Закарпатська психологиня розповіла, як закарпатці переживають кризу середнього віку

У житті кожної людини буває стан невпевненості у завтрашньому дні. Тим більше, зараз, під час війни, такий стан загострився у багатьох. Як правило, психологи кажуть, що найбільш сприйнятливими до кризових станів є люди у віці від 30 до 50 років. При чому – як чоловіки, так і жінки.

Тож що це за криза середнього віку? Скільки вона може тривати? Як із нею впоратись? Про це та інше «Карпатському об’єктиву» розповіла ужгородська психологиня Тетяна Рущак.

Чоловіки і жінки реагують по-різному

Іноді навіть ті, хто має в житті чималі здобутки у певні моменти починають думати, що зовсім нічого не досягли. І тривога роз’їдає людину зсередини. У такі періоди здається, що все довкола втратило барви і ніби попереду немає вже ніяких перспектив… Фахівці кажуть, що це і є кризою середнього віку.

«Фактично криза середнього віку – це період переосмислення і переоцінки життя, який може призвести не лише до негативних, але й до позитивних змін і особистого зростання, якщо з ним добре впоратися. У чому вона виявляється? По-перше, у пошуках значення і сенсу життя. Люди можуть почати ставити під сумнів свої досягнення і питати себе, чи це те, чого вони дійсно хочуть. По-друге, іноді це – стрес, пов’язаний зі здоров’ям і змінами зовнішнього вигляду. Початок процесів старіння може серйозно непокоїти особливо жінок. А погіршення самопочуття викликає дисгармонію найбільше у чоловіків. По-третє, це – пошук нових цілей і упевненості в собі. Багато хто починає переосмислювати свої цілі та шукати нові способи знайти задоволення в житті. І, по-п’яте, це – перегляд стосунків із людьми, включаючи сім’ю, друзів та колег, при цьому найбільша увага звертається на власні емоційні стани», – каже «Карпатському об’єктиву» пані Тетяна.

На думку фахівчині, під час цього періоду справді багато хто починає ставити під сумнів свої досягнення, цінності і цілі, вважаючи, що час, відведений для самореалізації, для вагомих звершень скорочується…

«Точний час, коли наступає криза середнього віку визначити ніхто не може, бо в кожного це може бути по-своєму. Усі ми індивідуальні і особливі. У когось такі зміни починаються у 30 років, у когось у 40, а в когось – у 60. Усе залежить від життєвих обставин, власних цінностей та цілей, загалом – від багатьох чинників. У жінок, як правило, це 30-35 років, іноді 40. У чоловіків може бути навіть 50-60, коли, як кажуть у народі, сивина в бороду, а біс у ребро. Часто головним критерієм стають саме фізіологічні зміни в організмі і занепокоєння про те, що буде завтра, через місяць, через декілька років», – зазначає психологиня.

Виходить, що чоловіки і жінки реагують на кризу середнього віку по-різному. Тож у чому основні відмінності?

«Справді, залежно від статі, люди відчувають зміни неоднаково. Чоловіки частіше ставлять під сумнів свої досягнення на професійному рівні і можуть відчувати невпевненість у своїй кар’єрі. Вони можуть почати переосмислювати свою роль в родині і в суспільстві загалом. У жінок, зазвичай, центральним є питання щодо їхньої ролі в сім’ї, особливо якщо вони присвятили багато часу вихованню дітей та підтримці чоловіка. Зміни у зовнішності також сприймаються неоднаково. Чоловіки більше концентруються на самопочутті і їх хвилюють різні болячки, які починають з’являтися. Жінки ж більше стресують саме через зовнішність, перші зморшки, початок процесів старіння. На стосунки з протилежною статтю чоловіки і жінки також починають дивитися по-різному. Представники сильної статі можуть шукати нові джерела задоволення, вважаючи, що їм недостатньо підтримки з боку родини. У жінок же криза середнього віку може навпаки викликати ще більшу концентрацію на сім’ї, переоцінку відносин із близькими», – розповідає Тетяна Рущак

Отже, хоча криза середнього віку може бути схожою для різних статей, часто кожен реагує на неї по-своєму і починає шукати власні способи вирішення проблем, які формуються в уяві.

