Чернівецьку області (Україна). За фінансової підтримки ЄС програма сприяє фінансуванню транскордонних ініціатив для вирішення спільних проблем прикордонних регіонів, що забезпечують сталий розвиток регіону, адаптацію до змін клімату, покращення доступу до медичних послуг, збереження біорізноманіття, розвиток культури і туризму, а також активну співпрацю громадянського суспільства та інституцій.

Наталія ВАРОДІ