Найважче переживають кризи найбагатші

Що ж робити, якщо людина відчула, що в неї почалася криза середнього віку?

«Є декілька кроків, які можна зробити, щоб краще зрозуміти і подолати цей період. Першим із них є визнання та прийняття власних почуттів. Розуміння того, що зміни почалися, може допомогти зняти стрес і жити далі, не псуючи собі та оточуючим нерви. Не варто тримати емоції та думки в собі. Важливо поділитися інформацією та переживаннями хоч із кимось. Це не мусить бути психолог, відкритися можна хоч кому, хто викликає довіру. Самостійне роздумування і рефлексія також може допомогти з’ясувати власні цілі, цінності і бажання, – стверджує фахівчиня, – Регулярні фізичні вправи, здорове харчування і достатньо сну теж можуть покращити фізичне і психічне здоров’я. Корисно спробувати знайти нові цілі, хобі або інтереси, які можуть забезпечити задоволення і наповнення. Слід подумати про можливості змін у житті, які можуть допомогти знайти баланс. Врешті-решт, може допомогти психолог або психотерапевт. Спеціаліст підкаже, як краще діяти і де шукати в собі інструменти для подолання кризи».

А чи є якісь точні симптоми кризи середнього віку?

«Хоча ознаки кризи можуть бути індивідуальними, але є й загальні, які відчуває більшість людей. Людина може втратити інтерес до своєї професії або роботи, яка раніше приносила задоволення. Може почати питати себе про сенс і значення свого життя і шукати нові цілі і цінності. Часто починається стрес або навіть депресія, виникає тривога і почуття невпевненості в майбутньому. Починається швидка зміна настрою, включаючи почуття пригнічення, роздратування або роздратованість. У багатьох відбувається втрата енергійності, виникає відчуття втоми, знижується самооцінка. З’являються претензії до партнера або до інших близьких людей, колег, родичів, знайомих, що супроводжується невдоволенням. З’являються зміни у поведінці, способі життя, харчуванні, режимі сну. Звісно, усе це тільки загальні симптоми і в кожного процеси можуть відбуватися по-своєму. Але якщо людина відчуває, що емоційне і психічне благополуччя сильно похитнулося, це і є криза. Якщо впоратися самотужки складно, краще пережити ці непрості часи разом тими, хто може професійно підказати, як краще діяти, аби якомога швидше позбутися негативних почуттів і повернутися до нормального звичного життєвого ритму», – заявляє психологиня.

Чи залежить криза середнього віку від соціального статусу. Кому вона більш притаманна: багатим чи бідним?

«Криза середнього віку може виникати у людей незалежно від соціального статусу, але спосіб, яким вона проявляється, може варіюватися залежно від життєвих надбань. Наприклад, багаті можуть переживати кризу у зв’язку зі ставленням до своєї кар’єри, пошуком сенсу життя, відносинами з дітьми або різними формами психологічної напруги. У той же час бідні можуть цей же період проводити у стресі через фінансові труднощі, втрату роботи або проблеми зі здоров’ям та обмежений доступ до медичної допомоги. Утім зазначу, що важче переживають кризу середнього віку представники вищого рангу, які справді мали б мати чим пишатися і чому радіти», – запевнила спеціалістка.

А чи існує якась профілактика від подібної кризи?

«Ні, такого немає. Є лише важелі, які можуть полегшити перебіг, змінити світосприйняття. Це – регулярні фізичні вправи, здорове харчування і достатній відпочинок, сон. Крім того, сильні соціальні зв’язки з друзями, родиною і співробітниками можуть бути важливими джерелами підтримки в періоди стресу та невпевненості. Цінною є також зайнятість улюбленими справами і наявність хоч якогось хобі. Кожен має бути готовим адаптуватися до змін і виявляти відкритість до нових можливостей. Це допоможе принаймні пройти через кризу середнього віку з меншими стресами і труднощами», – наголошує Тетяна Рущак.

Як би там не було, а закарпатці – люди сильні не лише фізично, але й психологічно, тож для багатьох криза середнього віку є не такою вже й страшною… адже до непростих життєвих ситуацій наші краяни звикли не тільки у певні періоди життя…

Марина АЛДОН